Підозра директору НАБУ Кривоносу на прощання: чи законно діє Кравченко і якими будуть політичні наслідки

14.09.2026, 17:54 lb.ua

На початку вересня НАБУ і САП повідомили, що розслідують дії злочинної організації, пов'язаної з «кришуванням» мережі шахрайських колцентрів. Кодова назва операції — «Карфаген». Слідство пов'язувало викриту схему із заступником начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу Генпрокурора Сергієм Кропивою і його співмешканкою Єлизаветою Івахненко. Їм оголосили підозри і взяли під варту: Кропиві — з альтернативою застави 120 мільйонів гривень, Івахненко — 20 мільйонів.

Кравченко під час офрек-розмови з журналістами запевнив, що не збирається у відставку, а всі припущення, що на плівках «Карфагену» є згадки про нього, — безпідставні. Та невдовзі, як повідомляли джерела LB.ua, після розмови із президентом Володимиром Зеленським генпрокурор подав у відставку. Профільний Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності одностайно підтримав подання президента на звільнення Кравченка. Голосуватимуть 15 вересня.

Але вночі 14 вересня Кравченко виїхав за кордон. За інформацією журналістів, підставою для перетину кордону стало відрядження до Франції. А вже близько 8 ранку на сторінках Офісу Генпрокурора опублікували відеозвернення Кравченка. Він нагадав, що кілька днів тому подав у відставку після повідомлень НАБУ та САП про операцію «Карфаген» і проведені обшуки, і наголосив, що це свідоме політичне рішення, а не визнання вини чи результат угоди.

«Операція "Карфаген" була спрямована не лише проти мене. Справжньою метою було отримати доступ до матеріалів кримінальних проваджень щодо керівників і працівників НАБУ та САП. А після цього усунути генпрокурора і зупинити ухвалення процесуальних рішень у цих справах», — сказав Кравченко.

За його словами, під час обшуків в Офісі Генпрокурора працівники НАБУ і САП отримали доступ до захищених законом матеріалів проваджень щодо їхніх керівників і працівників, а частину документів та електронних даних скопіювали і викрали.

«Станом на сьогодні Офіс Генерального прокурора здійснює процесуальне керівництво у десятках кримінальних проваджень, у межах яких розслідуються тяжкі та особливо тяжкі злочини, вчинені працівниками НАБУ і САП. Допитано понад сто людей, зібрано значний обсяг матеріалів негласних слідчих дій», — говорив керівник ОГП.

Про першу підозру генпрокурор розповів: «Спираючись на зібрану доказову базу, я підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу. Я підозрюю його у підробленні офіційних документів для отримання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі та фіктивне усиновлення з метою штучно створити підстави для уникнення відповідальності в суді. Я впевнений у цих матеріалах і можу їх оприлюднити».

Друга підозра, продовжив Кравченко, стосується «близької до керівника САП особи» — за вплив на суддів Вищого антикорупційного суду, пропонування їм неправомірної вигоди та сприяння в ухиленні від мобілізації.

Він додав, що раніше від цього рішення його «політично стримував президент» та антикорупціонери, які нібито пропонували гарантії недоторканності в обмін на відмову від підозри. «За кожним моїм словом стоять факти та докази, зібрані задовго до операції "Карфаген", єдиною метою якої було зупинити мене як прямого політичного опонента, як людину, яка може перешкодити обранню потрібного нового керівника САП», — сказав Руслан Кравченко.

Генпрокурор порадив Семену Кривоносу та керівнику САП Олександру Клименку подати у відставку. Згодом він оголосив, що поїхав у закордонне відрядження: «Зараз перебуваю у закордонному відрядженні, у межах якого запланована низка зустрічей, у ході яких маю намір поінформувати міжнародних партнерів про реальний стан справ у системі антикорупційних органів, ознаки концентрації ними неконтрольованого впливу та ризики, які така практика створює для державного суверенітету, верховенства права й демократичних інституцій України». Кого саме має намір інформувати, Кравченко не уточнив. У відрядження він вочевидь відправив себе сам.

У НАБУ заяву Кравченка розцінили як продовження системної атаки на незалежні антикорупційні органи. «Ця атака розпочалася не сьогодні. Її активна фаза стартувала минулого літа, коли однією з головних цілей була спроба підпорядкувати НАБУ і САП Офісу Генерального прокурора», — зазначили у відомстві.

За інформацією НАБУ станом на 09:00, жодної підозри директору Семену Кривоносу офіційно не вручали. «НАБУ не вилучало жодних кримінальних проваджень, про які йдеться у заявах генерального прокурора. Усі твердження щодо нібито вилучення НАБУ таких проваджень не відповідають дійсності», — йдеться в повідомленні бюро. Там наголошують, що заяви Кравченка наразі мають публічний, а не процесуальний характер: «Окремо наголошуємо, що НАБУ і САП ніколи не пропонували і не вимагали жодної "недоторканності" для будь-кого».

На звернення Кравченка жорстко відреагував президент Володимир Зеленський. «У цього генерального прокурора є тільки один шлях: звільнення з посади. Саме це я йому і сказав. Україна бачила всі причини. Якщо він вважає це політичним тиском, нехай так і називає. Прошу парламентарів підтримати це звільнення невідкладно», — заявив глава держави.

