Мирні ініціативи Трампа — дипломатія чи ризик для європейської безпеки?

21.10.2025, 15:02 newsua.one

Як передбачали аналітики Київського безпекового форуму, перспективи проведення саміту Дональда Трампа і Владіміра Путіна в Будапешті залишаються невизначеними.За повідомленнями медіа, після телефонної розмови між Марко Рубіо і Сєргєєм Лавровим американська адміністрація вирішила поставити підготовку зустрічей із російською стороною на паузу. Виглядає, що у Білому домі вигадали ще один механізм тиску на Москву — відкладення публічно анонсованих контактів.Джерела зазначають, що переговори з Кремлем лише підтвердили незмінність підходів і глибоку розбіжність у позиціях сторін. Нового «Анкориджу» — дипломатичного провалу, який завдав серйозного удару по репутації Трампа — він собі дозволити не може. А негативний резонанс від будапештського вояжу американського й російського президентів може перевершити навіть тодішню кризу на Алясці.Різкий позиційний кульбіт Трампа — раптовий перехід від ракетного тиску на РФ до діалогу з Путіним — викликав критичну реакцію в ЄС. Її підсилив і вибір місця для можливої зустрічі — Будапешта.Вибір угорської столиці як платформи для «мирних ініціатив» виглядає символічно суперечливим: саме угода, підписана в цьому місті, — Будапештський меморандум — була грубо порушена Росією.Присутність Путіна, на якого видано ордер Міжнародного кримінального суду, в одній з європейських столиць теж може сприйматися як скандал. Але цим чутливість ситуації не вичерпується. Адже у ролі партнера з урегулювання війни Трамп розглядає Віктора Орбана — відкритого симпатика Москви й системного опонента Брюсселя у питаннях російської агресії та європейської безпеки. Такий вибір виглядає не лише недружнім, а й принизливим для європейських союзників.Попри це, публічна реакція Брюсселя на останні «миротворчі» ініціативи Вашингтона залишається стриманою — з акцентом на сумнівах щодо ефективності нової зустрічі Трампа з Путіним, а не на її формально-правових аспектах.Після завершення засідання міністрів закордонних справ ЄС у Люксембурзі 20 жовтня голова європейської дипломатії Кая Каллас заявила: усі підтримують зусилля Трампа щодо припинення війни. Водночас, підкреслила вона, Путін розпочне серйозні переговори лише тоді, коли вважатиме, що програє.Ініціатива Трампа не внесла суттєвих змін у хід дискусії міністрів із «українського досьє». Серед ключових тем залишаються енергетична безпека України, 19-й пакет санкцій, «тіньовий флот» РФ і репараційний кредит.Ці питання безумовно важливі, і їхнє обговорення було необхідним, адже рішення мають бути ухвалені вже на саміті ЄС 23 жовтня. Однак залишати без чіткої політичної реакції односторонні дії Трампа щодо Москви — неприпустимо.ЄС не може просто «проковтнути» Будапешт, пасивно погодившись на будь-яку зустріч між Трампом і Путіним, спонтанно організовану під враженням від телефонної розмови з російським диктатором. Європа не може ігнорувати необґрунтовану, одноосібну зміну Вашингтоном позиції щодо Росії — не лише тому, що відсутність координації суперечить принципам партнерства, а й тому, що така поведінка може створити ризики для європейської безпеки.Необхідний єдиний, планомірний і системний підхід Заходу до врегулювання російської війни — заснований на міжнародному праві, солідарності й урахуванні інтересів України та Європи. Більше того, до цих зусиль варто залучити Китай, який сьогодні є головним економічним спонсором Москви. Без цього зупинити агресора, апетити якого зростають разом із безкарністю, буде неможливо.Бачення Трампа, що Путін може «виносити» зі своєї агресивної війни ті території й ресурси, які «завоював», не може вважатися прийнятною стратегією. Те саме стосується і неодноразово задекларованої президентом США готовності відновити економічну співпрацю з Росією одразу після припинення бойових дій — без урахування інших аспектів агресії. Така «винагорода» агресору не лише не зупинить війну, а може її суттєво розширити.