Пастила, мікрозелень і апсайклінг: на Буковині молодь створила вісім соціальних підприємств
У Чернівецькій області завершили проєкт «Інтеграція молоді з числа ВПО у місцеві громади Чернівецької області шляхом створення молодіжного соціального підприємництва». Упродовж його реалізації молодь із шести громад, зокрема внутрішньо переміщені особи, створила вісім соціальних підприємств, пройшла навчання з підприємництва та започаткувала власні ініціативи.
Проєкт реалізувала ГО «Фонд “Буковина інноваційна”» за сприяння Програми розвитку ООН в Україні та фінансової підтримки Європейського Союзу в межах проєкту «EU4Recovery – Розширення можливостей громад в Україні». Його метою було допомогти молоді, зокрема переселенцям, інтегруватися в громади через створення соціальних підприємств, навчання та командну роботу.
На перший етап відбору зареєструвалися 28 команд, до яких увійшли 138 учасників. До фіналу пройшли вісім команд, які започаткували соціальні підприємства у Вижницькій, Мамалигівській, Хотинській, Глибоцькій, Чернівецькій громадах та інших населених пунктах області. Серед напрямів роботи — виробництво фруктових снеків і пастили, вирощування мікрозелені, апсайклінг одягу, виготовлення виробів із тканини, продаж наукових курсів та паракордових браслетів.
У межах проєкту організували 28 тренінгів. Безпосередніми учасниками соціальних підприємств стали 96 людей. Команди виготовили близько тисячі одиниць продукції та отримали орієнтовно 40 тисяч гривень доходу. Також у п’яти закладах освіти впровадили курс «Соціальне шкільне (молодіжне) підприємництво», який продовжують викладати підготовлені ментори.
Голова ГО «Фонд “Буковина інноваційна”» Тетяна Мосін розповіла, що одним із найважливіших результатів проєкту стала його сталість.
«Особисто для мене головний критерій ефективності — це сталість. Навчені під час проєкту ментори та вчителі продовжують передавати знання далі. Інтеграція курсу “Соціальне підприємництво” у розклад п’яти закладів освіти гарантує, що ініціатива житиме й після завершення грантового фінансування».
Тетяна Мосін / Instagram
Вона також зазначила, що під час реалізації проєкту команда зіткнулася з низкою викликів. Серед них — високий попит на участь у заходах, недостатня обізнаність про соціальне підприємництво та перевантаженість педагогів, які поєднували роботу над проєктом із навчальним процесом. Водночас, за словами Тетяни Мосін, саме цей досвід підтвердив необхідність розвивати молодіжне підприємництво на Буковині й надалі.
Однією з команд стала «ПроЗдорове» з Міліївського опорного ліцею, яка займається виробництвом фруктових чипсів.
Менторка команди Аліна Лахман розповіла, що ідея виникла після спостереження за тим, що школярі під час перерв переважно купують снеки.
«Ми вирішили запропонувати дійсно смачну та поживну альтернативу шкідливим перекусам, а також навчити дітей основ підприємництва й турботи про власне здоров’я».
За її словами, за час роботи команді вдалося налагодити повний цикл виробництва, створити власний бренд та сформувати коло постійних покупців серед учнів і педагогів.
«Головне досягнення — це сформована команда підлітків, які зараз на практиці опановують маркетингові, фінансові та комунікаційні навички».
Окремо менторка наголосила, що участь у проєкті допомогла молоді з-поміж внутрішньо переміщених осіб швидше інтегруватися в громаду.
Ще одним учасником проєкту стала команда «Green Spot» з Глибоцького ліцею, яка займається вирощуванням мікрогріну.
Колишня керівниця команди Євгенія Глобак розповіла, що після завершення навчання підприємство не припинило роботу.
«Наша лабораторія з вирощування мікрогріну продовжує успішно працювати. Нас замінило нове покоління учнів, а ми ділимося досвідом, допомагаємо порадами, щоб підприємництво й надалі розвивалося».
За її словами, нині основними клієнтами залишаються місцеві ресторани.
«Ми намагалися продавати продукцію через магазини, однак через недотримання умов зберігання вона втрачала якість. Тому зосередилися на співпраці із закладами громадського харчування».