Голосування за відставку відбудеться 15 вересня, повідомив голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія. А співрозмовники LB.ua запевняють, що голоси за відставку Кравченка в Раді будуть.

Поки що кандидатури на посаду генпрокурора на заміну Кравченку немає. «Та це й не важливо, хто буде. Безвідносно до прізвища це буде людина президента. До призначення обовʼязки буде виконувати хтось із заступників», — розповів у неділю один із впливових членів «Слуги».

Інший нардеп додав, що «всі чутки про подання на посаду генпрокурора чинного очільника САП Олександра Клименка чи голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева — екзотика. Поки що кандидатури немає. Сам Кравченко перед звільненням призначить виконувати обовʼязки когось із заступників».

Ще одне джерело прогнозує: «Враховуючи той факт, що перша заступниця Кравченка Марія Вдовиченко подала у відставку, ймовірніше, обовʼязки до призначення повноцінного Генпрокурора буде виконувати Олексій Хоменко, який після звільнення Андрія Костіна у жовтні 2024 року вже виконував обовʼязки генпрокурора».

Інше джерело, дотичне до керівництва держави, категорично відкинуло можливість подання Гетманцева. Що ж до Хоменка, то не виключено, що він буде в.о. генпрокурора до призначення нового, однак подавати цю кандидатуру на генпрокурора президент, за словами джерела, не буде. «Зараз шукають. Може бути й великий сюрприз», — сказало джерело LB.ua.

Сергій Власенко, народний депутат із фракції «Батьківщина», член Комітету Верховної Ради з питань правової політики, наголошує: заява про відставку не позбавляє Кравченка повноважень до голосування Ради, а тому підпис під підозрою чинний. «Тобто він повноважний генеральний прокурор», — сказав депутат у коментарі LB.ua.

Правової колізії у ситуації з підозрою, за його словами, немає: «Вона підписана чинним генеральним прокурором. Вона робоча, нормальна. Він міг її підписати, стоячи на трибуні Верховної Ради перед голосуванням». Якщо Рада завтра проголосує за відставку, підозра, за його словами, залишається чинною.

Щодо обставин виїзду генпрокурора за кордон депутат зауважив, що факт перебування у відрядженні під час підписання підозри не підтверджений. А твердження Центру протидії корупції, що дозвіл на виїзд генпрокурора у відрядження міг дати виключно президент, Власенко назвав такими, що не відповідають закону. «Хочу нагадати, що згідно з Конституцією генеральний прокурор не підконтрольний і не підзвітний президенту. Тому політичні нісенітниці нехай залишать при собі. Президент до цього не має і не може мати жодного стосунку», — сказав депутат.

Коментуючи обшуки НАБУ і САП у кабінетах керівництва ОГП, Власенко сказав, що мета цих дій була очевидною від початку. «Для всіх, хто більш-менш розбирається, було очевидно, що коли НАБУ і САП зайшли в кабінет до генерального прокурора і до першої заступниці, у них не було жодних підстав заходити в цей кабінет, окрім того, щоб отримати доступ до певних матеріалів. І Кравченко сказав сьогодні, що вони заходили туди з метою отримати доступ до матеріалів кримінальних проваджень проти самих працівників НАБУ і САП. Ніякої юридичної процесуальної необхідності в цьому не було», — сказав він.

Водночас депутат вважає, що генпрокурор не продумав публічну сторону конфлікту. «Мені здається, що Кравченко повністю програв медійну складову. Якби він того ж дня після заходу в його кабінет вийшов до суспільства і спокійно пояснив людям, чому до нього прийшли, що до нього особисто питань не було, що єдина мета, з якою вони зайшли, — це отримати доступ до матеріалів проваджень, тоді ситуація була би трошки інша», — зазначив Власенко.

Відкритими, за його словами, залишаються два питання: «Чи буде контролювати це розслідування наступник Кравченка? І як це все спрацює в довгостроковій перспективі? Повідомлення про підозру деколи вистрілюють не відразу, а згодом».

Сергій Демченко, народний депутат із фракції «Слуга народу», також член Комітету з питань правової політики, погодився, що підозра чинна, і наголосив на неприпустимості політичних оцінок дій правоохоронців. «Усе має бути за законом. Якщо ми починаємо політично оцінювати, ми впливаємо на правоохоронні органи, і це вже, на мою думку, поза межами закону», — сказав депутат у коментарі LB.ua. І додав: «Ми мусимо створити їм усі умови для того, щоб вони могли максимально швидко і об'єктивно реагувати відповідно до законодавства. І цього я від них усіх очікую».

Щодо правового боку ситуації Демченко сказав: «Підозра підписана у час, коли у генпрокурора є повноваження, і вона не скасовується через звільнення. Правових підстав скасування підозри не існує, тому якщо вона існує, то вона буде діяти».

Процедурно, за його словами, оголошення і вручення підозри мають збігатися: «Це дії, які мають збігатися в часі. Тобто людині оголошується підозра шляхом вручення підозри». Водночас, коментуючи заяву НАБУ про невручення підозри, Демченко зауважив: «Є різні процесуальні способи вручення підозр