Чотири сценарії глобальної продовольчої кризи, що насувається

09.09.2026, 14:04 growhow.in.ua

У цьому спеціальному випуску Fast Thinking експерти Atlantic Council роблять дещо незвичне: замість того щоб реагувати на останні новини, вони намагаються їх випередити — прогнозують, у якому напрямку розвиватимуться важливі події та які можливі сценарії майбутнього на нас чекають. Назвімо це Fast Foresight — швидким прогнозуванням.

Наразі одночасно загострюються дві проблеми, які можуть мати серйозні наслідки для світового продовольчого забезпечення.

У Перській затоці через ризик атак через Ормузьку протоку проходить дуже мало суден, що перевозять нафту та газ. Це спричиняє зростання світових цін на добрива, адже азотні добрива, зокрема карбамід, виробляють із використанням природного газу.

Але навіть якщо судноплавство через протоку швидко відновиться, виникла ще одна проблема — «супер» Ель-Ніньйо, початок якого очікується вже цього місяця. Його спричиняє температура води в Тихому океані, яка більш ніж на 2 °C перевищує норму. Це призведе до підвищення глобальної температури та порушення звичних погодних моделей у різних частинах світу.

Аналітики дискутують про те, наскільки серйозними й масштабними можуть бути наслідки для виробництва продовольства. Деякі з них вважають, що поєднання вже теплішого клімату із «супер» Ель-Ніньйо здатне негативно вплинути на виробництво продовольства в усьому світі.

У дебютному випуску Fast Foresight ми розглядаємо чотири сценарії розвитку цих подій до 2027 року, використовуючи інструмент прогнозування — матрицю 2×2.

Вертикальна вісь відображає силу майбутнього Ель-Ніньйо залежно від того, чи матимуть його наслідки змішаний або глобальний характер. Горизонтальна вісь показує, наскільки швидко відновиться нормальне транспортування нафти й газу через Ормузьку протоку.

Розгляньмо, що може відбутися далі — і як можна уникнути найгірших наслідків.

Іран, Оман та Сполучені Штати у вересні 2026 року домовляються про юридично зобов’язувальну угоду, яка сприяє відновленню регулярного судноплавства майже до рівня, що існував до війни з Іраном. Тегеран при цьому стягує обмежену плату за транзит. Відновлення судноплавства дає змогу цінам на нафту й газ повернутися приблизно до довоєнних рівнів, хоча цей процес триває кілька місяців.

Восени 2026 року та упродовж 2027-го «супер» Ель-Ніньйо спричиняє посухи, лісові пожежі й повені в різних частинах світу, проте наслідки розподіляються нерівномірно. У таких регіонах, як Південна Азія та південь Африки, виробництво продовольства скорочується. Водночас в інших регіонах, зокрема на Середньому Заході США, воно залишається стабільним або навіть зростає завдяки вологішим сезонам вирощування.

Такий розвиток подій не дозволяє цінам на продовольство стрімко злетіти. Водночас фермери продовжують більше платити за азотні добрива через пошкодження війною катарських заводів із виробництва скрапленого природного газу.Хоча ціни на продовольство залишаються підвищеними протягом 2026-го та у 2027 році, негативні наслідки вдається стримувати завдяки нестандартним рішенням і міжнародній співпраці. У деяких регіонах уряди та фермери нарощують місцеве виробництво добрив, зокрема біодобрив, щоб зменшити тиск на вартість ресурсів. Інші регіони співпрацюють для послаблення дефіциту запасів добрив і продовольства.

Країни світу домовляються не обмежувати експорт вирощених усередині держави сільськогосподарських культур, зокрема рису та пшениці. Водночас багато урядів застосовують адресні заходи підтримки фермерів і споживачів, які опинилися у скрутному становищі, замість масштабних, дорогих і часто неефективних субсидій.

Сукупність цих заходів дозволяє запобігти найгіршим наслідкам і не допустити переростання продовольчої кризи у насильство, революції та системні потрясіння.

Обсяги транспортування нафти й газу через Ормузьку протоку залишаються низькими восени 2026 року та протягом 2027-го. Хоча арабські держави Перської затоки за підтримки США продовжують будувати альтернативні сухопутні трубопроводи в обхід протоки, повноцінна заміна її пропускної спроможності для транспортування нафти й газу потребуватиме ще багатьох років. Ціни на добрива залишаються високими й до кінця року навіть дещо зростають.Ель-Ніньйо негативно впливає на окремі регіони, фермерів та сільськогосподарські культури, однак світ уникає системної кризи.