Також Євгенія Глобак зазначила, що участь у проєкті дала їй практичний досвід соціального підприємництва та навчила працювати в команді, брати відповідальність за спільну справу й поєднувати соціальну користь із підприємницькими навичками.
Одним із підприємств, створених у межах проєкту, стала «Крафтова пастила» Хотинського ліцею №5. За словами менторки команди Анастасії Анісімової, ідея виникла після того, як заклад освіти побачив оголошення про конкурс соціального шкільного підприємництва від ГО «Фонд “Буковина інноваційна”». Після обговорення вирішили виготовляти домашню яблучну пастилу, адже такого виробництва у громаді не було.
За два роки роботи команда встигла представити продукцію на Чернівецькому обласному форумі розвитку шкільного підприємництва, регіональному форумі крафтовиків у Хотинській громаді, а також передавала пастилу як сувенір для міжнародних делегацій.
Найціннішим відгуком, за словами Анастасії Анісімової, стала реакція дітей, які вперше скуштували пастилу.
«У нас є відеовідгук від онуків однієї з учительок. Вони сказали, що їм не потрібні ні цукерки, ні шоколад, настільки смачна ця пастила. Для нас це було найдорожче».
Під час запуску підприємства команда зіткнулася з кількома труднощами.
«Найбільші виклики були на початку, коли ми доводили рецептуру до потрібного смаку й консистенції. Згодом великою проблемою стали відключення світла, адже виготовлення пастили триває близько 12 годин, і цей процес дуже ускладнюється».
За словами менторки, підприємство популяризує здорове харчування через соціальні мережі та власну продукцію, яка містить лише натуральні фрукти та ягоди.
Надалі команда планує продовжувати роботу підприємства, хоча поки що його головною метою залишається навчання школярів.
«Зараз наше підприємство переслідує насамперед навчальну мету — навчити дітей основ підприємницької діяльності та виготовлення пастили. Ми сподіваємося, що надалі зможемо виходити на вищий рівень».
Ще одним прикладом стала команда «ЕкоСтиль» Чернівецької гімназії №9, яка займається апсайклінгом одягу. Директорка закладу Галина Фурдига розповіла, що напрям переробки речей обрали самі учні.
«Діти хочуть стильно одягатися. Речі не завжди доступні, тому вони вирішили самі створювати стиль. Саме діти запропонували цю ідею».
За її словами, вироби створюють переважно зі старого джинсового одягу, а зароблені кошти використовують на закупівлю матеріалів та допомогу військовим.
«Найбільшим результатом стало те, що діти навчилися працювати в команді, планувати свою діяльність, дотримуватися термінів і виготовляти речі власними руками».
Окремо вона відзначила, що старші учасники передають досвід молодшим школярам.
Серед труднощів директорка назвала юридичні обмеження, через які школярі не можуть повноцінно вести підприємницьку діяльність, а також нестачу педагогів, які могли б очолити творчий напрям.
«Найбільша проблема зараз — знайти людину, яка вмітиме навчити дітей шити, вишивати, працювати з творчими ідеями та вести таке підприємство».
За словами Галини Фурдиги, сьогодні підприємство поступово переходить від переробки джинсових речей до створення повноцінних образів та розвитку дизайнерського мислення учнів.
«Це вже не просто переробка речей. Це формування образу сучасного підлітка, розвиток творчості, лідерства, екологічного мислення та відповідального ставлення до споживання».
Проєкт «Інтеграція молоді з числа ВПО у місцеві громади Чернівецької області шляхом створення молодіжного соціального підприємництва» реалізувала ГО «Фонд “Буковина інноваційна”» за підтримки Програми розвитку ООН в Україні та фінансування Європейського Союзу в межах проєкту «EU4Recovery – Розширення можливостей громад в Україні». У межах ініціативи в шести громадах Чернівецької області створили вісім молодіжних соціальних підприємств, а в п’яти закладах освіти запровадили курс із соціального шкільного підприємництва, який продовжує діяти після завершення проєкту.
Західна Україна
Інформує: Shpalta.media
- Останні
- Популярні
Новини по днях
3 серпня 2026
