Це не мирні переговори. Це небезпечний торг

09.09.2026, 19:40 33kanal.com

Віткофф і Кушнер приїхали до москви, потім до Києва — і не привезли миру. Не привезли прориву. Не привезли навіть нової формули.За словами генерала Бена Годжеса — результат абсолютно нульовий.Але проблема набагато серйозніша.Ми досі не почули головного: НА ЯКІЙ ПРАВОВІЙ ОСНОВІ ВЗАГАЛІ ВЕДУТЬСЯ ЦІ ПЕРЕГОВОРИ?Бо коли російську агресію називають просто «конфліктом», це вже небезпечна підміна.Це не конфлікт, у якому дві сторони раптом посварилися і тепер треба знайти компроміс.Це збройна агресія росії проти України. Є агресор і є держава, яка захищається; є Статут ООН і є стаття 51, яка гарантує Україні право на індивідуальну та колективну самооборону; є територіальна цілісність України і є міжнародна відповідальність за злочини.Ну й, звісно ж, є фундаментальний принцип міжнародного права:агресор не може отримувати винагороду за застосування сили.А ТЕПЕР — ПРО «WIN-WIN»Мене особливо насторожує спроба перенести бізнесову логіку у врегулювання війни.Так, трамп прийшов із бізнесу — так, його представники говорять про «win-win» — взаємовигідний результат.Але хочу нагадати:Україна — не бізнес-партнер росії у комерційному спорі.Коли на українські міста летять ракети й «шахеди», коли гинуть цивільні, коли руйнуються будинки, лікарні та енергетика — це не предмет корпоративного торгу.Не може бути формули:«росія щось віддає, Україна щось віддає, Америка щось отримує — і всі задоволені». А що тоді отримує агресор — території, послаблення санкцій, економічні бонуси чи політичне визнання результатів агресії?Якщо відповідь — так, тоді це не мир — це винагорода за війну.І ДЕ БУЛИ ЖУРНАЛІСТИ?Мене ще більше здивувала пресконференція після переговорів у Києві.Де були питання журналістів про головне?Чому росія продовжує щодня вбивати українців?– Що американські перемовники думають про ракетні удари по Києву?– Про балістичні ракети?– Про «шахеди»?– Про щоденний терор українських міст?– Про знищені будинки?– Про загиблих дітей?– Про те, що поки вони говорять про «мир», російська армія продовжує вести війну проти України?Чому це не стало центральним питанням?Люди, ну, хіба можна говорити про мир, не називаючи того, хто щодня його руйнує?ПЕРЕМОВНИКИ МАЮТЬ БУТИ ГОТОВИМИ ДО ТАКИХ МІСІЙ, Посередник у війні такого масштабу повинен знати не тільки дипломатичний протокол – він повинен знати міжнародне право.Повинен розуміти природу російської агресії, знати історію імперської політики кремля, розуміти військову стратегію путіна і головне — не плутати агресора з жертвою агресії.Бо якщо цього немає, виникає небезпека: замість того щоб змусити агресора припинити агресію, починають переконувати жертву поступитися заради «швидкого миру», а це шлях у нікуди.ТОМУ Я СТАВЛЮ ТРАМПУ, ВІТКОФФУ І КУШНЕРУ ПРОСТЕ ПИТАННЯ:ЯКА ПРАВОВА ОСНОВА ВАШОГО МИРНОГО ПЛАНУ?Статут ООН?Стаття 51?Суверенітет України?Територіальна цілісність?Виведення російських військ?Відповідальність агресора?Невизнання територіальних захоплень?Чи все це буде замінено політичною формулою «давайте домовимося, щоб усім було вигідно»?Бо якщо міжнародне право прибрати з переговорного столу, залишається тільки одне: сила і торг.А якщо агресор зрозуміє, що силою можна захопити території, а потім сісти за стіл переговорів і отримати винагороду, — наступна війна стане лише питанням часу.Тому Україні потрібен не просто «мир».Україні потрібен правомірний, справедливий і гарантований мир.Не мир за рахунок України перед черговими виборами до Конгресу СШАНе мир за рахунок міжнародного права, не мир як бізнес-угода, а мир, у якому агресія не винагороджується.Бо якщо сьогодні ми дозволимо силі перемогти право —завтра право вже не захистить нікого.‼МИР‼ НЕ МОЖНА ‼ ПРОДАТИ, АБО ‼ КУПИТИ.МИР МОЖНА ‼ ВСТАНОВИТИ ЛИШЕ ТОДІ, КОЛИ ‼ ВІДНОВЛЕНО ‼ ПРАВО.Микола Голомша