Чому Змієві вали можуть не пережити реформу Цивільного кодексу

08.07.2026, 12:01 lb.ua

Як Змієві вали потрапили в приватні руки?

Науковий співробітник Національної академії наук, археолог та член консультативної ради при Департаменті охорони культурної спадщини В’ячеслав Баранов зазначає, що на спірних землях розташована пам’ятка археології, яка зберігає сліди життя багатьох народів від раннього залізного віку до часів Київської Русі.

«Тут найбільше скіфське городище, яке відносять до городищ-гігантів. Це феномен скіфської культури українського лісостепу. Воно привернуло увагу археологів ще кілька століть тому і залишається об’єктом наукових досліджень. Скоріш за все, тут був розташований один з племінних центрів скіфського часу, своєрідне місто-держава або столиця племенного утворення. Зараз укріплення Великого Ходосівського городища вцілілі на протяжності приблизно 10 кілометрів. Це унікальний об’єкт, який впродовж тисячоліття — від скіфського часу і до Другої Світової війни захищав населення Середнього Подніпров’я від загрози з півдня», — коментує Баранов.

Науковці довели, що городище є частиною легендарних Змієвих валів — це давні споруди, які захищали столицю. Вони опинилися у приватних руках, коли розпадалися колгоспи. Про це розповідає голова екологічної комісії Київської обласної ради Роман Титикало («Європейська солідарність»):

«У радянський період колгоспи та інші сільськогосподарські підприємства користувалися великими земельними масивами на підставі державних актів. Коли ж розпочалися процеси роздержавлення та розпаювання земель, далеко не завжди належним чином враховувалися межі об’єктів природно-заповідного фонду, пам’яток археології та інших територій, що мають особливий правовий статус. Тому окремі землі помилково опинилися у приватній власності або користуванні. Землі, які мають особливу історичну та природоохоронну цінність, будуть повернуті у державну власність і перебуватимуть під належним захистом».

Товариство «Хотівське», коли розпадалися колгоспи, визнало себе правонаступником через суд, хоча законодавство не передбачало такої можливості.

Титикало зазначає, що на цій території є не лише археологічна спадщина, а й зростають червонокнижні рослини і тому обласна рада ініціювала надання цій території статусу пам’ятки природи.

«Ходосівка — це місцевість, де ми вже неодноразово відстоювали природну спадщину, зокрема боролися за збереження Чернечого лісу. Через близькість до Києва ця територія постійно перебуває під тиском забудови. Що ж до нинішньої судової справи, то Верховний Суд неодноразово формував судову практику, що землі природно-заповідного фонду, а також території пам’яток археології національного значення не можуть передаватися у приватну власність», — каже він.

Управління інформаційної політики та комунікацій Офісу генерального прокурора повідомило громадській ініціативі «Голка», що у Верховному Суді намагаються відстояти ділянки площею понад 100 гектарів:

«Втрата або пошкодження пам’ятки може призвести до незворотної втрати наукової інформації про давню історію України, зокрема про скіфський період та подальші етапи історичного розвитку цієї території».

Якщо говорити про Змієві вали і це городище, то тут спірна ділянка, яку намагаються повернути державі, не одна.

Окрім товариства «Агрокомбінат “Хотівський”» на землю Ходосівського городища претендує фірма «Емеральд Ленд» (за даними YouControl бенефіціари — Валентина Рудніцька і Олена Фроленко). Це забудовник, який хоче, як повідомляли журналісти, звести котеджі. Майданчик кілька років тому обнесли парканом, поруч стали прокладати дорогу, для будівництва якої зрізали частину валу.

Чинний генеральний прокурор Руслан Кравченко, який у 2024 році очолював військову адміністрацію на Київщині, тоді розповідав, що відбувалося в області:

«В охоронній зоні пам'ятки на відстані приблизно 10–15 метрів від валів розташовані будинки, побудовані в минулі роки. За задумом нечистих на руку забудовників, тут заплановано звести котеджне містечко».

Тоді він як очільник військової адміністрації звернувся до прокуратури Київської області. За цей час справа дійшла до Господарського суду Київської області. Тут прокуратура оспорює право власності фірми «Емеральд Ленд» на дві земельні ділянки площею по 18 га.

За відсутності Господарського кодексу залишився лише Цивільний, який допомагає зберегти пам’ятки. Але і Цивільний кодекс можуть найближчим часом повністю замінити.

Усі зусилля прокуратури та науковців із захисту не лише Великого Ходосівського городища, а й інших археологічних пам’яток, лісів та узбереж можуть виявитися марними через реформу цивільного законодавства, яку ініціював спікер (проєкт №15150).

Справа в тому, що автори проєкту Цивільного кодексу прямо не визначили критеріїв, що є публічними речами, і не встановили належних режимів охорони таких об’єктів. І це попри те, що Конституція гарантує їхній захист. Це створить не одну схожу ситуацію, як з городищем, та фактично відкриє шлях для узаконення дерибану державної та комунальної власності, включаючи ліси, узбережжя та пам'ятки археології.

Проєкт нового кодексу запроваджує логіку, за якою об'єкт або обмеження на його використання юридично існують лише тоді, коли вони внесені до відповідного реєстру. Якщо ж інформації про пам'ятку чи її охоронні зони в реєстрі немає, вона існує де-факто, але не де-юре. Тобто землю, яка ніколи не мала б бути передана у приватні руки, можуть легко привласнити.

За даними Міністерства культури, в Україні понад 65 тисяч пам'яток археології. До Державного земельного кадастру внесено лише близько 5 тисяч із них. Решта фактично залишаються без належного правового захисту: у земельній документації вони нерідко значаться як звичайні ділянки для ведення сільського господарства чи забудови. За таких умов реєстратор може не побачити жодних обмежень щодо їх відчуження, а набувач землі — посилатися в суді на свою добросовісність, адже в офіційних реєстрах інформація про охоронний статус була відсутня.

Чинний Цивільний кодекс Верховна Рада ухвалила 22 роки тому. За цей час Верховний Суд сформував сталу судову практику, яка дає змогу повертати державі землі природно-заповідного фонду, пам'ятки археології та інші об'єкти, що не можуть перебувати у приватній власності. Саме правова визначеність, передбачуваність законодавства та єдність судової практики є одними з фундаментальних принципів верховенства права, дотримання яких Україна зобов'язалася забезпечити на шляху до членства в Європейському Союзі.

Саме тому фахівці наголошують, що цивільне законодавство доцільно вдосконалювати еволюційно, зберігаючи правонаступність і враховуючи вже сформовану судову практику. Натомість ухвалення нового Цивільного кодексу в запропонованій редакції може поставити під сумнів усталені правові підходи до захисту важливого для держави майна, ускладнити повернення державі земель природно-заповідного фонду й археологічної спадщини та створити додаткові ризики для виконання Україною євроінтеграційних зобов'язань.