Не всі лелеки летять до Південної Африки: орнітолог розповів про їхню міграцію

01.09.2026, 14:11 pravdatutnews.com

Фото: depositphotos

З України білі лелеки мігрують у напрямку Африки, однак їхні маршрути та кінцеві точки залежать від погодних умов, доступності їжі та особливостей поведінки самих птахів. Про це розповів орнітолог Віталій Грищенко.

За словами фахівця, поширене уявлення про десятикілометрову подорож лелек з України не завжди відповідає дійсності. Деякі птахи долають приблизно вдвічі меншу відстань.

Під час осінньої міграції, яка фактично починається ще влітку, лелеки зі Східної Європи можуть досить швидко дістатися Африки, майже не роблячи тривалих зупинок. Деякі птахи долітають до Єгипту всього за 12–13 днів.

При цьому маршрут не проходить навпростець із півночі на південь. Лелеки із Польщі та західної частини України спочатку рухаються на південний схід уздовж Карпат до пониззя Дунаю, потім через Румунію та Болгарію прямують до Босфору. Туреччину вони перетинають по діагоналі, після чого через район затоки Іскендерун та Близький Схід потрапляють до Єгипту, а звідти рухаються на південь долиною Нілу.

Швидкість цього перельоту можна простежити за допомогою передавачів. У 2024 році один із польських лелек за 12 днів подолав від Седлецького повіту до Єгипту 3288 км — у середньому по 274 км на день.

Цьогоріч словацький лелека Макс розпочав міграцію 8 серпня, 19 серпня вже дістався Єгипту, а 24 серпня був у Чаді. За 17 днів він пролетів 5800 км, долаючи в середньому 341 км щодня. Найбільша дистанція за один день становила 487 км. Ще одна польська лелека, Збися, за 17 днів від початку міграції дісталася Судану.

Першою важливою зупинкою для українських лелек є Сахель — широка смуга напівпустель і саван на південь від Сахари. Вона простягається через Судан, Чад, Нігер та інші країни — від Сенегалу на заході до Судану й Еритреї на сході.

У цьому регіоні птахи можуть затримуватися щонайменше на місяць, відновлюючи запаси жиру після тривалого перельоту. Частина лелек навіть залишається тут на зимівлю.

Грищенко пояснює, що час прибуття до Сахелю має значення через сезонність клімату. Лелеки потрапляють до Судану та Чаду наприкінці сезону дощів: сильні опади вже припиняються, але в ґрунті залишається достатньо вологи, рослинність активно розвивається, а разом із нею з'являється багато дрібних тварин, якими живляться птахи.

Подальший маршрут залежить насамперед від кількості доступної їжі. Якщо її недостатньо, лелеки переміщуються далі на південь — до Кенії, Танзанії та інших районів Східної Африки. За несприятливих умов вони можуть долетіти навіть до Південної Африки. Саме тоді загальна довжина міграції може становити 10 тисяч кілометрів і більше з урахуванням подальших кочівель.

Водночас далеко летять не всі птахи. За даними трекерів, чимало східноєвропейських лелек зимують у центральній частині Африки. Грищенко називає це проявом «поведінкового поліморфізму»: одні птахи схильні до далеких мандрівок, тоді як інші віддають перевагу ближчим місцям.

Деякі лелеки навіть роками повертаються до одного місця зимівлі. Наприклад, німецький лелека Боб протягом десяти років прилітав на одну й ту саму ферму в Зімбабве. Завдяки кільцю дослідники могли впізнавати птаха.

На міграцію також впливають погодні умови. У минулому тривалі посухи в Сахелі змушували лелек летіти далі на південь.

Зворотна міграція починається в лютому: лелеки з різних частин Африки поступово рухаються на північ, формуючи потужний потік через долину Нілу, Близький Схід, Туреччину, Босфор і Балкани. Звідти птахи розлітаються по Східній та Центральній Європі.

За словами Грищенка, нині осіння міграція лелек уже наближається до завершення. Пролітні зграї трапляються дедалі рідше, хоча окремих птахів можна побачити ще й до жовтня.

До слова, вчені вдягнули коней у смугасті попони й з’ясували, навіщо зебрам їхнє забарвлення.

Стрілець Діана - pravdatutnews.com