Чим воюють Ракетні війська та артилерія ЗСУ та якої зброї очікують – з перших уст

24.12.2025, 06:47 pravdatutnews.com

Фото: Вікіпедія

Як змінюється застосування артилерії під час російсько-української війни, і яке нове озброєння з'явилось та з'явиться в нашої армії – в інтерв'ю РБК-Україна розповів заступник начальника штабу командування Ракетних військ і артилерії(РВІА) командування Сухопутних військ ЗСУ полковник Андрій Журавльов.

"Ракетні війська і артилерія сьогодні – це грізна, технічно озброєна сила, яка стала ключовим фактором успіху на полі бою у війні проти російського агресора. Це комбінація перевірених часом причіпних гаубиць, самохідних установок на гусеничному та колісному шасі, реактивних систем залпового вогню та ракетних комплексів", – пояснює Журавльов.

Складова Ракетних військ і артилерії присутня не лише у Сухопутних військах, а і у ДШВ, ВМС, морській піхоті тощо. Кожна загальновійськова бригада у своєму складі має артилерійський підрозділ, який займається суто артилерійськими завданнями.

"Це точний і швидкий вогонь, який допомагає нашим підрозділам, що перебувають безпосередньо на лінії бойового зіткнення, надає підтримку нашій піхоті, як у наступі, обороні, так і під час штурмових дій", – пояснює військовий.

Іноземне озброєння Ракетних військ та артилерії

Після початку широкомасштабного вторгнення країни-партнери почали поступово передавати РВІА різноманітне західне озброєння для підтримки оборони України. Наймасовішими іноземними артсистемами в українському арсеналі, за словами Журавльова, зараз є американські причіпні гаубиці М777 та cамохідні установки на гусеничному шасі M109 усіх модифікацій (А3, А4, А5, А6).

"Гармати М777 активно використовуються на всіх напрямках бойових дій, вони мають високу точність, ефективність та далекобійність, їх простіше маскувати, для них легше облаштовувати укриття, вони менш помітні для дронів. Тому ми можемо констатувати факт, що причіпні гармати у нас загалом мають більшу живучість", – пояснює заступник начальника штабу командування РВІА.

Серед західних гусеничних САУ на озброєнні українських артилеристів – Krab, PzH 2000, М109А6 Paladin. Серед САУ на колісному шасі – CAESAR та Archer. У самохідних установок, уточнив Журавльов, є краща мобільність та можливість швидше змінювати позиції. Водночас установки на гусеничному шасі мають підвищену прохідність, що особливо важливо в нинішніх умовах – погоди, бездоріжжя – і теж є своєрідною перевагою.

У середині 2022 року США почали постачати Україні і реактивні системи залпового вогню – вже відомі усім – M142 HIMARS та M270 MLRS, які на той момент стали справжнім "геймчейнджером" на фронті.

"Ці сучасні РСЗВ забезпечили точне ураження цілей на досить великій відстані. Вони з'явилися на полі бою влітку 2022 року і стали дуже серйозною загрозою для ворога. Їхня поява змусила противника переміщувати свої пункти управління, логістичні підрозділи, склади подалі від переднього краю", – розповідає співрозмовник.

Протягом перших півтора року війни Україні передавали до цих систем лише керовані реактивні снаряди калібру 227 мм GMLRS, які здатні вражати цілі на відстані до 80 кілометрів. Приблизно в другій половині 2023 року США почали відправляти ЗСУ ще й тактичні балістичні ракети ATACMS, які дозволили збільшити дальність вогню. Спершу – у версії на 165 км, а вже в 2024 році – з дальністю до 300 кілометрів.

"ATACMS – це високоточна ракета. Ми використовуємо їх не в таких кількостях, як нам би хотілось. Розуміючи і її ефективність, і ті завдання, які нам потрібно виконати, ми застосовуємо ці ракети економно", – додав Журавльов.

Крім того, артилеристи отримують від партнерів високоточні боєприпаси, які, за словами співрозмовника, радикально змінюють саму суть артилерійської війни. Це, наприклад, снаряди Copperhead та Excalibur.

"У Excalibur концепція: один постріл – одна ціль. На жаль, ворог швидко вчиться і він знайшов деяку протидію їм, тому нам стало важче застосовувати ці снаряди. Але загалом високоточні боєприпаси – це економія ресурсів, мінімізація демаскування і максимальний ефект у бою", – пояснив військовий.

Ще однією суттєвою перевагою РВІА стала створена мережа артилерійської розвідки завдяки отриманим він партнерів радіолокаційним станціям – AN/TPQ-50, AN/TPQ-36, AN/TPQ-37, ARTHUR. Вони дозволяють досить швидко виявляти ворожі артилерійські підрозділи, що ведуть вогонь, і вражати їх у відповідь.

"Зараз БПЛА, РЛС контрбатарейної боротьби, інші засоби розвідки працюють у зв’язці з артилерійськими батареями і передають координати цілей у реальному часі. Це дозволяє миттєво реагувати на зміну обстановки на полі бою й ефективно керувати вогнем на десятки кілометрів", – пояснює Журавльов.

Українське озброєння у РВІА

Війна змусила Україну в прискореному темпі розвивати і власне оборонне виробництво. На озброєння РВІА в 2023 році почали надходити артилерійські системи "Богдана" вітчизняного виробництва. Крім того, за словами Журавльова, на озброєнні артилеристів постачаються українські міномети 82 мм і 120 мм, БПЛА саме для артилерійських підрозділів, які забезпечують ведення розвідки та здійснення коригування вогню – SHARK, ACS-3, "Лелека".

