Нацполіція України знешкодила 150 організованих груп у боротьбі з наркобізнесом

29.10.2026, 10:55 1news.com.ua

Сучасний наркобізнес в Україні переживає кардинальні зміни під час війни: мільярдні прибутки, підпільні лабораторії і вербування українців російськими спецслужбами стали його невід’ємною частиною. У ексклюзивному інтерв’ю заступник голови Нацполіції Андрій Нєбитов розповідає, як війна вплинула на наркоринок, чому синтетичні наркотики витісняють традиційні, та як українська поліція бореться з організованими злочинними групами. В умовах війни наркоторгівля стає не лише кримінальним, а й елементом національної безпеки, а поліція активно впроваджує нові стратегії для знищення цілих злочинних мереж. 💪💰

Мільярдні прибутки, підпільні лабораторії, криптовалюта та вербування українців російськими спецслужбами — так виглядає сучасний наркобізнес в Україні. Як війна змінила наркоринок, хто контролює наркотрафік і чи реально знищити великі наркосиндикати — в ексклюзивному інтерв’ю Фокусу із заступником голови Нацполіції Андрієм Нєбитовим.

Повномасштабна війна змінила не лише життя українців, а й структуру наркобізнесу. Злочинні угруповання переорієнтовуються на внутрішній ринок, відкривають підпільні лабораторії з виробництва синтетичних наркотиків, продають їх через Telegram і даркнет, а мільйонні прибутки легалізують за допомогою криптовалют, підставних ФОПів та легального бізнесу. Водночас наркоторгівля дедалі частіше перетинається з іншими загрозами національній безпеці — від постачання наркотиків військовослужбовцям до вербування українців російськими спецслужбами.

30 жовтня в Україні відзначають День Департаменту боротьби з наркозлочинністю Національної поліції. Напередодні цієї дати Фокус поспілкувався із заступником голови Національної поліції України — начальником кримінальної поліції Андрієм Нєбитовим про те, як за роки великої війни змінився український наркоринок і чому поліція робить ставку на знищення цілих злочинних мереж, а не лише затримання окремих наркодилерів.

Скільки насправді заробляють українські наркосиндикати, чому синтетичні наркотики витісняють традиційні, як наркобізнес використовує фінансову систему та чи загрожує Україні нова хвиля наркотрафіку після завершення війни — про це та інше читайте в ексклюзивному інтерв’ю Фокусу.

Поки країна воює, проблема незаконного обігу наркотиків в Україні залишається актуальною. Ми сьогодні більше споживаємо наркотики, виробляємо їх чи експортуємо до Європи? Яку роль Україна фактично відіграє на міжнародному наркоринку?

— Через повномасштабну агресію рф, закриття авіаційного простору та блокування морських портів логістика транснаціональних наркокартелів зазнала серйозних змін. Україна не є глобальним транзитним “мостом” для класичного трафіку азійських опіатів чи південноамериканського кокаїну до Європи.

Натомість ми зафіксували іншу небезпечну тенденцію — наркобізнес спробував переорієнтуватися на внутрішній ринок. Криміналітет налагодив підпільне виробництво синтетичних психотропів всередині країни, намагаючись повністю задовольнити саме внутрішній попит і частково налагодити дрібний автомобільний експорт готової “синтетики” до суміжних європейських держав. У ході міжнародних спецоперацій, таких як “OSA”, “Рубікон”, “LEO”, “Закордон” ми спільно з Європолом та DEA США наочно довели, що Україна є надійним щитом, який не пускає синтетичну отруту в Європу.

Наприклад, результатом спецоперації “OSA” стало не просто затримання підозрюваних, а фактичне знищення інфраструктури наркобізнесу. Поліцейські ліквідували дев’ять лабораторій в Україні та Польщі, завдали удару по виробничих можливостях злочинної групи, її логістиці та здатності постачати наркотики на нелегальний ринок. Принципово важливо, що такі злочини не мають державних кордонів — отже, протидія їм також не може обмежуватися територією однієї країни. У межах цієї операції українські поліцейські об’єднали зусилля з польськими колегами та DEA, із залученням можливостей Європолу та механізмів міжнародної взаємодії. Це приклад того, як обмін оперативною інформацією, координація оперативних і слідчих дій і спільна робота правоохоронців дають змогу викривати цілі злочинні мережі, а не лише окремих виконавців.

Для нас важливо не просто вилучати наркотики з незаконного обігу, а позбавляти організовані групи можливості їх виробляти, накопичувати та розповсюджувати. Саме такий підхід дає довгостроковий результат. Операція “OSA” продемонструвала, що українська поліція є повноцінним партнером міжнародної правоохоронної спільноти й здатна працювати на рівні найскладніших транскордонних розслідувань. І наша позиція незмінна: незалежно від масштабу злочинної мережі чи кількості залучених країн, ми працюватимемо над тим, щоб руйнувати її можливості та притягувати винних до відповідальності.

У 2025 році поліція викрила значно більше організованих наркоугруповань, ніж у 2023-му. Це свідчить про ефективнішу роботу поліції чи про те, що сам наркобізнес в Україні розростається? Наскільки, за вашою оцінкою, збільшився реальний обсяг цього ринку з початку повномасштабної війни?

