В Бердичеві попрощались з навічно 33-річним Воїном Дмитром Мельничуком

23.10.2026, 17:27 rio-berdychiv.info

РІО Бердичів №42 від 15.10.2026 вже доступний для перегляду та завантаження у PDF! Оновлення щосереди. Головні події Бердичева за тиждень, безкоштовні оголошення, актуальні вакансії та вигідні пропозиції від місцевих компаній! Купуйте новий номер газети №43 від 22.10.2026 у газетних кіосках.Завантажити PDF (32,61 МБ)Народився Дмитро Мельничук 15 березня 1992 року в селі Шпиченці колишнього Ружинського, а нині Бердичівського району. Там же вчився у школі дев’ять класів, зростав у колі рідних та друзів, любив ігри, прогулянки, спілкування.Після школи поїхав в місто Полонне, де в ПТУ опанував фах будівельного муляра – наймирнішу у світі професію, з якою люди будують міста і села. Трохи попрацював у рідних місцях, а потім настав 2014 рік.Саме тоді зупинились його мирні будні, а почались військові. Дмитро був мобілізований до Бердичівської 26 бригади на посаду водія. Тоді наша бригада щотижня відряджала по дивізіону на Схід, після того, як приводили в бойову чи хоч у якусь готовність усю техніку, яка роками стояла в запасі.Місто Щастя, село Весела гора – ці назви на все життя запам’ятали бердичівські артилеристи. Там формувалось нове бойове братство 26-ї бригади, і сьогодні чимало побратимів прийшло попрощатись зі своїм товаришем.Демобілізувавшись, Дмитро повернувся до мирного життя, одружився на бердичів’янці та став жителем нашого міста, а вже згодом у родині стали зростати двоє дітей. Працював їх щасливий батько на підприємстві “Алл трейд”, що виготовляє сировину для електродів а жила родина в мікрорайоні м’ясокомбінату.Сьогодні труну з тілом загиблого завезли на хвилинку до будинку, де з ним попрощались сусіди, які згадували хлопця лише найкращими словами.Були плани у родини зробити своє сімейне гніздечко ще затишнішим, були плани їздити з дітьми в подорожі, але цим мріям, як і мріям мільйонів українських сімей, на заваді стала нова війна.На підприємство, де працював Дмитро надійшли повістки, і в квітні 2022 року він знову одягнув військову форму та долучився до збройних сил України. Два роки воював в підрозділі протиповітряної оборони однієї з загальновійськових бригад. Попрощатись з ним сьогодні до Бердичева приїхали побратими з цієї бригади, які два роки ділили з ним бліндажі, наряди та бойові чергування. Згадували Дмитра як надійного друга, що завжди підставляв плече.В 2024 році в збройних силах почали проходити процеси перерозподілу військових. Наймолодших з них забирали в штурмові бригади та підрозділи і так Дмитро опинився став матросом 37-ї бригади морської піхоти. Це її бійці форсували Дніпро під час операції в Кринках, але потім вони обороняли позиції в Донецькому степу. На курахівському напрямку влітку минулого року точились надважкі бої.Про останній бій Дмитра Мельничука та його товаришів сьогодні на кладовищі розповів бойовий командир морпіхів. В районі села Розлив їх позиція попала в напівоточення противника, але бійці продовжували мужньо відбиватись. На них летіло все, що тільки могло бути, і лише після того, як позицію зрівняли з землею, зв’язок з її оборонцями був втрачений.Наступного дня до неї полетів дрон з гучномовцем, щоб дізнатись, чи залишився хоч хтось живий, але, на жаль, таких там не було. Вороги зайняли ту місцевість, і тіла загиблих не змогли повернути.Сім’я отримала гірку звістку про те, що Дмитро Мельничук зник безвісти, і це формулювання давало їм ще крихку надію, що він пораненим потрапив в полон. Але місяць йшов за місяцем, але жодної кращої звістки їм не надходило. І лише на початку жовтня цього року експертиза ДНК показала співпадіння, та інформація про загибель воїна знайшла своє офіційне підтвердження.Після заупокійної панахиди в Храмі Святого Рівноапостольного князя Володимира і Священномученика Йосафата УГКЦ траурна церемонія пройшла в Гарнізонному будинку офіцерів, де з промовами виступили міський голова Сергій Орлюк та голова спілки родин загиблих захисників Володимир Катюшко.Останній наголосив на особливості сьогоднішніх днів для України: “Ворог хоче занурити в пітьму наші міста, але йому не вдасться загасити в нашій душі Вогонь Свободи, Добра і Милосердя”.На військовому секторі міського кладовища знову звучала молитва, військовий салют та Гімн України, а прах відважного воїна навічно ліг до сирої землі, доповнивши ряд свіжих могил. Найкращі Оголошення Рекомендоване ТОП Шукаємо на роботу фітнес тренера 13.08.2024 12:59 Рекомендоване ТОП У ресторан в Бердичів на постійну роботу потрібні 15.05.2024 17:17 Рекомендоване ТОП Продам б/в: холодильник, ванну, вішаки 11.06.2024 12:02 Рекомендоване ТОП Продам “Volkswagen lt 28”, вантажно-пасажирський, дизель, в гарному стані. 09.12.2025 14:32 Рекомендоване ТОП Терміново продам новозбудований будинок 200 кв.м 13.06.2024 15:50 Рекомендоване ТОП ТОВ “МІК” запрошує на роботу досвідчених швачок 19.09.2025 15:07 ТЕМИ:Загиблий воїн Бердичівщини