Вірменія та Азербайджан хочуть об'єднати енергетичні системи - Москва проти

28.01.2026, 08:12 enovosty.com

Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що енергетичні системи Вірменії та Азербайджану будуть об'єднані. За його словами, це рішення є однозначним і передбачає використання можливостей взаємного імпорту електроенергії.

Пашинян пояснив, що йдеться не про ситуативну ідею, а про напрям, який обговорювався і раніше, зокрема, на прямих переговорах із президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим.

Як уточнював сам Пашинян, він пропонував розпочати практичну реалізацію співпраці не з залізничної інфраструктури так званим «маршрутом Трампа», а саме з прокладання лінії електропередач високої напруги. Такий крок, за логікою прем’єр-міністра Вірменії, вимагатиме менших термінів та інвестицій і здатний дати швидкий економічний ефект. Саме цей підхід відображений і в рамковому документі, підписаному на початку січня між США та Вірменією, де поряд із будівництвом залізниці та автомагістралі передбачено прокладання високовольтної лінії та оптоволоконного кабелю.При цьому, за наявними даними, об’єднання енергосистем Азербайджану та Вірменії може бути реалізовано раніше за інші інфраструктурні проекти. Азербайджан за останні роки створив на звільнених територіях сучасну енергетичну мережу, а тому технічна можливість її поєднання з вірменською системою існує, зокрема, у напрямку Лачинського району.

Для Вірменії питання енергетики має як економічний, а й стратегічний вимір. Країна значною мірою залежить від Росії: близько 40 відсотків всієї електроенергії, що виробляється, припадає на Мецаморську атомну електростанцію, паливне забезпечення та експлуатація якої здійснюються за участю Москви. Значна частина інших потужностей, що генерують, також контролюється російськими компаніями. На цьому тлі завдання зниження енергетичної залежності від Росії в останні роки стало для Єревана особливо чутливим.

Парадокс у тому, що Вірменія виробляє більше електроенергії, ніж споживає. Як заявляв у 2024 році на Євразійському економічному форумі заступник міністра територіального управління та інфраструктури Акоп Варданян, Вірменія здатна додатково виробляти на експорт до 7 мільярдів кіловат-годин електроенергії на рік. За поточного рівня виробництва та споживання, що становить близько 7 мільярдів кіловат-годин на рік, значна частина потужностей фактично простоює, а їх утримання оплачується вірменськими споживачами.За словами Варданяна, саме тому Вірменія виступає за формування єдиного енергетичного ринку у рамках Євразійського економічного союзу. Він наголошував, що інтеграція дозволила б задіяти існуючі потужності та знизити фінансове навантаження на внутрішній ринок. При цьому заступник міністра прямо визнавав, що Вірменія не має прямих енергетичних зв’язків з Росією та іншими країнами ЄАЕС, що об’єктивно обмежує можливості експорту.

У цьому контексті об’єднання енергосистеми з Азербайджаном відкриває для Вірменії нові перспективи. Як відомо, енергосистема Азербайджану синхронізована з мережами Грузії, а через грузинську територію працює у паралельному режимі з Туреччиною. Це означає, що вірменська електроенергія може транзитом через Азербайджан надходити на ринки Грузії , а у разі нормалізації відносин – і Туреччини. Фактично йдеться про доступ до регіонального енергетичного ринку, який без участі Азербайджану залишається для Вірменії закритим.

Проте саме цей аспект і став головним об’єктом критики з боку вірменської опозиції та проросійських експертів, які звинуватили Пашиняна в тому, що він нібито «передає ключі» від енергетичної системи країни Баку та Анкарі.

Проросійська опозиція переконує, що Баку залишить Вірменію без світла. Глава парламентської фракції партії «Честь маю» Айк Маміджанян назвав ідею об’єднання енергомереж «загрозою суверенітету Вірменії», стверджуючи, що передача управління енергетичними потоками іншій країні є рівнозначною втратою контролю над стратегічними ресурсами. В інтерпретації парламентаря прем’єр-міністр Пашинян “віддає рубильник” до рук Азербайджану.

У тому ж ключі висловлюється і пропагандистський проросійський медіаресурс «Супутник-Вірменія», називаючи можливе поєднання енергосистем «небезпечним». У його публікаціях стверджується, що влада Вірменії, залучаючись до енергетичного протистояння між Росією і колективним Заходом, крок за кроком втягує країну в ризиковані геополітичні проекти, що послаблюють суверенітет і посилюють залежність Вірменії від США, Туреччини та Азербайджану.

Окремо наголошується, що переговори Єревана з Вашингтоном про будівництво модульних атомних електростанцій замість Мецаморської АЕС, термін експлуатації якої спливає в 2036 році, означають відхід від традиційної співпраці з Москвою в атомній сфері.

В інтерпретації проросійських медіа об’єднання енергосистеми з Азербайджаном виглядає як черговий крок щодо виходу Вірменії зі сфери впливу Росії.

“Передача управління та експлуатації мереж, торгівля електроенергією та перерозподіл потоків створюють умови, за яких Баку отримує стратегічний вплив на критичну інфраструктуру Вірменії”, – попереджає “Супутник”, називаючи це “неминучим результатом енергетичного зближення під американським акомпанементом”.Примітно, що подібна кампанія розгорталася й довкола постачання з Азербайджану до Вірменії бензину та дизельного палива. Тоді ці ж кола називали те, що відбувається, «небезпечною подією» і навіть закликали до бойкоту азербайджанського палива. Однак ринкова логіка виявилася сильнішою за політичні гасла: перша партія бензину, що пропонувалася за ціною значно нижчою за російське паливо, була розпродана всього за кілька днів.

Після цього Баку направив до Вірменії більші партії бензину та дизельного палива, а інші постачальники, щоб утримати свої позиції, були змушені знизити ціни приблизно на 20 відсотків.

Цей досвід наочно показує, що за гучними словами про «передачу рубильника» та «втрату суверенітету» часто ховається страх втратити монопольний контроль.