Російські обстріли посилюють попит на житло: оренда на заході України дорожчає

17.10.2026, 15:31 newformat.info

Переселенці на заході України дедалі частіше стикаються з труднощами під час пошуку орендованого житла. На тлі високого попиту та зростання вартості квартир деякі орендодавці просять нинішніх мешканців звільнити помешкання, а згодом виставляють їх на ринок за значно вищою ціною. Особливо складною ситуація залишається в Ужгороді та Львові, куди переїхало багато українців, які рятуються від бойових дій і російських обстрілів.

Для людей, які втратили власні домівки або були змушені залишити їх через небезпеку, оренда квартири стала однією з найбільших статей витрат. Частина переселенців уже не має заощаджень, а їхні доходи не завжди відповідають вартості житла в західних областях. Тому навіть незначне підвищення орендної плати може змусити родину знову переїжджати, шукати дешевше помешкання або погоджуватися на менш комфортні умови.

Окремі історії орендарів свідчать, що власники квартир іноді намагаються скористатися ситуацією на ринку, щоб збільшити прибуток від нерухомості.

Одна з переселенок із Донеччини, Яна, розповіла журналістам, що її родина винаймала квартиру в Ужгороді за 450 доларів на місяць. Згодом власник попросив мешканців звільнити помешкання, пояснивши це тим, що до нього нібито мала приїхати родичка з Києва.

Родина була змушена шукати інше житло. Однак невдовзі після переїзду колишні орендарі побачили оголошення про здавання тієї самої квартири. Цього разу власник хотів отримувати за неї вже 800 доларів щомісяця.

Таким чином, заявлена в оголошенні ціна зросла на 350 доларів, або майже на 78 відсотків. Для сім’ї, яка вже сплачувала чималу суму за оренду, така зміна стала свідченням того, наскільки швидко може змінюватися вартість житла в місті з високим попитом.

Подібні ситуації створюють для переселенців додаткову невизначеність. Люди не завжди можуть заздалегідь спланувати витрати й бути впевненими, що залишаться у квартирі на тривалий час. Якщо власник вирішує підняти ціну або знайти орендаря, готового платити більше, мешканцям доводиться знову витрачати гроші на переїзд, заставу та пошук нового помешкання.

Водночас випадки, коли квартиру після виселення попередніх мешканців здають дорожче, не означають, що всі власники нерухомості діють за такою схемою. Однак історії переселенців показують, наскільки вразливими можуть бути люди, які не мають власного житла в місті, де вони зараз проживають.

Проблема високої вартості оренди в Ужгороді пов’язана не лише з поведінкою окремих орендодавців. Місто прийняло значну кількість людей, які переїхали з інших регіонів України після початку повномасштабного вторгнення. Додатковий попит на житло вплинув на ціни та скоротив вибір помешкань, які можуть дозволити собі люди з невисокими доходами.

Співзасновниця агентства нерухомості в Ужгороді Галина Бучко зазначила, що знайти квартиру за помірною ціною стає дедалі складніше. За її словами, раніше на ринку траплялися пропозиції приблизно за 400 доларів на місяць. Тепер найдешевші варіанти, доступні через її агентство, коштують близько 600 доларів.

Для родин із дітьми, пенсіонерів і людей, які втратили роботу через війну, навіть така сума може бути непосильною. До орендної плати потрібно додати комунальні послуги, витрати на харчування, транспорт, ліки та навчання дітей. Якщо сім’я має лише одне джерело доходу, оплата житла може забирати значну частину щомісячного бюджету.

Складність полягає й у тому, що дешевші квартири часто мають обмежену пропозицію. Через це орендарі змушені швидко ухвалювати рішення, конкурувати з іншими претендентами та погоджуватися на умови, які раніше могли б вважати невигідними.

Подібні проблеми спостерігаються і у Львові. Місто стало одним із головних напрямків внутрішнього переміщення українців, які шукають безпечніше місце для життя, роботи та навчання дітей.

Переселенка з Маріуполя Алевтіна Швецова розповіла, що після переїзду її витрати на житло збільшилися приблизно вдвічі. Тепер значна частина коштів іде на оплату квартири та комунальних послуг. Щоб упоратися з фінансовим навантаженням, жінка розглядає можливість знайти додаткову роботу.

