Знущання на камеру як новий «тренд»: як запобігти булінгу, що шириться

24.04.2025, 13:49 poltavawave.com.ua

В Україні, й на Полтавщині зокрема, почастішали випадки знущання та булінгу серед підлітків. Все поширенішою стає тенденція фіксувати цькування на відео чи фото й розповсюджувати соцмережами. Статистика говорить, що за останні п’ять років в Україні поліціянти виявили понад 1300 випадків булінгу серед неповнолітніх. Чому це відбувається, як діяти в подібних обставинах, яка відповідальність чекає на кривдників та як запобігти цькуванням — у матеріалі. Поглянемо на ситуацію в нашому регіоніЗа останні роки в Полтавській області зафіксували близько 20 випадків булінгу дітьми відносно дітей. Пригадаємо справи, вироки у яких ще не оголосили. Хоча їх не класифікували як булінг, але факт жорстокості зафіксували.1. У червні 2024 року, на одному з пляжів Котельви, троє хлопців (двоє з них — неповнолітні), вчинили сексуальне насильство над 12-річним хлопчиком. Вони знімали це на телефон. З реєстру відомо, що під час першого судового засідання дії хлопців кваліфікували як дрібне хуліганство. Розголосу злочину надали місцеві жителі та Уповноважений Верховної Ради з прав людини. Місцева жителька Ярослава Скороход у соцмережах стверджувала, що хлопчику, над яким знущалися зловмисники, 12 років. Жінка розповіла, що перше судове засідання провели без його матері, яку про нього навіть не повідомили. Батьки кривдників відбулися штрафами. Після розголосу справи та перевірки, від виконання обов’язків на період службового розслідування відсторонили:начальника сектору поліцейської діяльності в Котельві;його заступника;інспектора ювенальної превенції;заступника начальника поліції Зінькова, в.о. начальника сектору поліцейської діяльності в Котельві.Десятьох правоохоронців притягли до дисциплінарної відповідальності.За інформацією поліції, 15-річний та 22-річний хлопці, які знущалися з дитини, постануть перед судом. Злочинців звинуватили у сексуальному насильстві, вчиненому за попередньою змовою групою осіб щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років. Дії повнолітнього кваліфікують як втягнення неповнолітнього у протиправну діяльність. Третьому підозрюваному в знущаннях на той момент було менш як 14 років. За словами речника поліції Полтавщини Юрія Сулаєва, він не підлягає кримінальному переслідуванню так, як неповнолітні (14-18 років) чи дорослі. У коментарі журналістам представник Омбудсмена у Полтавській області Владислав Носенко сказав, що розслідування у цій справі ще триває. Вироку немає досі. 2. У 2024 році у Горішніх Плавнях неповнолітні побили підлітка в підвалі будинку. Правоохоронці відкрили кримінальне провадження та кваліфікували справу як хуліганство. 3. У березні 2025 року в Зінькові на території недобудови діти 10, 11, 12 та 14 років побили 10-річного хлопчика. За тиждень після розголосу справи Омбудсмен Дмитро Лубінець повідомив, що правоохоронці відкрили кримінальні провадження за статтями «Катування», «Виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства» і «Вимагання». Постраждалій дитині надали необхідну психологічну допомогу. Справу розслідують. Що говорить статистика У відповідь на інформаційний запит в Нацполіції України повідомили, що за вчинення булінгу над учнями передбачена адміністративна відповідальність за статтею 173-4 КУпАП (покарання — штраф або громадські роботи). З початку 2020 року по квітень 2025 року поліціянти зафіксували 1332 випадки булінгу. Найбільше таких епізодів виявили у Тернопільській та Кіровоградській областях, найменше — на Вінничині, Полтавщині та Чернігівщині. У нашому регіоні за ці роки лише 20 випадків знущань з дітей класифікували як булінг. У ювенальній поліції Полтавщини нам розповіли, що аналіз даних за попередні роки свідчить про збільшення випадків агресії та насильства серед дітей в Україні. Одним із факторів, який впливає на це, стала повномасштабна війна: підвищення рівня стресу й тривожності;психологічна напруга в суспільстві;втрата батьками контролю над ситуацією через вимушене переселення або службу в ЗСУ.За словами тимчасово виконуючого обов’язки начальника відділу ювенальної превенції УПД ГУНП Владислава Васюти, для роботи з неповнолітніми потерпілими, свідками злочинів та правопорушниками в Україні застосовують модель «Барнахус». Вона адаптована до роботи правоохоронних органів і системи ювенальної юстиції. На Полтавщині її реалізують у рамках проєкту «Зелені кімнати».