Лавров повідомив про «непублічні» контакти з представниками Європи

06.02.2026, 13:14 mind.ua

За його словами, москва підтримує зв’язок із окремими європейськими лідерами, які нібито самі ініціюють розмови та просять не розголошувати факт переговорівГлава російського МЗС заявив про «підпільні» контакти кремля з деякими лідерами Європи щодо України.Про це Лавров заявив в інтерв’ю російському пропагандистському телеканалу RT.«Не буду приховувати, у нас є контакти з деякими лідерами Європи. Вони дзвонять, просять не розголошувати ці розмови. Деякі навіть тут, у Москві, з’являються. І так підпільно контактують», – заявив російський міністр.Водночас Лавров додає: те, що європейські партнери заявляють під час таких зустрічей, «нічим не відрізняється від того, що вони говорять публічно».За його словами, Москва підтримує зв’язок з окремими європейськими лідерами, які нібито самі ініціюють розмови та просять не розголошувати факт переговорів.«Усе ті самі заклики: нумо закінчувати, треба щось робити. Я не бачу в Європи будь-якої позиції. Вони зайняли безкомпромісну позицію: стратегічна поразка росії, Україна не може програти, росія не може перемогти, інакше Європа втратить обличчя», – сказав Лавров.Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що Емманюель Бонн – дипломатичний радник французького президента Емманюеля Макрона – відвідав Москву та зустрівся з російськими чиновниками, повідомило французьке видання l’Express. Переговори відбулися 3 лютого, з російської сторони взяв участь помічник путіна Юрій Ушаков.Fri, 06 Feb 2026 13:07:00 +020020300728Новиниhttps://mind.ua/news/20300728-lavrov-povidomiv-pro-nepublichni-kontakti-z-predstavnikami-evropihttps://mind.ua/news/20300728-lavrov-povidomiv-pro-nepublichni-kontakti-z-predstavnikami-evropi#comment_header_layerНовини на mind.uaвійна росії проти України,ПереговориЯкі цифрові інновації в роботі аудиторів ЄС може запозичити Україна?Новітні рішення європейських колег, які стануть у пригоді при реформі Рахункової палати та вдосконаленні фінмоніторингуСистема аудиту місцевих бюджетів в Україні нині є інерційною та фокусується на виявленні вже скоєних порушень, а не на їх запобіганні. При цьому відбір громад для перевірок часто відбувається в ручному режимі.Проте наша країна рухається в ЄС і намагається вибудувати систему фінансового контролю, щоб забезпечити прозорість використання бюджету та здобути довіру зарубіжних партнерів. На допомогу приходять цифрові рішення, які можуть зробити реформу Рахункової палати на порядок дієвішою.Які диджитал-інструменти та інноваційні технології, що використовують у своїй практиці вищі органи аудиту країн Євросоюзу, може запозичити Україна для вдосконалення фінансового контролю, Mind розповіла Марія Мигаль, комунікаційна менеджерка Інституту аналітики та адвокації.Аналіз усього масиву даних замість вибіркового контролюВищі органи аудиту (ВОА) у Європі автоматизують процес відбору об’єктів перевірки та відмовляються від вибіркового контролю на користь аналізу всього масиву доступних даних.Так, досвід Румунії цікавий використанням Big Data для аналізу великих масивів трансакцій у реальному часі. Завдяки цифровій інтеграції з державними реєстрами,Рахункова палата країни впровадила методологію автоматизованого моніторингу, що дозволяє виявляти аномалії в закупівлях ще на етапі їх здійснення, а не постфактум.Основним KPI тут є точність прогнозування ризиків і запобігання порушенням. Хоча впровадження системи потребувало значних інвестицій у програмне забезпечення та навчання кадрів, вона швидко окупилася завдяки охопленню сфер, які раніше були недоступні через обмежений людський ресурс.У Литві акцент змістився на впровадження штучного інтелекту та дворівневу систему контролю. З одного боку, існують муніципальні аудитори, які інтегровані у структуру громад, з іншого – Національний офіс аудиту, який забезпечує єдину методологічну парасольку.Литва ставить за KPI відповідність міжнародним стандартам (ISSAI) та інтенсивність роботи: наприклад, невеликі аудиторські команди в муніципалітетах демонструють високу продуктивність, готуючи до 10 комплексних звітів на рік.Витрати на впровадження штучного інтелекту й автоматизацію розглядаються не як видатки, а як стратегічна інвестиція в економічну безпеку, що швидко окупається за рахунок запобігання неефективному використанню коштів ще на етапі планування.Системний підхід до моніторингу та управління процесамиЕстонія та Словаччина демонструють підходи, орієнтовані на стратегічний розвиток.Естонський ВОА, попри високу автономію громад, використовує єдиний General Audit Standard, що дозволяє порівнювати ефективність управління комунальним майном у різних куточках країни.Особливу увагу в Естонії приділяють аудиту систем внутрішнього контролю муніципалітетів: аудитори оцінюють не лише цифри, а й те, наскільки надійною є сама структура управління у громаді, що дозволяє запобігати корупційним ризикам на ранніх етапах.У Словаччині ж пішли ще далі, запровадивши «індекс відставання від ЄС». Основним KPI для них є скорочення розриву між словацькими муніципалітетами та середньоєвропейськими показниками прозорості і якості послуг.