Такі обставини можуть впливати не лише на матеріальне становище переселенців, а й на їхні можливості облаштуватися на новому місці. Високі витрати на житло залишають менше грошей на професійне навчання, пошук роботи, лікування та інші потреби. Для батьків це також означає необхідність планувати витрати на дітей в умовах, коли значна частина бюджету вже зарезервована для орендодавця.

Крім того, постійна загроза чергового переїзду ускладнює інтеграцію в нову громаду. Людям важче обирати школу для дітей, будувати професійні зв’язки та планувати майбутнє, якщо немає впевненості, що через кілька місяців вони зможуть залишитися у своєму помешканні.

Експертка з нерухомості Ірина Яремко звернула увагу на появу у Львові пропозицій однокімнатних квартир за 800–1000 доларів на місяць. За її оцінкою, одним із чинників високих орендних ставок є збільшення вартості самих квартир.

Якщо раніше придбання житла могло обходитися приблизно у 100–110 тисяч доларів, то тепер аналогічні об’єкти, за словами експертки, можуть коштувати 130–140 тисяч доларів. Власники нерухомості можуть намагатися компенсувати витрати на придбання квартири або отримувати більший дохід від її здавання.

Однак вартість конкретного помешкання залежить від багатьох обставин: району міста, площі, стану ремонту, меблів, побутової техніки, транспортної доступності та умов договору. Тому наведені ціни не варто сприймати як єдиний тариф для всього ринку Львова чи Ужгорода.

Зростання попиту також не означає, що кожна квартира здається за максимально можливою ціною. Проте за обмеженої пропозиції власники мають більше можливостей обирати між претендентами, а орендарям із невеликим бюджетом стає складніше знайти прийнятний варіант.

Восени питання житла набуває особливого значення. Українці, які проживають у регіонах, що зазнають російських атак, оцінюють ризики зимового періоду та можливих перебоїв з електроенергією, опаленням і водопостачанням. Частина людей розглядає переїзд у західні області як спосіб зменшити небезпеку для себе та своїх родин.

Це підтримує попит на оренду в містах, які вже прийняли значну кількість внутрішньо переміщених осіб. Водночас кількість квартир, доступних за цінами, посильними для людей із середніми та низькими доходами, залишається обмеженою.

Для переселенців виникає замкнене коло: повернутися додому часто неможливо через небезпеку або зруйноване житло, але облаштуватися в новому місті заважає висока вартість оренди. Якщо до цього додається вимога терміново звільнити квартиру, сім’я може опинитися перед необхідністю шукати нове помешкання за короткий час і на менш вигідних умовах.

Особливо складно людям, які не мають родичів або знайомих у регіоні, здатних тимчасово прихистити їх. У такому разі навіть кілька днів без житла можуть стати серйозною проблемою, а терміновий пошук квартири обмежує можливість порівнювати пропозиції та перевіряти умови договору.

Проблема потребує не лише пошуку додаткових квартир, а й доступних механізмів підтримки тих, хто вимушено залишив свої домівки. Серед можливих напрямів — розвиток програм тимчасового та соціального житла, підтримка орендних витрат для найбільш вразливих родин і розширення доступу переселенців до інформації про житлові програми.

Водночас орендарям важливо уважно ознайомлюватися з умовами договору, строками його дії, порядком зміни вартості та припинення оренди. Письмові домовленості можуть допомогти уникнути частини конфліктів, хоча не усувають загальної проблеми нестачі доступного житла.

Історії переселенців в Ужгороді та Львові демонструють, що після вимушеної втрати домівки людям доводиться долати ще одну перешкоду — забезпечити собі стабільне місце для життя. Висока орендна плата, обмежений вибір квартир і ризик повторного переїзду збільшують фінансовий та психологічний тягар війни.

Водночас наведені випадки не дають підстав стверджувати, що переселенців масово виселяють по всій західній Україні саме заради підвищення орендної плати. Для оцінки масштабів такого явища потрібні ширші дані. Однак свідчення орендарів і наведені експертами приклади цін вказують на серйозну проблему доступності житла, яка потребує уваги місцевої влади, держави та учасників ринку нерухомості.