Путін весь час «недочував» і переплутав Кирила з Алексієм. Що пишуть про Аляску російські блогери
Єгор Холмогоров:
«Володимир Путін здобув блискучу дипломатичну перемогу. Не пішовши на поступки взагалі ні в чому, здійснив візит до США, покінчив із дипломатичною ізоляцією, та ще й нагадав про Руську Америку і позначив перспективи продовження переговорів уже в Росії»
Аким Апачев:
«Путін більше не «ізгой» для Заходу. Трамп повернув його до статусу рукоподатного світового політика. Воювати ми від цього не перестанемо, звісно, але це відправна точка. Аляска відчиняє двері в новий уклад. Він поки що не виявлений і не озвучений, але він уже гуде там, з–за дверей, дивними вібраціями»
Костянин Малофеєв:
«Путін, як завжди, найкращий перемовник у світі. З Америкою мир. А на Донбасі ми продовжуємо наступати»
Олександр Дугін:
«Це було грандіозно. Усе виграти й нічого не програти, так умів тільки Олександр III. Неможливо уявити, наскільки це було важко, майже неможливо для Путіна. Але він це зробив. Тобто примудрився не зробити. Я маю на увазі угоду. Далі буде ще багато чого. Але як завжди найстрашніше для нас – мирні переговори.
Після Горбачова, Єльцина і навіть Мінськів 1-го та 2-го у росіян при слові «мирні переговори» починається панічна атака»
«Прихильники Трампа з MAGA, крім провокаторів, у повному захваті. Глобалісти та неоконсерватори скажено лютують»
«Засекретити зміст була чудова ідея. Нема чого обговорювати, крім образів, боді-ленгвіджу і коротких сентенцій»
Олександр Коляндр:
«Україну не здали. Путін, мабуть, зміг розвести питання війни та двосторонніх відносин. Війну йому зупиняти немає ніякого резону. Війна продовжиться. Триватимуть розмови, а отже, не буде нових санкцій на якийсь час»
Сергій Шелін:
«Не таким уже й марним був цей саміт. Нагадав Україні, що воює, і Європі, що їй допомагає, що вирішувати, як бути далі, доведеться їм самим. А Трамп, уявіть, багато чому навчився. Це вже не зовсім той Трамп, якого Кім і Путін розігрували у 18-му році»
Віл Мірзаянов:
«Багато туману, але ясно одне: Путін буде тягнути час під завісою переговорів. Жодних домовленостей. Путін і Трамп не відповіли на жодне питання. Отже, Путіну вдалося виграти час для здійснення своїх планів. Америка погодилася з цим. Миру не буде в найближчому майбутньому»
Марія Снєгова:
«Схоже, все по-старому.
З боку Путіна – «усунення першопричин конфлікту», передача Трампу карт та історичних матеріалів про Україну, домовленість продовжувати переговори тощо.
Трамп, своєю чергою, теж виглядав незадоволеним: «Ми не змогли знайти повного розуміння», робочий обід за участю Путіна і Трампа скасовано, як і розширену зустріч обох делегацій.
Поки що, крім дипломатичної перемоги Путіна – візиту міжнародного злочинця до США, червоної доріжки та оплесків від американського президента – не видно жодного прогресу, про що багато аналітиків попереджали заздалегідь. Сподіваюся, що це гарна новина для України: за незговірливістю Путіна мають послідувати американські санкції».
Ян Матвеєв:
«Головна мета Путіна – якомога довше імітувати переговорний процес, затягуючи час і підриваючи бажання західних країн підтримувати Україну. Але для цього необхідні якісь формальні кроки, які нібито наближають мир.
Путін вірить, що російська армія досить скоро дотисне українську, і тоді він отримає все. Щонайменше чотири регіони, а то й більше.
Отже, потрібно тягнути час, при цьому не особливо дратуючи тих, хто здатен радикально посилити ЗСУ (США) або послабити збройні сили РФ (Китай)».
«Зустріч на Алясці – класичний виверт Путіна, кістка, яку він кинув Трампу. Та так, що той і забув, що грабіжника і вбивцю потрібно рвати на частини, а не пускати в парадний вхід.
За підсумками зустрічі немає жодного реального прогресу, сторони явно не дійшли хоч до якогось конструктивного рішення, попри заяви. Інакше навіщо було так різко все обривати, скасовувати обід і подальше спілкування?
Якщо все рухалося, чому не витратити більше часу, не просунути переговори далі?
