Путін перед доленосним вибором: експерти розкрили плани Кремля на 2026 рік

26.12.2025, 15:19 24tv.ua

Москва відкрито демонструє своє небажання провести реальні перемовини для досягнення миру. Спеціально для 24 Каналу експерти оцінили, які плани на новий 2026 рік будує Путін, до яких провокативних дій може вдатися та чого добиватиметься від Заходу.

Цікаво Війна вимірюється не кілометрами: військовий експерт підсумував кампанію 2025 року

На думку фахівця зі стратегічних комунікацій, публіциста Юрія Богданова, наступні 90 днів можуть стати важливими для миру в Україні, адже Володимиру Путіну доведеться зробити вибір.

Путін, найімовірніше, у 2026 році спробує здійснити гібридну агресію для того, щоб перевірити 5 статтю НАТО та посилити свої переговорні позиції з погляду розколу Європи, – мовив Богданов.

За його словами, у 2026 році, маючи військові можливості, Путін спробує застосувати залишки свого ресурсу для того, щоб здійснити агресію останньої надії, а потім знову включити ядерний шантаж. Якщо цей план не вдасться або його зупинить оточення диктатора, то ми побачимо реальні перемовини.

Я погоджуюся зі словами посла США при НАТО, який каже, що війна може завершитися протягом 90 днів, – додав фахівець зі стратегічних комунікацій.

Він припустив, що кінець зими – весна – якраз та точка, коли Путіну доведеться ухвалювати рішення або йти на ескалацію, або йти на реальні перемовини. Ці 90 днів дуже важливі.

Перед яким вибором постане диктатор у новому році: дивіться відео

Політолог Вадим Денисенко вважає, що Москва не підписуватиме 20-пунктний мирний план, який презентував Володимир Зеленський. Для росіян важливі території, однак у цьому плані, окрім територій, на яких зосереджені зараз, у Путіна є інші вимоги, які для нього навіть важливіші. Йдеться про зняття санкцій та повернення Росії у велику геополітику.

Зверніть увагу! Президент Володимир Зеленський уперше представив 20-пунктний документ, назвавши його основою для завершення війни. Водночас він зазначив, що до нього додаються окремі додатки за ключовими напрямками.

Якщо російський диктатор зрозуміє, що не добивається цього, то для нього немає ніякого сенсу підписувати будь-які угоди. Тому оцінюючи нинішню ситуацію, політолог висловив сумніви, що протягом наступного місяця буде підписана угода.

Є два чинники, які можуть змусити Путіна серйозно піти на переговори, – наголосив Денисенко.

Перший – страх, проте наразі Дональд Трамп чи Сі Цзіньпін не готові об'єднатися для того, щоб натиснути на нього. З іншого боку, Путін розуміє, що президент США немає можливостей, які дозволили б йому в короткий проміжок часу завдати удару, який став би фатальним для російської економіки.

Другий – зняття санкцій та хоча б часткове повернення до великої геополітики. Денисенко припустив, що візит президента Франції Еммануеля Макрона до Москви буде пов'язаний саме з цим.

Тож треба враховувати усі ці чинники й робити висновки, чи буде на весні перемир'я. Поки що все лише закручується і ще рано робити прогнози.

Що змусить Путіна піти на переговори: дивіться відео

Кремль намагатиметься нав'язати вимоги щодо домінування російської мови, хоча подібні претензії не мають жодних аналогів у сучасних міждержавних відносинах. Водночас Росії все ж доведеться йти на певні компроміси в межах мирного плану.

Радник Офісу президента Михайло Подоляк сказав, що Захід має ставити Росії прості й принципові запитання про юридичні підстави таких вимог, адже жодна держава не може диктувати іншій суверенній країні, яка мова чи церква повинні домінувати.

Жодна країна не фіксує в Конституції наміри нападу, тому так звані юридичні гарантії Росії для Європи нічого не варті – так само як і її гарантії суверенітету України. За словами Подоляка, це лише спроба зафіксувати статус-кво, на якому наполягають американці.

Україна готова включати до обговорення навіть юридично беззмістовні пункти. Водночас Росія не зацікавлена у завершенні війни – її стратегія полягає в затягуванні часу та висуванні нових вимог.

Важливо! У Кремлі переглянули терміни можливих агресивних дій, скоротивши їх із 2030-го до 2027 року. Про це заявив очільник ГУР МО України Кирило Буданов, зазначивши, що Росія розглядає країни Балтії як потенційну ціль для окупації, а Польщу — для можливих військових ударів без подальшого захоплення територій.

Зокрема, Москва намагатиметься просувати питання російської мови. Однак для України вона є мовою національної меншини – такою ж, як і інші, що перебувають під захистом Європейської хартії регіональних або міноритарних мов і не мають жодних особливих привілеїв.

Подоляк підкреслив, що якби Росія не була державою-агресором, питання статусу російської мови взагалі не виникало б – вона мала б стандартні права, як і мови інших меншин. Однак на тлі масового знищення Росією носіїв інших культур і мов, дискусія про особливий статус російської мови в Україні є неприйнятною.

Чому російська мова має отримувати особливий статус у суверенній Україні? Де аналоги таких вимог у сучасних міжнародних відносинах? Чому українська церква має підпорядковуватися РПЦ? – зазначив Подоляк.

За його словами, саме не Україна, а інші партнери, зокрема США, мають ставити ці питання Росії. Наявність російськомовного населення не дає Москві жодних прав на домінування чи втручання у внутрішні справи України, адже багатонаціональність є нормальною практикою для багатьох держав світу.

Чи готова Росія завершити війну проти України: дивіться відео

Аналітики ISW вважають, що Росії доведеться йти на компроміси в межах мирного плану, оскільки її вимоги не узгоджуються з більшістю пунктів 20-пунктної пропозиції. Посол США в НАТО Метью Вітакер зазначив, що Москва нині має дати відповідь на чотири документи, підготовлені за підсумками переговорів.

Водночас у ISW нагадали, що заяви Росії про готовність юридично гарантувати ненапад на ЄС і НАТО не заслуговують на довіру. Москва вже порушувала подібні зобов’язання, зокрема Будапештський меморандум 1994 року. Володимир Путін неодноразово демонстрував готовність ігнорувати міжнародні угоди та змінювати законодавство під власні політичні інтереси.

Сам Путін заявив, що не планує йти на поступки у війні проти України. Водночас розвідка США вважає, що очільник держави-агресорки прагне підпорядкувати Україну та відновити контроль над частиною територій колишнього СРСР.