Енергетична «суперкриза» Києва: чому в квартирах холодно і коли чекати на відновлення

19.01.2026, 14:06 texty.org.ua

Київ пройшов через унікальну енергетичну кризу, аналогів якій не було у світовій історії: ворог атакував централізовану систему опалення під час 20-градусних морозів. Попри масштабні руйнування ТЕЦ, енергетикам вдалося врятувати місто від замерзання, проте система працює на межі.Директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко пояснив, у якому стані мережі столиці та скільки років знадобиться на їхнє повне відновлення. Texty.org.ua наводять ключові фрагменти розмови у вигляді прямої мови експерта.

«Якщо казати про ситуацію з теплом, то його фактично повернули до майже всіх будинків Києва. Всього в Києві приблизно 11 000 будинків, з них близько 100 зараз не мають опалення. В багатьох будинках опалення працює неповноцінно — температура холодніша, ніж зазвичай.

З тієї простої причини, що зараз добра половина теплового комплексу працює на креативі інженерів і здатності до адаптації в надскладних умовах. Щонайменше, є реально будинки з опаленням, в яких 12°. Це об'єктивно так. Але 12° — це не нуль і не мінус 10.

Є кілька десятків будинків по місту без тепла. Наприклад, будинок на Лесі Українки біля метро «Звіринецька», в який недавно прилетіли дрони. Там просто фізично були розірвані труби ще до того, як ця ситуація склалася. Зараз його з величезними проблемами намагаються врятувати. Раз 10 намагалися запустити опалення — знову вимушено зливають, тому що труби фізично пошкоджені, їх рве. А там живе величезна кількість людей.

В таких місцях вже доведеться і міській владі приймати якісь надзвичайні рішення. Якщо стане зрозуміло, що неможливо людям повернути тепло, а опалюватись електрикою в поточних умовах неможливо (вони виключать квартал), ситуація реально кризова.

Таких будинків кількадесят. Є ще будинки, де в під'їзді порвало труби, тому що коли спускали — не продули, і залишилась вода. Під'їзд був холодний, замерзло. Тепер треба знімати ці батареї, заварювати труби, переварювати. Бригади просто їдуть від будинку до будинку і це роблять.

«У понад 6 000 будинків довелося спускати воду, частково з магістральних труб. Це було величезної технічної складності завдання. Те, що "Київтеплоенерго" з цим впоралось — це суміш підготовки і чуда. Вони вчасно змогли розтягнути котельні по максимуму, виключали гарячу воду, щоб під'єднати додаткові будинки. Вони відновили, що змогли. П'ята ТЕЦ після останнього обстрілу реально виглядала просто грудою розвалин — основного корпусу, де котли й турбіни, просто не було. А вони його в понеділок запустили і подали гарячу воду в систему. Дарницька ТЕЦ, Троєщина, Оболонь — реально нормально працюють.

Ситуація фантастично складна, але через унікальну кризу Київ прийшов. Це суперкриза. Не було в історії людства атак, які б знищували критичну інфраструктуру центральної системи опалення в період морозів під мінус 20. Просто ніколи не було ніде такої ситуації. Київ перший пройшов цю ситуацію. Я не бачив новин, що є люди, які загинули від холоду чи фізично замерзли».

«Більшість будинків мають свої особливості, проблеми, але вони всі в тих районах, де тепло відключали, тому що спускали воду. Абсолютна більшість будинків нормально спустила воду і заповнила її — там якісь негаразди були дрібними.

А от близько 100 будинків дійсно є проблемними, суттєво складними, і вони просто не вписуються в концепт "злили — заповнили". В них трапилось щось, що заважає запустити опалення знов. Як у тому будинку, про який я розповідав: у ньому вже під десяток разів зливали воду, знов заповнюють, знов рветься. Треба спочатку знайти, де саме прорвалося, бо тиск уходить, вода не повертається — це видно. Десь починає текти, біжать, шукають. Це історія прямо болюча, і в кожного з цих будинків є своя така історія, на жаль.

Треба віддати належне Київській міській адміністрації. Вони ще влітку проводили тренінги та інструктажі для управляючих компаній і ОСББ, як спускати воду з систем. В цілому вони людей навчили. У них навіть є можливість програмно фіксувати, в яких будинках яка ситуація — спеціальна диспетчерська теплова програма. У будинках є відповідальні люди, які знають, що робити. Якщо ви хочете займати активну позицію — дізнайтеся, хто це, і спитайте, чим допомогти. Роботи там багато, це не один краник повернути. Якщо мешканці будуть допомагати, результат буде кращий і процес відбуватиметься швидше.

Друга частина — це максимальна теплоізоляція. Майже всі технічні проблеми в будинках виникли через те, що в під'їздах не було вікон, парадне не закривалося, туди гуляв вітер. Коли зливали воду, вона вже охолоджувалась, і десь її частинки встигали прихопитися льодом. Це згенерувало значну частину проблем. Зверніть увагу на теплоізоляцію у вашому будинку: парадні, вікна, дахи. Спустіться в підвал і подивіться, що там з трубами. Якщо щось тече — одразу кажіть управляючій компанії чи ОСББ. Зараз божевільне навантаження на всіх керівників ОСББ. Якщо можете своїми силами, погодивши це, допомогти поремонтувати хоча б тимчасово — зробіть це. Це ваш будинок, це вам треба насамперед.

