Результати переговорів у Женеві: де прорахувався Путін та яку помилку зробили США

19.02.2026, 14:28 24tv.ua

Звісно, така ситуація дратує президента США Дональда Трампа, адже для нього потенційний мир міг би стати важливим козирем у зовнішньополітичній грі, зокрема у відносинах із Китаєм. Спеціально для 24 Каналу експерти проаналізували переговори у Женеві та припустили, коли Росія зможе піти на зближення зі США.

Цікаво Чи погодиться Путін на особисту зустріч із Зеленським: аналітик вказав на нюанс

Росія наразі не демонструє готовності до компромісів у мирному процесі. У Кремлі, ймовірно, розраховують на сценарій, за якого разом зі Сполученими Штатами зможуть змусити Україну до капітуляції.

Політолог Валерій Димов зауважив, що Москва та Вашингтон у цій конфігурації фактично опинилися по один бік переговорного столу. На його переконання, Дональд Трамп вважає, що Україна вже зазнала поразки, і саме тому робить ставку не на посилення Києва, а на примушення його до поступок.

США мають реальні можливості змінити баланс сил, зокрема продовживши військову підтримку України та передавши далекобійні засоби ураження, як-от Tomahawk. У разі системних ударів по російському військово-промисловому комплексу та стратегічній інфраструктурі країна-агресор втратила б здатність вести затяжну війну, – наголосив Димов

Натомість у межах нинішніх переговорів Росія фактично пропонує умовний "мир", обіцяючи, що, можливо, припинить бойові дії, якщо Київ погодиться на її вимоги. Серед ключових – повний вихід України з території Донбасу.

Важливо! За інформацією джерел у медіа, військова підгрупа під час переговорів змогла просунутися вперед – сторони узгодили низку процедурних моментів і, за їхніми словами, перебувають "на фінішній прямій".

Як США можуть змінити перебіг переговорів: дивіться відео

Політолог Олег Саакян наголосив, що Трампу не вдалося швидко розв’язати російсько-українську війну, як він раніше обіцяв. Заява про "24 години" виявилася надто оптимістичною – насправді ж переговори розтягнулися на багато місяців.

Водночас попереду в Трампа проміжкові вибори, і йому важливо показати виборцям, що Володимир Путін змушений зважати на його позицію та що він здатен досягати домовленостей із Кремлем. Це, зокрема, має значення і в контексті потенційного діалогу з Сі Цзіньпінем.

Читайте також "Китаю вигідна війна в Україні": що криється за підступною позицією Пекіна

На думку Саакяна, Трамп хотів би приїхати до Пекіна вже з певним результатом та продемонструвати, що вибудовує власну лінію відносин із Москвою. Однак сама логіка переговорного процесу, за словами політолога, базується на хибному припущенні, ніби Росію можна віддалити від Китаю. Насправді ж Пекін має значний вплив на російський політичний режим і суттєво впливає на його стабільність.

Якщо Москва спробувала б піти на зближення зі США всупереч інтересам Китаю, то Пекін швидко відреагував би, використавши численні важелі впливу. Росія суттєво залежить від КНР у багатьох сферах, тому навряд чи може дозволити собі самостійну геополітичну гру, – переконаний експерт.

Саме через це, вважає Саакян, ні Росія, ні Китай наразі не зацікавлені в досягненні реальних проривів у переговорах. Навіть якщо Москва формально демонструватиме готовність до діалогу, йтиметься радше про технічні кроки та імітацію конструктивності.

Китай, за його оцінкою, не зацікавлений у тому, щоб Трамп зміцнив свої позиції напередодні зустрічі з Сі Цзіньпінем. Навпаки, для Пекіна вигідніше, щоб американський президент перебував у слабшій переговорній позиції.

До того ж саме підтримка Китаю дозволяє Росії поводитися жорсткіше. Звідси й різкі заяви очільника російської делегації в Женеві Володимира Мединського та Сергія Лаврова щодо нібито відсутності погодженого мирного плану, нових гуманітарних вимог і повернення до старих ультиматумів. Усе це виглядає як спроба затягнути або зірвати переговорний процес, що викликає роздратування у Сполучених Штатах.