Зокрема, словацький аудиторський офіс фокусується на ідентифікації системних ризиків у масштабах усієї держави, аналізуючи, як місцеві рішення впливають на досягнення національних цілей.Щоб виміряти реальну «додану вартість» своєї роботи, вони щороку проводять опитування понад 80 ключових стейкхолдерів. Такий зворотний зв'язок дозволяє оцінити, чи став аудит поштовхом до змін у законодавстві або поліпшення якості муніципальних сервісів, перетворюючи контроль на інструмент суспільного прогресу.Публічний контроль та оцінка ризиківСеред дієвих інструментів європейських аудиторів – моніторинг ризиків і публічна оцінка результатів.Особливої уваги заслуговує досвід Латвії, де Державна аудиторська служба впровадила унікальну систему оцінки ризиків, засновану на 12 конкретних критеріях. Ці критерії охоплюють фінансові показники, результати попередніх перевірок і навіть скарги громадян. Система автоматично підсвічує «червоні зони»: якщо муніципалітет набирає понад 60% за шкалою ризиковості, він стає пріоритетним об'єктом для перевірки. Такий підхід нівелює людський фактор і забезпечує прозорість – громади розуміють, чому саме до них завітали аудитори.Важливим KPI для Латвії є рівень упровадження рекомендацій, який відстежується через публічні дашборди, що стимулює місцеву владу до виправлення помилок у реальному часі.Досвід Словенії цікавий своєю гнучкістю та фокусом на актуальності тем. Рахункова палата Словенії приділяє велику увагу тому, щоб аудит не був формальним, а відповідав на запити суспільства. Вони використовують систему бальної оцінки для вибору об'єктів, де враховуються не лише фінансові ризики, а й соціальна значущість проблеми. Наприклад, якщо певна сфера (як-от екологія чи соціальні виплати) викликає значний резонанс, вона стає пріоритетною.Значимим KPI для словенських аудиторів є «рівень виправлення недоліків» – вони проводять повторні перевірки, щоб переконатися, що громада справді змінила підходи до управління коштами.Що з цього може запозичити Україна?Цифрові рішення в ЄС тільки починають масово впроваджуватись, тож Україна може взяти собі за приклад найдієвіші сучасні інструменти та вибудувати найоптимальнішу систему під свої завдання.Нинішня система аудиту місцевих бюджетів в Україні значною мірою залишається інерційною та фокусується на виявленні вже скоєних порушень, а не на їх запобіганні.Головною проблемою є суб’єктивність етапу планування, адже відбір громад для перевірок часто відбувається в ручному режимі, що не завжди корелює з реальними фінансовими ризиками. Через відсутність автоматизованої інтеграції з державними реєстрами аудитори змушені витрачати колосальний ресурс на збір паперових документів безпосередньо під час виїздів, що знижує оперативність та ефективність контролю.Насамперед Україні варто запозичити досвід відмови від «ручного» вибору об'єктів контролю. Латвійська модель бальної оцінки ризиків та естонська практика «анкет самооцінки» можуть стати фундаментом для нової системи, що дозволить громадам самостійно виправляти недоліки, не чекаючи на санкції.При цьому головним KPI має стати не кількість штрафів, а відсоток впроваджених рекомендацій і реальна економія коштів, як це працює у країнах Балтії.Для реалізації цього підходу Рахунковій палаті доцільно розбудувати цифрову екосистему, яка б автоматично накопичувала та порівнювала дані з державних реєстрів.Ризикоорієнтоване планування, поєднане з публічними модулями моніторингу результатів сприятиме прозорому й ефективному контролю за публічними фінансами. Це зніме зайве навантаження з фахівців і перетворить аудит із карального інструменту на дієвий механізм.Fri, 06 Feb 2026 12:35:00 +020020300725Openmindhttps://mind.ua/openmind/20300725-yaki-cifrovi-innovaciyi-v-roboti-auditoriv-es-mozhe-zapozichiti-ukrayinahttps://mind.ua/openmind/20300725-yaki-cifrovi-innovaciyi-v-roboti-auditoriv-es-mozhe-zapozichiti-ukrayina#comment_header_layerНовини на mind.uaбізнес,Нові технології,Фінмоніторинг,фінанси,Рахункова палатаГолова Миляцької громади: «Щоб нас краще чули, громади мають говорити в один голос» (Pekлama)Федір Хлебович – про створення добровільних пожежних бригад, розподілений ЦНАП та фінанси для місцевого самоврядуванняМиляцька сільська територіальна громада розташована в Сарненському районі Рівненської області, складається з чотирьох сільських рад (Жаденська, Миляцька, Перебродівська та Удрицька) і охоплює загальну територію 424 кв. км. На цій площі – дев’ять доволі віддалених один від одного населених пунктів; від адміністративного центру, села Миляч, до найвіддаленішого – 30 км. Населення офіційно складає 6700 осіб. Насправді більше, каже Федір Хлебович, очільник громади, і в селах існує демографічний перекіс: десь переважно люди похилого віку, десь – чимало молоді. Це додає клопоту сільській раді, яка намагається надати послуги всім жителям. Mind поговорив з очільником громади про проблеми прикордоння, фінансовий стан громади та послуги, які влада намагається якнайкраще надавати жителям.– Як утворилась об'єд