29 жовтня 2026 — День Республіки Туреччини: як з’явилося національне свято

29.10.2026, 09:02 ua.news

Щороку 29 жовтня в Туреччині відзначають День проголошення Республіки — одне з найважливіших державних свят країни. Саме цього дня 1923 року парламент офіційно проголосив Туреччину республікою, а першим президентом обрали Мустафу Кемаля Ататюрка. У 2026 році країна святкуватиме 103-тю річницю цієї події. На вулицях вивішують турецькі прапори, проводять урочисті церемонії, концерти й паради, а ввечері в багатьох містах влаштовують святкові заходи та феєрверки.

День Республіки, який турецькою називають Cumhuriyet Bayramı, пов’язаний із подіями, що докорінно змінили історію країни. До початку 1920-х років на цих територіях існувала Османська імперія — держава з багатовіковою історією, якою керував султан. Однак після Першої світової війни імперія опинилася в глибокій кризі, а її землі стали предметом боротьби між різними силами. У відповідь на іноземне втручання та плани поділу територій розпочалася національно-визвольна боротьба, одним із головних керівників якої став Мустафа Кемаль.

Після завершення основного етапу цієї боротьби турецьке керівництво взяло курс на створення нової держави. Важливим кроком стало скасування султанату 1 листопада 1922 року. Це означало, що султан більше не мав бути главою держави, хоча питання про остаточну форму правління ще потребувало політичного рішення. У липні 1923 року підписали Лозаннський мирний договір, який закріпив міжнародне визнання нового політичного устрою та кордонів Туреччини. А 13 жовтня того ж року Анкара офіційно стала столицею країни.

Остаточну крапку в питанні форми правління поставили 29 жовтня 1923 року. Цього дня Великі національні збори Туреччини внесли зміни до конституційного закону й проголосили республіку. Відтепер Туреччина мала бути державою, де главу країни обирають, а не передають владу у спадок за монархічним принципом. Того ж дня Мустафу Кемаля одностайно обрали першим президентом республіки. Із цієї події починається історія сучасної Турецької Республіки.

Проголошення республіки було не просто зміною назви держави. Воно символізувало відмову від монархічної системи та перехід до нового політичного устрою. У центрі офіційної ідеї республіки опинився принцип народного суверенітету — уявлення про те, що джерелом державної влади є народ. Саме цей принцип став одним із ключових символів нового державного проєкту.

Велику роль у становленні республіки відіграв Мустафа Кемаль, якого згодом назвали Ататюрком. Він керував національно-визвольною боротьбою, став першим президентом і очолив масштабні політичні та суспільні перетворення. У наступні роки країна змінювала систему управління, освіту, законодавство та інші сфери суспільного життя. Частина цих реформ була спрямована на створення світської держави й оновлення інституцій за європейськими зразками.

Водночас перехід від імперії до республіки не означав, що всі проблеми країни зникли одразу. Новій державі довелося розбудовувати власні установи, долати наслідки війни та визначати своє місце у світі. Тому 29 жовтня в Туреччині згадують не лише сам момент проголошення республіки, а й боротьбу, яка йому передувала. Для багатьох громадян це день пам’яті про людей, які брали участь у війні за незалежність, і про заснування нової держави.

Мустафа Кемаль Ататюрк — одна з центральних постатей сучасної історії Туреччини. Він був військовим командиром і політичним лідером, який очолив національно-визвольну боротьбу після Першої світової війни. Саме з його ім’ям пов’язують створення Турецької Республіки та перші десятиліття її існування. 29 жовтня 1923 року він став першим президентом країни.

У період його керівництва Туреччина пережила низку масштабних реформ. Зокрема, у 1924 році скасували халіфат, а згодом реформували систему освіти, законодавство та писемність: у 1928 році турецька мова в офіційному вжитку перейшла з арабського письма на латинську абетку. Такі зміни суттєво вплинули на державні інституції та повсякденне життя громадян. Водночас реформи проводилися згори й супроводжувалися політичними обмеженнями, тому історики розглядають цей період у ширшому контексті становлення республіки.

Прізвище «Ататюрк», яке можна перекласти як «батько турків», Мустафа Кемаль отримав у 1934 році відповідно до ухваленого закону про прізвища. Сьогодні його портрети можна побачити в державних установах, школах та інших громадських місцях Туреччини. Під час Дня Республіки люди приходять до пам’ятників Ататюрку, а офіційні делегації покладають квіти до меморіалів. Для країни він залишається символом заснування республіки, хоча оцінки окремих сторін його політичної спадщини можуть відрізнятися.

Святкування проходять по всій країні — від великих міст до невеликих населених пунктів. На будинках, державних установах, школах і вулицях вивішують національні прапори. Червоний колір із білими півмісяцем і зіркою в ці дні помітний на балконах, вітринах, автомобілях і громадських площах. До свята також готують плакати, концерти та тематичні виставки, присвячені історії республіки.

Однією з традицій є офіційні церемонії за участю представників влади, військових, громадських організацій і місцевих жителів. У столиці Анкарі особливе місце посідає мавзолей Ататюрка — Аніткабір. Там проводять пам’ятні заходи й покладають вінки. Урочистості також відбуваються біля пам’ятників засновнику республіки в інших містах. Такі церемонії поєднують вшанування історичних подій із нагадуванням про значення державної незалежності.

Велику роль у святкуванні відіграють школи. Учні готують виступи, читають вірші, співають, беруть участь у тематичних постановках і розповідають про історію країни. У деяких містах проходять паради, марші, виступи музичних колективів і танцювальні заходи. Місцеві органи влади та культурні установи організовують концерти, а ввечері святкову програму можуть доповнювати світлові шоу та феєрверки. Конкретна програма залежить від міста й року, тому формат святкування не всюди однаковий.

Для багатьох турків цей день має і сімейне значення. Люди виходять на центральні площі, гуляють містом, відвідують концерти або спостерігають за святковими ходами. Частина громадян відзначає його вдома, прикрашаючи балкони та вікна прапорами. У великих містах, зокрема Стамбулі та Анкарі, на головних вулицях може бути багато людей, а через масові заходи тимчасово змінюють рух транспорту.

День Республіки щороку припадає на 29 жовтня, незалежно від дня тижня. У 2026 році це буде четвер. Країна відзначатиме 103 роки від дня проголошення республіки. Для громадян це офіційний державний вихідний, тому державні установи, школи та банки зазвичай не працюють. У розкладі громадського транспорту можуть бути зміни, особливо в районах, де відбуваються паради чи інші масові події.

Святкування починається ще напередодні. За правилами державного свята, урочистості стартують у другій половині дня 28 жовтня, а сам день 29 жовтня є повним вихідним. У цей час у містах проводять підготовчі заходи, прикрашають вулиці та встановлюють сцени для концертів. Магазини, кафе, ресторани й туристичні об’єкти можуть працювати за власним графіком, тож не всі заклади обов’язково зачинені. Якщо люди планують відвідати популярні пам’ятки або взяти участь у великих заходах, варто заздалегідь перевірити місцеву програму.

День проголошення Республіки — це не лише нагода згадати події 1923 року. Він також пов’язаний із сучасним уявленням Туреччини про власну державність, незалежність і політичну історію. Для багатьох громадян це день, коли можна вшанувати людей, які брали участь у національно-визвольній боротьбі, та згадати про заснування республіки. Водночас святкування відбувається в різних формах: для одних головними є офіційні церемонії, для інших — шкільні заходи, концерти чи сімейні прогулянки.

Щороку 29 жовтня червоно-білі прапори прикрашають турецькі міста, а на площах збираються люди, щоб долучитися до урочистостей. Історія цього дня нагадує про перехід від імперії до республіки та про масштабні зміни, які відбувалися в країні на початку XX століття. У 2026 році Туреччина знову відзначатиме цю дату — вже 103-тю річницю проголошення республіки.