Перед урядами постає складніше завдання, ніж у першому сценарії. Тривалий період високих цін на добрива пригнічує світове сільськогосподарське виробництво аж до посівних кампаній 2027 року в Північній та Південній півкулях.Навіть у регіонах, які уникнули найгірших наслідків «супер» Ель-Ніньйо, підвищення цін на продовольство стає серйозною проблемою. У районах, що найбільше потерпають від Ель-Ніньйо — через сильні посухи, спеку та повені, — ситуація стає майже некерованою.

У таких країнах ціни на основні продукти харчування різко зростають, провокуючи соціальні заворушення, масові протести та політичні потрясіння. Особливо вразливими стають країни Південної та Південно-Східної Азії, Центральної Америки й окремих районів Південної Америки, а також Центральної та Південної Африки, що потерпають від посухи.

У цьому сценарії умови попереднього варіанта змінюються на протилежні: швидке відновлення інтенсивного судноплавства через Ормузьку протоку поєднується з масштабними й важкими наслідками Ель-Ніньйо в усьому світі.Після відновлення судноплавства ціни на азотні добрива стабілізуються і навіть починають знижуватися наприкінці 2026-го — на початку 2027 року. Очікування імпортерів добрив, зокрема фермерів, які мають вирішувати, скільки добрив закуповувати та де саме, покращуються. Відновлення роботи протоки посилює впевненість у тому, що необхідні ресурси будуть доступними під час наступних посівних кампаній.

Однак негативні наслідки Ель-Ніньйо проявляються вже не лише в окремих регіонах, що потерпають від посухи, а по всьому світу. Замість помірніших і частіших опадів у вологіших регіонах «супер» Ель-Ніньйо приносить зливи та екстремальні повені. Вони знищують посіви, худобу та фермерські господарства, спричиняють ерозію ґрунтів і перевантажують інфраструктуру.

Водночас усі регіони потерпають від підвищених температур, пов’язаних з Ель-Ніньйо, на тлі клімату, який і без того стає дедалі теплішим. Це спричиняє стрес у рослин і тварин, висушування ґрунтів, поширення шкідників та інші проблеми.

Наслідки цих екологічних потрясінь стають масштабнішими, ніж у другому сценарії. Ціни на основні продукти харчування зростають повсюдно, а великих аграрних регіонів, здатних компенсувати дефіцит виробництва в інших частинах світу, не залишається.

У багатьох країнах виникають суспільне невдоволення та політична нестабільність, зокрема й у державах із середнім та високим рівнем доходів. Найбільше потерпають країни з низькими доходами, які мають найменше можливостей пом’якшити наслідки посух і повеней за допомогою продовольчих субсидій, сучасних технологій чи інших інструментів.

Лише швидке відновлення судноплавства через Ормузьку протоку не дозволяє світовим цінам на продовольство зрости до максимально можливих рівнів.

У цьому сценарії реалізуються найгірші варіанти розвитку подій як щодо Ормузької протоки, так і щодо «супер» Ель-Ніньйо. Умови вирощування більшості сільськогосподарських культур у більшості регіонів світу погіршуються, водночас ціни на добрива тривалий час залишаються високими.

Для великої кількості країн ситуація стає практично некерованою. Ціни різко зростають як на основні продовольчі товари — наприклад, кукурудзу та рис, — так і на інші аграрні товари, зокрема какао та каву, і залишаються високими протягом 2027 року.

Історія вже знає подібні потрясіння. Одним із прикладів є стрибок цін на пшеницю після вторгнення росії в Україну у 2022 році, наслідки якого вдалося пом’якшити завдяки міжнародній співпраці. Однак продовольчих криз настільки всеохопного масштабу було вкрай мало, якщо вони взагалі траплялися.

У цьому сценарії виклик для світових урядів значно серйозніший, ніж у 2022 році. Одночасні неврожаї у кількох ключових аграрних регіонах та стрімке подорожчання виробничих ресурсів суттєво ускладнюють міжнародну співпрацю.Заходи, описані в першому сценарії, не реалізуються. Зокрема, державам не вдається домовитися про відмову від експортних обмежень на вирощені всередині країн сільськогосподарські культури.

NB: Кількість людей, які потерпають від голоду, зростає. Всесвітня продовольча програма вже прогнозує, що лише майбутній Ель-Ніньйо може призвести до того, що ще 49 млн людей опиняться в умовах продовольчої незахищеності.

У багатьох країнах і регіонах починаються продовольчі бунти та масові заворушення.

Держави, які раніше були стабільними, стають вразливими, а деякі переживають повний політичний колапс. Міграційні потоки з держав, що зазнали краху, провокують політичні кризи в інших країнах. За масштабом це можна порівняти з наслідками колапсу Сирії у 2011 році, але помноженими в кілька разів, із непередбачуваними наслідками, які можуть відчуватися ще багато років.

Передрук з аналітичного центру Atlantic Council. Експертний прогноз підготували:

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram