Експорт кукурудзи: як логістика та «вузька горловина» портів тиснуть на ціну

27.12.2025, 12:27 growhow.in.ua

Кінець року на зерновому ринку зазвичай зводиться до простої спокуси: дочекатися «піка» й продати дорожче. Однак в Україні сезон усе частіше пише інший сценарій: ціна формується не лише біржами й балансами попиту / пропозиції, а й логістикою, ризиками та пропускною здатністю портової інфраструктури. Для України в такій ситуації вирішальним є не лише те, «скільки коштує кукурудза у світі», а й «скільки коштує довезти її до покупця в умовах ризику». Коли ракетні удари й атаки дронів знижують темп роботи портів і збивають ритм логістики, внутрішній ринок реагує миттєво й не завжди за правилами світових котирувань. Що робити аграрію, яку стратегію обрати? Далі — про логістику, кукурудзу як драйвер передріздвяних торгів та можливі сценарії її експорту.

Сьогодні головний вузол напруги для агросектору — можливість експорту на тлі постійних обстрілів портів Великої Одеси та дунайської інфраструктури. Удари по портовій логістиці б’ють не тільки по українській економіці: будь-які збої в поставках швидко відгукуються на глобальному продовольчому ринку — там, де ціна залежить від стабільності й прогнозованості.

На цьому наголошує заступник голови Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Денис Марчук:

— Українська аграрна продукція відіграє важливу роль у стримуванні світових цін на продовольство, і будь-які перебої з експортом швидко відчуває світ. Ми вже бачили 2022 року, що через неможливість українського експорту ціни на харчові продукти у світі підвищились більш ніж на 15%. Саме тому зусилля уряду України щодо залучення міжнародних партнерів до посилення систем протиповітряної оборони для захисту портів мають стратегічне значення для роботи аграрного сектору 2026 року, — зазначив він.

Як пише ВАР, цього місяця деякі експортери пшениці вже не виконали контракти на постачання вантажів у грудні.

Цифри станом на 22 грудня такі:

Як буде далі? Будь-яку аналітику, наголошує Богдан Костецький, партнер і комерційний директор компанії Barva Invest, сьогодні неможливо розглядати відірвано від війни, що планомірно знищує нашу енергетичну й транспортну інфраструктуру. Агресор, що є прямим конкурентом українського агросектору на міжнародних ринках, цілеспрямовано намагається унеможливити наш експорт сільгосппродукції.

— Відбуваються системні атаки на залізничну та портову інфраструктуру, людей, які перебувають там, — працівників портів і водіїв вантажівок. Нові експортні перспективи прямо залежать від того, наскільки критичними будуть ці пошкодження.

Після атак частина портових терміналів працює на генераторах, через що втрачається швидкість роботи та й доводиться обирати між прийманням вантажу і відвантаженням.

— Поділюся власними оцінками: якщо в попередні роки ми могли накопичувати у портах насипних вантажів — зернові, шроти, олійні культури — 5–6 млн тонн, то станом на два тижні тому їх кількість становила 4,2 млн тонн. Після знеструмлення внаслідок атак транспортної інфраструктури та переведення її на генератори обсяги перевалювання вантажів становлять 50–70% номінальної потужності. Через атаки, що їх зазнали порти за останні кілька днів, можливе, думаю, сукупне зниження потенціалу до 3–3,5 млн тонн. Це створює «вузьку горловину», що значно обмежує можливості виконання контрактів морським шляхом.

NB: Окрема проблема — втрата днів, придатних для навантаження теплоходів, — через системні тривоги замість 23–24 їх стало не більше як 15 на місяць. Окрім того, наполовину зменшилася добова норма навантаження теплоходів: з 10 тис. тонн приблизно до 5 тис. тонн на добу. У цій конфігурації логістика починає працювати як ціновий чинник: на зовнішніх базисах (FOB/CIF) ринок може триматися стабільніше, але всередині країни підвищується тиск через подорожчання маршруту й ризики.

— Саме ці чинники обмежують надходження українського збіжжя і продуктів перероблювання на експортні ринки. Суходолом компенсувати цю кількість ми точно не зможемо. Це означає, що на FOB і CIF на ринках призначення ціни будуть у підтримці або стабільними, а ціни на внутрішніх елеваторах і ціни з поставкою до портів будуть підтягуватися до них з урахуванням дорожчої логістики. Якщо говорити про залізницю, то через обстріли та пошкодження відбувається зменшення кількості обертів, які можуть робити щомісяця вагони-зерновози: якщо історично це було 2,5 оберту ще буквально 2–3 місяці тому, то нині — це 1,2–1,4 оберту на місяць. Таким чином, логістика дорожчає, а оператори ринку змушені інтегрувати додаткові витрати у свої калькуляції, — пояснює Богдан Костецький.

За даними кооперативу ПУСК, фактично 70–80% портових потужностей нині завантажено кукурудзою, на яку трейдери сьогодні роблять ставку. Усе, що лишається у вигляді «вільної квоти», дістається іншим позиціям, зокрема пшениці.

Кукурудза, за словами аналітиків кооперативу, — поки що єдиний більш-менш живий ринок. Рекордних обсягів у цьому сезоні, ймовірно, не буде, але відвантаження відбуваються стабільно, як кажуть у ПУСК.

Хоча український урожай, за оцінюванням Богдана Костецького, достатній для активного експорту, головне обмеження — знову ж таки — вузькі місця логістики. Не варто ігнорувати й чинник якості продукції, що досі стоїть у полях.

— Ми зберемо цього року, напевно, 30–31 млн тонн кукурудзи. Понад 13% урожаю — ще в полях, і 25–50% цієї кукурудзи (орієнтовно 1–2 млн тонн) вже потерпає від грибних хвороб, однак це не критично для зовнішніх продажів, бо зібрано достатні обсяги кукурудзи, придатної для експорту.

NB: Теоретично, називає порядок цифр Богдан Костецький, ми могли б продати на зовнішній ринок 25 млн тонн, проте станом на кінець грудня, якщо вдасться відвантажити 5 млн тонн — це буде дуже непоганий результат. Для успішної історії експорту качанистої 2025/26 МР було б добре за решту дев’ять місяців кукурудзяного сезону вивезти ще 15–16 млн.

На глобальному рівні, за словами пана Костецького, головний драйвер — США: їх рекордний урожай і агресивний експорт тиснуть на біржові настрої.

— США зібрали рекордний урожай і дуже активно його експортують, відбираючи в нас традиційні ринки — наприклад, іспанський, який цього року дуже інтенсивно покривають Сполучені Штати. Надлишкова пропозиція тисне й на Чиказькій біржі. У нещодавньому звіті WASDE USDA показав, що є «приховані бомби сповільненої дії»: США сильно переоцінюють внутрішні потреби, зокрема кормові, намагаються раціоналізувати їх, але у якийсь момент у другій половині сезону їм доведеться визнати, що вони не здатні спожити стільки кукурудзи.

У ПУСК звертають увагу, що за один тиждень США продали орієнтовно 4–4,5 млн тонн кукурудзи — обсяг, який Україна часто не може вивезти навіть за місяць. Це сигнал, що кукурудза у світі зараз потрібна. Додатковий чинник — Бразилія практично вийшла з гри: її обсяги, за оцінкою ПУСК, уже майже розпродано, а наступне помітне повернення на ринок очікується тільки у червні-липні. Тобто вплив Південної Америки на ринок кукурудзи найближчими місяцями буде мінімальним.

NB: Фактично на ринку лишаються два великих експортери — США та Україна. Суттєві перебої в експорті роблять українську кукурудзу критично важливою для покупців. Якщо на ринку пшениці святкове затишшя прийшло раніше ніж очікували, то кукурудзу європейці купували навіть минулого тижня. Активніше доєднується Іспанія, зберігається попит з боку Італії — до того ж і морем, і залізницею. У ПУСК додають, що пожвавлюється торгівля на кордоні: активніший рух на напрямках Чоп та Ізов, і багато вагонів адресовано саме на Італію. Також активно контрактує кукурудзу Туреччина — минулого тижня було багато запитів від турецьких та італійських імпортерів.

У кооперативі наголошують:

— Якщо експорт з України зупинити, світовому ринку буде важко швидко перекритися — вільних обсягів у Південній Америці вже немає, треба чекати нового врожаю. США ж працюють на кілька місяців наперед: американська кукурудза, за словами ПУСК, повністю законтрактована на січень, майже продана на лютий, і сьогодні вони торгують уже березень-квітень. Тож якщо Європі, Єгипту чи Туреччині потрібно буде закрити постачання на січень-лютий, вікно швидкого постачання фактично лишається тільки через Україну.

NB: Зупинка портів може різко підштовхнути світову ціну вгору, припускають у ПУСК. Однак, чи повторить цей рух український ринок — питання відкрите: як уже зазначав Богдан Костецький, партнер і комерційний директор компанії Barva Invest, паралельно збільшуються логістичні витрати й ризики, і ринок починає закладати їх у ціну. Звідси — стриманий прогноз брокерів. На експортних напрямках (FOB/CIF) орієнтири можуть бути відносно рівними, але внутрішні ціни є більш нервовими.

— Тому ціновий прогноз щодо кукурудзи в мене доволі стриманий. Попри те, що ціни на FOB і CIF є більш-менш стабільними: це 240 доларів — Італія, 241–242 долари — Іспанія; Туреччина та Північна Африка зацікавлені в нашій кукурудзі. Але якщо говорити безпосередньо про ціни, які формуватимуться на CPT-порт і на EXW, ми можемо мати певні проблеми.

Головна рекомендація Богдана Костецького — не піддаватися інерції «продати більше просто зараз». Логіка проста: спершу ринок має «переварити» логістичний шок і відокремити об’єктивні витрати від спекулятивної надбавки.

— Чи означає це, що терміново треба більше продавати кукурудзу? Точно — ні. Навколишнє середовище нам каже: «зупиніться». Потрібно зрозуміти, як швидко будуть подолані пошкодження інфраструктури, взяти тайм-аут і подивитися, чи велика частина спекулятивної частини є в поточних цінах на логістику. Сьогодні ми чуємо ціни на кукурудзу 200 доларів CPT, а тиждень тому вони були на 8 доларів більше. Чи об’єктивним є це зниження? Думаю, «чесна» ціна все ж десь по середині. Варто дочекатися справедливих цінових рівнів, зрозуміти, наскільки критичні інфраструктурні пошкодження і як швидко Україна зможе їх усунути.

Плюс — сезонність кінця грудня: ліквідність падає, багато рішень переносять на після свят, і це теж накладається на поведінку ринку.

— У святковий період продажна ліквідність сильно впала, і все більше власників товару переносять укладення контрактів на «після свят», і, можливо, це спр