"Також триває робота над модернізацією нашої станції контрбатарейної боротьби та над станцією радіотехнічної розвідки. Якщо порівнювати українську радіолокаційну станцію "ЗООПАРК-3" з аналогами, переданими від партнерів, то за певними показниками вона краща, за деякими – поступається. Але ми працюємо над її покращенням", – розповідає військовий.

Станція контрбатарейної боротьби – це РЛС, яка дозволяє виявляти артилерійські підрозділи. Коли противник починає вести вогонь, радіолокаційна станція під час ведення розвідки засікає артилерійський снаряд на траєкторії польоту та автоматично прораховує імовірне місце, звідки ведеться вогонь. Тобто вона дає нашим військовим координати артилерії росіян, пояснює Журавльов.

Ще одна сфера нашого виробництва – артилерійські боєприпаси. Зараз, за словами військового, українські підприємства роблять снаряди майже всіх калібрів, включаючи 155 мм. Проте наразі нашого виробництва недостатньо, щоби самостійно покривати потреби Сил оборони України, додає співрозмовник.

Озброєння, яке з'явиться у ЗСУ: гармати, ракети і не тільки

Серед перспективного ж озброєння, яке має з'явитись у РВІА – 155-мм причіпна гармата "Марта" з довжиною ствола 39 калібрів, та причіпна гармата калібру 105 мм. Наразі вони проходять випробування, уточнив співрозмовник.

"На сьогодні у нас досить активно йде розвиток і ракетного озброєння. Тривають удосконалення нашого ОТРК "Сапсан", РСЗВ "Вільха", а також комплексу "Нептун" з так званою довгою ракетою, який зараз проходить всі етапи випробувань. Це перспективне озброєння", – розповідає Журавльов.

На етапі розробки ще один цікавий проект – багатофункціональний ракетний комплекс. Ідея такого комплексу, за словами співрозмовника, полягає в тому, щоб мати єдину, універсальну платформу для запуску різних засобів ураження – реактивних снарядів на кшталт GMLRS для HIMARS та ракет різного призначення.

У переліку інших перспективних розробок – український аналог радіолокаційної станції AN/TPQ-36, БПЛА-підсвітлювач, який буде лазером наводити високоточний боєприпас на ціль, та БПЛА з системою синтезованої апертури, що має вести розвідку в незадовільних погодних умовах – в туман, в хмарність, в дощ. Також наразі проводяться тестування високоточного боєприпасу "Барвінок-К".

Водночас відбувається вдосконалення інформаційно-комунікаційної системи Ракетних військ і артилерії "Кропива-Д". За словами Журавльова, зараз її налаштовують у такий спосіб, щоб дані, зібрані за допомогою засобів розвідки (БПЛА, РЛС, радіотехнічної чи оптичної розвідки) про ворожу ціль, оброблялись, і отримані координати передавались відразу до гармати за лічені хвилини. Це має пришвидшити час реагування на відкриття вогню, каже співрозмовник.

"Наприклад, розвідувальний БПЛА передає дані про ціль, яку він зафіксував, на сервер, це має зайняти секунду. На сервері ці дані обробилась і вже передались на гармату. Відтак гармата буквально за дві хвилини навелася і готова до ведення вогню. Командир гармати натиснув "вогонь", гармата вистрілила. Час бойового управління "виявив - уразив" скорочується практично до двох хвилин", – пояснив заступник начальника штабу командування РВІА.

Особлива "Богдана"

РВІА є не лише замовником, а й здійснюють повний супровід всього процесу виробництва та проводять випробування тих зразків озброєння та техніки, яка надходить до артилеристів та ракетників.

"Якщо ми замовили "Богдану", то ми попрацювали з документами, вивчили можливості підприємства, організували випробування. І ведемо супровід аж до прийняття на озброєння цього зразка. Коли він прийнятий на озброєння, ми вивчаємо його застосування, аналізуємо і можемо запросити у підприємства-виробника провести зміни задля покращення цього озброєння", – пояснює роль командування РВІА у виробництві зброї Журавльов.

На сьогодні українська "Богдана" за своїми характеристиками вже наближається до французьких CAESAR, зазначає співрозмовник. Проте якщо CAESAR розроблявся близько семи років і проходив різноманітні випробування в різних кліматичних умовах, то на момент початку російсько-української війни в 2022-му наша "Богдана" була лише на початковій стадії розробки.

Тільки у 2022 році РВІА почали проводити її активне випробування. Причому вдосконалення цієї системи продовжується постійно: на сьогодні вже є не тільки самохідний варіант "Богдани", а і причіпна гармата – її випробування були проведені на початку цього року.

Українська "Богдана" має кілька переваг над іноземними взірцями озброєння. Насамперед це – можливість використовувати широку лінійку боєприпасів, що, відповідно, спрощує логістику. По-друге, гармата має досить великий запас ресурсу ствола, додав військовий.

"І на сьогодні вона, мабуть, одна з найбільш надійних артилерійських систем за своєю витривалістю. Її технічна справність на фронті стабільно сягає 80%. Тобто вона має найкращу живучість", – зазначає співрозмовник.

За його словами, станом на жовтень 2025 року вітчизняні 155-мм "Богдани" – самохідні та причіпні – складають близько 40% серед усіх а