Як це працює:є спеціально облаштовані приміщення, які допомагають уникнути травматизації дитини під час слідчих дій;участь у роботі беруть поліціянти, психологи, соцпрацівники та ювенальні прокурори;розмови фіксують на відео, аби уникнути повторних опитувань чи допитів (ці матеріали можна використовувати під час розгляду справи у суді);неповнолітньому правопорушнику надають допомогу для його адаптації та недопущення повторних злочинів.«У випадках поширення відео, що може свідчити про вчинення правопорушень, зокрема насильства серед неповнолітніх, поліція здійснює відповідні заходи реагування. Для збору та аналізу відеоматеріалів використовують спеціалізовані інструменти, можливості підрозділів, що працюють у сфері кібербезпеки.Поліція має технічні й організаційні можливості для виявлення та документування подібних фактів. У випадку виявлення ознак злочину, всі матеріали належним чином фіксуються і стають підставою для подальших слідчих дій», —розповідає Владислав Васюта. Коли звертатися до ОмбудсменаПредставник Уповноваженого з прав людини у Полтавській області Владислав Носенко розповідає, що до нього рідко звертаються через подібні злочини.Владислав Носенко «Зазвичай ми реагуємо саме за власною ініціативою. Наприклад, на злочини в Котельві або Зінькові ми одразу відреагували, коли дізналися». Владислав Носенко зауважує, що коли порушують права дитини, варто одразу звертатись до відповідних компетентних органів, які повинні реагувати та захищати.«Ми інституція, що здійснює парламентський контроль, фактично спостерігаємо, чи не порушені права людини тим чи іншим органом, зокрема права дитини»,— розповідає Владислав. Представник Уповноваженого говорить, що виступає проти поширення відео з булінгом у соцмережах заради розголосу. «Це тільки погіршує ситуацію. Про булінг відразу потрібно повідомляти в правоохоронні органи, Службу в справах дітей відповідної громади. Адже діти користуються соцмережами та коли вони бачать, як зазнали насильства, то це додатковий тягар». Владислав Носенко До представника Омбудсмена варто звертатися, коли органи державної влади та місцевого самоврядування не працюють як слід.«Людина може приходити до нас і говорити, що їй завдали шкоди в рамках кримінального правопорушення та орган правоохоронної територіальної громади відмовив в реєстрації провадження. Тоді ми беремо звернення від цієї людини, розглядаємо, скеровуємо відповідні акти реагування до прокуратури й ставимо питання чому так відбулося». «Якщо ми бачимо випадки порушення прав людини чи прав дитини, які публікують в ЗМІ Полтавщини, то завжди реагуємо, проте не публічно, але кожного разу юридично вимагаємо провести перевірку кожного випадку», — зазначає Владислав Носенко. Незабаром Офіс Уповноваженого з прав людини запустить пілотний проєкт «Шкільний Омбудсмен». У школах обиратимуть дитину, яка слідкуватиме за дотриманням прав кожного учня.«Попередньо ми з цими дітьми працюємо, проводимо базові тренінги, розповідаємо про права людини, куди в разі чого звертатися. І маємо велику надію, що в майбутньому це мінімізує випадки порушення прав дитини, зокрема булінгу». Владислав Носенко Яка юридична відповідальність чекає на кривдниківЮвенальний поліціянт Владислав Васюта також розповів, що відповідальність, яка чекає на агресорів, залежить від виду порушення, тяжкості злочину чи особи кривдника:якщо дитина вчинила тяжкий або особливо тяжкий злочин, але їй ще немає 14 років, то вона не підлягає кримінальній відповідальності, однак до неї можуть застосувати примусові виховні заходи;підлітки, яким виповнилося 14 років, відповідають перед законом за вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів (умисне вбивство, умисне тяжке тілесне ушкодження чи середньої тяжкості, жорстоке поводження з тваринами, зґвалтування, сексуальне насильство);дорослих, які сприяли насильству, або не вжили заходів для його припинення, також можуть притягти до адмінвідповідальності, а за втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність — до кримінальної відповідальності; дорослі (батьки або опікуни) також можуть нести цивільну відповідальність за дитину, якій менш як 14 років. За словами юристки Ксенії Надтоки, штраф за булінг – 850-1700 грн. До адмінвідповідальності можуть притягти кривдників, яким виповнилося 16 років. До цього віку — штраф платять їхні батьки або опікуни. «Особи, які до 16 років вчиняють булінг, не несуть відповідальності за це, відповідальність несуть батьки. Коли дитині 16 і вона займається булінгом, то відповідальність несе вона сама», — зазначає юристка. Керівник закладу освіти зобов’язаний повідомляти про випадки булінгу поліції. Якщо він цього не робить, то його також можуть притягти до відповідальності та змусити виплатити штраф до