— Щодо реального обсягу ринку — жодна правоохоронна структура у світі не може назвати точну цифру, бо ми бачимо лише ту частину, яку викриваємо. Саме зростання кількості викритих угруповань — передусім результат зміни підходу у роботі. Після перезавантаження нашого Департаменту боротьби з наркозлочинністю ми свідомо зосередилися не на вуличних збувачах і споживачах наркотиків, а на верхівці ланцюга: організаторах, нарколабораторіях, каналах постачання прекурсорів. Така робота документується довше, інколи місяцями, у випадку з “Хімпромом” — декілька років, але саме такий фундаментальний, прискіпливий підхід дає системний результат.

У цифрах: упродовж 2025 року ліквідовано 150 організованих груп (у 2023 році — 92 групи), 830 учасників яких вчинили понад 3 000 наркозлочинів. Підозри за наркозлочини у 2025 році отримали майже 17 тисяч осіб.

“РЕКВІЄМ”

— У травні 2025 року Нацполіція провела масштабну міжрегіональну спецоперацію під умовною назвою “Реквієм”, у результаті якої заарештовано 73-х учасників наркоугруповань і знешкоджено 21 нарколабораторію та 17 складів зі зберігання готової продукції. Потенційний прибуток злочинців сягав 328 млн гривень на місяць. Вилучено 650 кг наркотиків і психотропів, 27 тонн прекурсорів (сировину, яку злочинці могли використати для промислового виробництва наркотиків та виготовити понад 25 млн доз), 26 автомобілів преміум-класу та майже 5 млн гривень готівкою. Крім того, заблоковано криптовалюту на суму 260 тисяч USDT.

Війна створила для наркоринка сприятливі умови: стрес, переміщення людей, економічні труднощі. Збут перейшов у Telegram та даркнет, а виробництво – у локальні лабораторії з виготовлення “синтетики”, які важко виявити й легко відновити. Тому зростання наших показників відображає і ефективнішу роботу, і те, що ми перекриваємо кисень злочинцям на законодавчому рівні.

Якби сьогодні потрібно було назвати три головні наркотики України, що це були б за речовини? Чи справді синтетика, зокрема альфа-PVP, поступово витісняє традиційні наркотики? Чому саме вона стала настільки популярною?

— Якщо називати трійку сьогодні — це канабіс, синтетичні психостимулятори (передусім альфа-PVP, так звані “солі”, а також амфетамін і мефедрон) та опіоїди, зокрема метадон. Канабіс за обсягами вилучень досі лідирує. Проте найбільшу загрозу ми бачимо саме в синтетичному наркотику.

Синтетика поступово витісняє традиційні наркотики. Особливо це стосується опіатів рослинного походження, які ще десять років тому були на другому місці. Масштаб видно з наших поліцейських операцій. Одна з них — спецоперація “Квінтет”. Поліцейські ліквідували 19 лабораторій по всій країні, які щомісяця виробляли майже тонну альфа-PVP, а також амфетамін і мефедрон з річним доходом зловмисників у понад 4 млрд гривень.

Чому синтетичний наркотик став популярним:

Тому протидія синтетиці, зокрема перекриття каналів постачання прекурсорів, сьогодні для нас — пріоритет номер один.

Правоохоронці проводять огляд приміщення, обладнаного для вирощування канабісу

Фото: Нацполiцiя Украiни

Чи є в Україні регіони, які фактично стали центрами виробництва наркотиків? Де зосереджена найбільша кількість лабораторій, де найбільший попит, а звідки наркотики переважно йдуть за кордон?

— Регіонів, які можна назвати “центрами виробництва наркотиків” в Україні, немає. Нелегальне виробництво не прив’язане до однієї області: лабораторії ми знаходимо практично по всій країні. Зазвичай, це приватний будинок на околиці, орендований гараж чи виробниче приміщення.

Основний попит зосереджений у великих містах: Києві, Дніпрі, Одесі, Харкові, Львові. Але сьогодні попит не має географії. Продаж в основному онлайн, через месенджери та “закладки”, з розрахунками в криптовалюті. Покупець може бути в будь-якому населеному пункті, а виробник – за сотні кілометрів від нього.

Щодо виїзду за кордон: сьогодні Україна не є масштабним експортером, але, звісно, як і у всьому світі, існують окремі угруповання, які працюють транснаціонально. У Польщі є лабораторії тих самих мереж. Тому такі схеми ми ліквідовуємо спільно з польськими колегами, правоохоронцями Молдови та Європолом.

Правоохоронці оглядають обладнання у підпільній лабораторії

Фото: Нацполiцiя Украiни

“РУБІКОН”

— Під час поліцейської спецоперації “Рубікон”: знешкоджено 42 нарколабораторії; ліквідовано 134 склади готової продукції; припинено діяльність 56 наркошопів; понад тонну наркотиків вилучено з обігу, а також 22 тонни прекурсорів — це сировина, з якої могли виготовити ще понад 4 тонни наркотиків. Загальна вартість вилученого за цінами чорного ринку сягає понад 540 мільйонів гривень.

Поліцейські повідомили про підозру 367 фігурантам (серед яких організатори, лаборанти, кур’єри). На території Польщі затримано 6 осіб (хіміків, технологів), причетних до роботи лабораторій, а у Молдові — кур’єра, який з України перевозив товар на європейський ринок. За словами польських колег – це найбільша партія синтетичних наркотиків вилучених на території ЄС.

СПЕЦОПЕРАЦІЯ “LEO”

— Завдяки конструктивній співпраці й обміну інформацією з правоохоронними органами