Конкретно в моєму будинку не було опалення перші дві доби після обстрілу. Потім подали теплоносій, батареї трошки прогрілися, але працювали десь на 50% від можливості. В квартиру повернуто тепло, але температура там 12–14°. Я розумію, що зараз більшого система дати не зможе. Частина водогрійних котлів, що генерують теплоносій, зруйнована. З тих, які залишилися, зараз вичавлюють максимум».

«Теплоносій іде по колу — він постійно рухається в місті та в будинку, інакше система просто замерзне. Щоб дійсно прогріти оселі, на виході з котельні вода має мати дуже високу температуру. Зараз досягнути її неможливо, бо основні водогрійні котли ТЕЦ пошкоджені й не можуть видати потрібну потужність. Котельні зараз "розтягнуті" — вони покривають більшу площу, ніж мали б.

Я припускаю, що в деяких будинках навпаки спекотно, бо котельні видають максимум, щоб теплоносій хоч якось доходив по цьому збільшеному колу. Але у тих, хто живе в останніх двох третинах цього великого кола, температура точно понижена. Коли на вулиці мінус 15–20 градусів, цей теплоносій просто "не тягне": він утримує систему від замерзання, але забезпечити плюс 20 у квартирах не здатен».

Неможливо правильно користуватися генератором в квартирі. От просто ніяк. Якщо ви поставили його на вулиці і протягнули кабель — окей. Але ні на балконі, ні в квартирі, ні в парадному включати не можна. Зупиняйте сусідів, якщо вони це роблять, бо ви не знаєте, чи не станете жертвою ви самі — чадний газ проходить по системі вентиляції будинку. Купіть датчики чадного газу, життя набагато дорожче за них.

«Коли повернеться гаряча вода в будинки? Це якби я знав, коли запрацює на повну потужність ТЕЦ. Зараз це незрозуміло. З температурою в квартирах простіше: як тільки стане тепло на вулиці — в квартирах теж стане тепло. Що стосується повернення гарячої води — це складніше питання. Я розраховую, що якщо нічого мегапоганого не станеться, то за два-три тижні потужність гарячого водопостачання буде повернута на більш-менш проєктні параметри.

Чи може ситуація стати гіршою у разі нового обстрілу? Можливе повторення того, що ми вже пройшли. Гіршого сценарію я не бачу. Ми вже краще розуміємо, як з цим боротися — ми цей процес один раз пройшли, багато нюансів стали зрозумілими. З іншого боку, система вже вражена. Якщо в неї ще прилетить — вона постраждає. Але за наявності запасних деталей її абсолютно можна відновити.

Встановлення когенераційних установок (міні-ТЕЦ) ніяк не змінить ситуацію в масштабах міста. Це трохи убезпечить роботу котелень у певних районах, але для Києва це дуже мало. Коли ви втратили гігават потужностей, то навіть 200–300 МВт — це тільки початок відновлення.

Помилки в підготовці були зроблені всіма — і київською владою, і національним урядом. Але зараз не час шукати винних. Людей з "Київтеплоенерго" та низових ланок КМДА за те, що вони зробили з минулої п'ятниці, треба нагороджувати. Вони врятували місто. 6 000 будинків могли залишитися холодними коробками на місяці — це була б феєрична техногенна катастрофа.

Щоб відновити енергосистему до надійного рівня, потрібні роки — 3–5 років наполегливої праці. Не треба тішити себе ілюзіями: швидко нічого не зробиться. Потрібна кардинальна модернізація мереж, щоб підключати нову генерацію. Покращити ситуацію технічними кроками можна, але повне відновлення — це тривалий шлях».

«Не можна порівнювати Харків, Київ і Житомир. Це просто різні технічні задачі в дуже різному масштабі. Зараз виклики перед Києвом, Харковом, Дніпром, Кривим Рогом та Одесою — шалені. Я певен, що Україна просто не має власного ресурсу для того, щоб у середньотерміновій перспективі змінити ситуацію настільки, аби мінімізувати ці виклики. Ми кажемо про мільярди євро і доволі складні сучасні технічні рішення.

Сучасні рішення можуть протистояти атакам. Наприклад, турбіна на 400 МВт займає місце трохи більше, ніж студія. Є сучасні агрегати іншого розміру та формату. Їх можна захистити так само, як зараз захищені другим рівнем автотрансформатори "Укренерго", в які "летить і летить", а другий рівень відпрацьовує. За всю історію знищений лише один, пара пошкоджені, попри сотні прильотів.

Можна побудувати нову, доволі децентралізовану систему. Але коли мені кажуть про 300 газопоршневих двигунів по Києву — не треба ставити перед собою невирішуваних завдань. Великі міста все одно потребуватимуть агрегатів середньої потужності: 200, 300, 400 МВт. У сучасному виконанні їх цілком можна захистити. Це не старезні величезні машинні зали, де нічого не можна зробити для захисту. Нові проєкти існують, їх просто треба робити.

Але це, по-перше, дорого, а по-друге — роки. Навіть якщо дуже поспішати, 3–4 роки — це необхідний термін. Не треба тішити себе ілюзіями: швидко нічого не зробиться. Але робити треба, тому що наш сусід нікуди не подінеться. Як би і коли б ми не завершили цю війну, він завжди залишатиметься загрозою. Ми маємо планувати розвиток енергосистеми так, щоб убезпечити і її, і людей. Ціна питання величезна, але крок за кроком усе можна зробити».

«Чи є шанс на покращення ситуації? Звісно. По-пе