Три ключових питання досі блокують мирну угоду між РФ та Україною, — Politico

29.01.2026, 13:37 texty.org.ua

Поки переговорники готуються до чергового раунду мирних перемовин щодо України за посередництва США, Москва і Київ залишаються в глухому куті щодо ключових розбіжностей.

Про це пише Politico.

Видання зазначає, що йдеться про три питання: вимоги Росії щодо українських територій, майбутні гарантії безпеки для України та те, чи має припинитися бойові дії до укладення угоди чи вже після неї.

Хоча Росія більше не може реалістично сподіватися на захоплення всієї України найближчим часом, російський президент все ще прагне отримати як мінімум увесь Донбас на додачу до вже анексованого Криму, йдеться у матеріалі.

Москва пропонує концепцію, яку вона називає «Анкориджською формулою», згідно з якою Україна має поступитися всім Донбасом, включно з територіями, які Росія не змогла завоювати. Кремль стверджує, що саме про це торік домовилися Путін і Трамп під час їхньої зустрічі на Алясці.

Але для Києва здача територій була б як незаконною, так і вкрай непопулярною, наголошується в публікації.

У той час як Зеленський заявив, що готовий розглянути сценарій, за якого цей район був би демілітаризований і визначений як «вільна економічна зона», але офіційно залишався б частиною України, Москва дала зрозуміти, що цього недостатньо.

Після останнього візиту спецпосланця Стіва Віткоффа до Москви помічник Путіна Юрій Ушаков підтвердив позицію Кремля про те, що «очікувати досягнення довгострокового врегулювання неможливо без розв'язання територіального питання», вкотре наполягаючи на тому, що прогрес у переговорах залежить від отримання Москвою всього Донбасу.

У середу держсекретар США Марко Рубіо визнав глухий кут у питанні Донбасу. «Це все ще міст, який нам належить перейти», — сказав Рубіо комітету Сенату з міжнародних відносин. «Це все ще прірва, але принаймні нам вдалося звузити коло питань до одного центрального, і воно, ймовірно, буде дуже складним».

Politico пише, що ще одна розбіжність стосується того, хто має керувати найбільшою в Європі Запорізькою атомною електростанцією, яка розташована поблизу лінії фронту і зараз перебуває під російським контролем.

Зеленський хоче, щоб станція перебувала під спільним контролем України та США, тоді як Москва пропонує натомість розділити контроль над АЕС із Вашингтоном або, можливо, з Києвом.

Далі йде питання гарантій безпеки: обіцяної підтримки України з боку інших країн на випадок, якщо Росія здійснить ще одну спробу повномасштабного вторгнення.

Раніше цього місяця Велика Британія та Франція погодилися розгорнути війська в Україні після того, як буде досягнуто домовленості. Віткофф привітав цей план безпеки як «найсильніший, який хто-небудь коли-небудь бачив», але залишився небагатослівним щодо того, як далеко зайдуть самі США у захисті України.

Згідно з інформацією Financial Times, адміністрація Трампа поставила повоєнні гарантії безпеки в залежність від відмови України від Донбасу. Білий дім спростував це твердження.

Так званий «план із 20 пунктів», представлений США, передбачає вступ України до Європейського Союзу у 2027 році. Членство в ЄС містить положення, що закликає країни ставати на захист одна одної у разі вторгнення. ЄС розпочав переговори з Україною про вступ, але не встановив конкретної дати.

Москва, зі свого боку, наполягає на тому, що не допустить присутності військ країн НАТО в Україні. Натомість вона вимагає власних «гарантій безпеки».

Кремль заявляє, що почуватиметься у безпеці лише тоді, коли питання вступу України до НАТО буде назавжди знято з порядку денного, коли чисельність української армії буде обмежена 600 000 осіб (із приблизно 800 000 зараз), і коли Москві буде надано право вето на будь-які майбутні рішення щодо оборони України.

У питанні припинення вогню Київ хоче негайного припинення бойових дій. Тоді як Москва наполягає на тому, що угода має бути укладена до того, як вона розгляне можливість паузи у боях.

Доки такої угоди нарешті не буде досягнуто, «Росія продовжуватиме послідовно йти до цілей спеціальної військової операції», — заявив помічник Путіна Ушаков після візиту Віткоффа до Москви, використовуючи кремлівський евфемізм для означення війни.

Як наголошують аналітики, між двома воюючими сторонами існує принципова різниця: тоді як Україна демонструє готовність до компромісу, Росія лише створює видимість процесу, дотримуючись своїй початковій меті — підкорити Україну.

Путін «став одержимим цією війною та своєю нагальною потребою зламати Україну», — вважає Тетяна Станова, засновниця R.Politik, політичної консалтингової компанії, що спеціалізується на Росії. «Він вірить, що це священна, екзистенційна справа, і якщо він почне поступатися, Росія буде зруйнована».

Вона додала, що наполягання Росії на отриманні всього Донбасу — це лише тактика затягування часу.

«Це свого роду гра з російського боку, де вони погоджуються говорити про нібито мирне врегулювання, маючи на увазі щось зовсім інше», — сказала Станова. «Вони можуть годинами обговорювати предмет розмови, але це не має нічого спільного з реальністю».

Припинення вогнюагресія рфгарантії безпекимирні переговориросійсько-українська війна