“Нобель” з медицини присудили за відкриття, що допомагають досліджувати пам’ять людини
Нобелівську премію 2026 року з фізіології або медицини присуджено “за відкриття, що стосуються керованих світлом іонних каналів та оптогенетики”.
Про це йдеться на сайті Нобелівського комітету.
Нагороди отримали Карл Дайссерот зі США, Петер Гегеманн та Георг Нагель з Німеччини.
Оптогенетика – це метод, що дозволяє продемонструвати, як нервові клітини формують спогади, почуття та поведінку в живому мозку.
Петер Гегеманн і Георг Нагель відкрили в одноклітинній водорості дивовижний білок – каналородопсин. Карл Дайссерот перетворив цей білок на керований світлом перемикач для нервових клітин.
“Лауреати заклали підвалини нової ери в нейронауці”, – йдеться у пресрелізі.
“Те, як мозок керує почуттями, поведінкою та функціями організму, тривалий час залишалося загадкою. У XX столітті дослідники почали вивчати, які ділянки мозку відповідають за певні функції, однак застосовувані методи не дозволяли довести наявність причинно-наслідкових зв’язків. Сформована ними картина мозку нагадувала схематичну карту, повну знаків питання та невідомих елементів. Тепер усе це змінюється”, – додають в оргкомітеті.
Голова Нобелівського комітету з фізіології або медицини Пер Свеннінгссон зазначив, що оптогенетика відкриває можливості для картування мозку, про які ми колись могли лише мріяти.
Петер Гегеманн рагнув дізнатися, як одноклітинна водорість “Chlamydomonas” здатна плисти в напрямку джерела світла. На початку 2000-х років він разом із Георгом Нагелем відкрив каналородопсин – білок із унікальними властивостями, розташований на поверхні клітини цієї водорості.
Під дією синього світла в цьому білку відкривається канал. Крізь нього всередину клітини спрямовуються заряджені іони, генеруючи електричний імпульс. Дослідники виявили, що незалежно від того, в яку саме клітину вводили цей білок, вона набувала чутливості до світла.
Карл Дайссерот увів ген каналородопсину в нервові клітини щурів. Опромінюючи ці клітини синім світлом, він зміг викликати в них нервовий сигнал. Про це важливе відкриття він повідомив у 2005 році. Через два роки йому вдалося забезпечити роботу цього світлокерованого “вимикача” нервових клітин у мозку живих мишей.
Цей метод керування нервовими сигналами за допомогою світла отримав назву “оптогенетика” і швидко набув величезного значення в усьому світі. Завдяки оптогенетиці дослідники змогли виявити нейронні ланцюги, що відповідають за певні спогади, почуття та форми поведінки, пов’язані з неврологічними й психічними розладами.
У клінічній медицині цей метод застосовують у спробах відновити зір людям із порушеннями зору.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
5 жовтня 2026