Путін, з одного боку, зберіг свою позицію «спочатку чотири регіони, потім припинення вогню», а з іншого – не отримав жодних санкцій і тиску. Ультиматум «50–10 днів» зник як торішній сніг»
Наталія Пелєвина:
«1. Не сталося (поки що) те, чого багато хто, включно зі мною, боявся – «Трамп публічно здає Україну Путіну».
2. В України отримати максимально прийнятний договір шанс є, і він великий. Або ж якщо, на жаль, через божевілля кремлівського диктатора такий договір буде неможливий, то шанс воювати з більшою підтримкою заходу, ніж раніше.
3. Пробіг Путіна червоною доріжкою цим пробігом і закінчиться. Далі на нього звалиться бетонна плита ізоляції, більш непробивна, ніж будь–коли.
Почесті на Алясці викликали таку відверту реакцію глибокої огиди у всіх і всюди, що червоних доріжок Путіну не бачити до кінця життя ніде, крім Північної Кореї та Китаю.
Ейфорія в Росії «нашого-то як приймали!» значення не має, тому що видресирувані залишаться видресируваними, а байдужі байдужими, і хвиля нинішнього захоплення ніякої ролі не зіграє».
Григорій Голосов:
«Зеленський цілком міг би, після необхідних тактичних фігур, погодитися на територіальний обмін за принципом «Донецька і Луганська повністю на Запорізьку та Херсонську повністю», і з цим вимагати тристоронніх переговорів.
Трамп, мені здається, досі так і не вник у те, що З. і Х. області не контролюються повністю жодною зі сторін. Це занадто складна для нього думка. Тим легше йому згодувати, особливо в контексті девелоперських фантазій про океан, саме таку версію «обміну».
Ризику для Зеленського тут ніякого. Путін все одно цього не прийме. Але м'яч знову перекотиться на іншу сторону поля».
Іван Бардашевич:
«Це черговий повний провал Трампа. Немає ніякої угоди, немає навіть припинення вогню(!), не кажучи про якийсь мир. Путін продовжує війну, і навіть отримує заохочення за неї від американського президента.
Немає жодного тиску з боку США – немає нових санкцій, немає посилення військової підтримки, а навіть те озброєння, що постачається, оплачується грошима європейців та українців. (...)
Чому Трамп продовжує це робити? Я думаю, він упевнений, що якщо продовжиться війна, то Путін захопить усю Україну. Він живе в проросійському світовідчутті в цьому питанні. Він не слухає розвідку, яка йому чорним по білому пише, що ні, не захопить»
Сергій Фіногін:
«Люди, які хейтять Трампа, ви несправедливі! За ці пів року він безліч разів розмовляв з Путіним, намагаючись домовитися, і ось він висловив бажання зустрітися, і Трамп, імовірно, вирішив, що офлайн, дивлячись в очі, вийде більше – не вийшло.
Проте, ймовірно, у нього серйозні резони вважати, що зміни на фронті та в економіці в якийсь момент мають збігтися із одним із варіантів «укладення угоди». Поки що зібрати цей кубик Рубіка у нього не виходить, але він явно цього хоче (а не «здавати Україну», як багато хто писав пів року тому). Якби він пішов на силовий варіант – почав відчитувати Путіна на зустрічі та ухвалювати відповідні рішення, наприклад, то ниточка надії на «угоду» зовсім би обірвалася, і ситуація наблизилася б до Третьої Світової, бо у Путіна ядерка. Це було б краще?»
No media source currently available
Владимир Пастухов считает, что позитивные перемены все-таки есть:
«У всій цій історії мені цікаво лише одне: чому обід скасували? Ну, тобто я здогадуюсь, але я не найдосвідченіша в обідах людина...», іронізує Катерина Барабаш
Увагу блогерів також привернули скарги російських журналістів на те, що в Анкориджі їх розмістили в некомфортних умовах, а також забудькуватість Путіна, який під час зустрічі з архієпископом на Алясці назвав того «батюшкою» і повідомив, що зустрічався із «патріархом Алексієм». Перекладач винахідливо змінив «батюшку» на «владику», а Алексія на Кирила.
Ще усім дуже впало в очі, який вираз обличчя мав Путін, коли ще на летовищі і потім у короткі хвилини в приміщенні, на нього посипалися запитання журналістів: «Коли він перестане вбивати українців?», «Коли російська армія перестане вбивати цивільних?». У відповідь на що Путін кривив обличчя і показував жестом, що він не чує що саме його питають.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
9 червня 2026