Чому Китай просить Росію затягувати війну: дивіться відео

Політолог і експерт-міжнародник Максим Несвітайлов пояснив, що мирний процес гальмується з кількох причин. Передусім Росія не демонструє наміру припиняти війну чи йти на суттєві поступки. Водночас важливо враховувати позицію ще одного впливового гравця – Китаю.

За словами експерта, КНР може отримувати стратегічну вигоду від затягування війни. Поки США та європейські країни спрямовують ресурси на підтримку України, Китай отримує додатковий простір для реалізації власних геополітичних планів, зокрема щодо Тайваню.

Пекін може активізувати свої дії восени 2026 року – у період виборів у США. Китаю вигідно, щоб російсько-українська війна тривала до цього моменту, – припустив Несвітайлов.

Він також наголосив, що Росія нині суттєво залежить від КНР, тому складно уявити, щоб Володимир Путін діяв усупереч інтересам Пекіна. Водночас Україна зацікавлена в завершенні війни, однак не ціною капітуляції.

Хоча позиція Києва вже зазнала змін: мова не йде ані про повернення до кордонів 1991 року, ані навіть про вихід на лінію станом на 24 лютого 2022 року. Питання міжнародного трибуналу також не є центральним у переговорах. Україна готова розглядати варіант зупинки на поточній лінії розмежування та інші компромісні рішення.

До слова, після тристоронніх переговорів між Україною, речниця Білого дому Керолайн Левітт заявила, Росією та США у Женеві було досягнуто "реального прогресу".

Що гальмує переговорний процес: дивіться відео

Після офіційної зустрічі представників України, США та Росії у Женеві 18 лютого відбулася ще й неформальна розмова між головою російської делегації Володимиром Мединським та керівником української делегації Рустемом Умєровим. До бесіди також долучився Давид Арахамія. Подібні контакти вже траплялися раніше, зокрема у 2025 році під час переговорів у Стамбулі.

Політолог Володимир Фесенко припустив, що сторони могли попередньо обговорити організаційні питання наступного раунду переговорів – дату та місце їх проведення.

За словами експерта, зазвичай параметри таких зустрічей визначають Сполучені Штати, однак цього разу керівники делегацій могли спробувати узгодити їх самостійно.

Умєров і Арахамія мали б публічно пояснити, з якою метою відбулася півторагодинна неформальна зустріч із Мединським, – вважає Фесенко.

Він зазначив, що для обговорення процедурних моментів участь, наприклад, керівника військової розвідки Кирила Буданова не є обов’язковою. Проте, на його думку, варто було б з’ясувати, чи був він поінформований про цей контакт і хто саме виступив його ініціатором. Особливу увагу Фесенка привернула присутність Давида Арахамії.

Арахамія має репутацію ефективного, хоч і неформального перемовника. Колись один із народних депутатів схарактеризував його фразою: "Давид може заговорити будь-кого", – нагадав політолог.

Окрім процедурних питань, співрозмовники могли торкнутися і політичної теми. Зокрема, зважаючи на те, що Володимир Зеленський доручив своїй команді спробувати організувати зустріч із Володимиром Путіним у Швейцарії, не виключено, що саме це також обговорювалося в Женеві. Втім подібні ініціативи доцільно координувати з американською стороною.

До речі, Володимир Зеленський повідомив, що попередньо чергову зустріч проведуть так само у Женеві. Він наголосив на важливості проведення перемовного процесу саме у Європі.

У матеріалі CNN зазначається, що дводенні мирні переговори в Женеві дали певні позитивні сигнали, зокрема у військовій площині. За оцінкою телеканалу, сторонам вдалося досягти "поступового, але помітного прогресу" в напрацюванні механізмів можливого припинення вогню.

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров повідомив, що Москва та Вашингтон погодилися створити окрему економічну робочу групу. За його словами, вона працюватиме паралельно з перемовинами з військово-політичних питань.

Водночас Європейський Союз має власне бачення параметрів потенційної мирної угоди. Згідно з документом, який глава європейської дипломатії Кая Каллас поширила серед держав-членів, Брюссель наполягає на виведенні російських військ із Білорусі, Грузії, Вірменії та Придністров’я як одній з умов врегулювання.