21 квітня 1996 року московською ракетою було вбито першого президента Чеченської Республіки Ічкерія генерала-авіатора Джохара Дудаєва

22.04.2025, 10:25 33kanal.com

Ракета влучила в Дудаєва в момент, коли пізно ввечері він розмовляв по супутниковому телефону в безлюдній місцевості неподалік від села Гехи-чу на заході Чечні.Народився Джохар Дудаєв 15 лютого 1944 року у селі Первомайське в Чечні (нині― село Ялхорой, Ачхой-Мартановського району Чечні). За своє досить коротке ― він прожив лише 52 роки ― але яскраве життя він пройшов шлях від хлопця, який мріяв злетіти в небо, до лідера чеченського визвольного руху та головнокомандувача в Першій російсько-чеченській війні.Одразу після його народження родину Дудаєвих депортували до Казахстану. В ході депортації за різними оцінками було виселено від 500 до 650 тисяч чеченців та інгушів, під час чого загинув приблизно кожен четвертий. Після відновлення Чеченської автономної республіки у 1957 році Дудаєви повернулись та оселились у Грозному.Після закінчення школи Джохар вивчився на електрика, працював у будівельно-монтажному управлінні, водночас навчався у вечірній школі, потім вступив на фізико-математичний факультет Північно-Осетинського педагогічного університету у Владикавказі. У 1962 році він став курсантом Тамбовського вищого військового авіаційного інженерного училища. Юнак мріяв про авіаційну академію, але на заваді стала національність.Далі Дудаєв служив у 52-му інструкторському важкому бомбардувальному полку, що базувався на авіабазі Шайковка у Калузькій області. Нарешті, у 1971 році після зустрічі з тодішнім міістром оборони СРСР Андрієм Гречком Дудаєв зміг продовжити навчання, попри заборону чеченцям бути старшими командирами. У 1974 році Джохар закінчив командний факультет Військово-повітряної академії імені Ю. Гагаріна. У 1225-му полку, дислокованому поблизу Іркутська, чеченський льотчик стрімко підіймався по кар’єрній драбині.У 1985 році Дудаєва перевели на посаду начальника штабу 13-ї гвардійської важкої бомбардувальної дивізії до Полтави, там він служив 2 роки.У 1987 році його призначили командиром 326-ї Тарнопільської дивізії важких бомбардувальників в естонському місті Тарту. У 1989 році Дудаєв отримав звання генерал-майора авіації. Після відновлення незалежності Естонії дивізію було виведено з країни, і генерал звільнився в запас.Того ж року він повернувся у Грозний. 23 листопада 1990 року Дудаєв прибув на I-й Чеченський національний з’їзд і через два дні був обраний головою його виконавчого комітету. 27 листопада члени комітету одноголосно прийняли декларацію про заснування та суверенітет Чеченської Республіки Нохчі-Чо.Після спроби державного перевороту у москві та створення ДКНС, Загальнонаціональний конгрес виступив проти нього. 4 вересня 1991 року після багатоденного мітингу Дудаєв оголосив про розпуск місцевого Верховного Совєта, через два дні будівлю захопили гвардійці та мітингувальники. 27 вересня відбулися президентські і парламентські вибори, і Дудаєв був обраний президентом.8 жовтня 1991 року Верховний Совєт російської федерації визнав єдиним законним органом влади у республіці розігнаний Верховний Совєт. Це також підтримали проросійські політики Чечні, які почали формувати власні парамілітарні збройні формування.1 листопада 1991 року Дудаєв підписав свій перший указ, яким проголосив незалежність Чеченської республіки Ічкерія від російської федерації. Натомість 7 листопада 1991 року Борис Єльцин видав наказ про введення надзвичайного стану в Чечні. Однак, на той час у в Верховному Совєті більшість депутатів були противниками Єльцина, і його указ не затвердили.Дудаєв погодився сісти за стіл переговорів з московським керівництвом, за умови, що ті визнають незалежність Чечні, але цього так і не сталося.25 березня 1994 року новостворена Держдума росіїї ухвалює постанову «Про політичне врегулювання відносин федеральних органів влади росії з органами влади Чеченської республіки».Одночасно в північних, рівнинних районах Чечні набирає чинності антидудаєвська опозиція, яку щедро спонсорують із Кремля і очолює Умар Автурханов.Курирувати відносини влади і Тимчасової ради Чечні (саме так Автурханов назвав свою організацію) був покликаний нещодавно призначений директором Федеральної служби контррозвідки Сергій Степашин. Йому і довірили розправитися руками опозиції з дудаєвським режимом.Невдовзі москва складає план введення військ у Чечню. Весь цей час Дудаєв, передчуваючи початок війни, безуспішно намагається зв’язатися з Єльциним по телефону. Нарешті йому вдалося вийти на керівника служби безпеки Єльцина Олександра Коржакова.Чеченський президент відчайдушно просив миру і давав зрозуміти, що піде на найбільш неприйнятні, здавалося б, поступки. Однак Єльцин був непохитний.11 грудня 1994 року між російською Федерацією та Чеченською республікою Ічкерія розпочалася війна.14 грудня Дудаєв отримав від Єльцина ультиматум з вимогою скласти зброю, але на погрози Кремля чеченці відповіли численними атаками на російські колони. До Грозного росіяни змогли підійти лише перед Новим роком.1 січня, в свій день народження, Грачов кинув армію на штурм чеченської столиці, яка обернулась найбільш кровопролитною битвою за всю історію обох чеченських війн. Після відступу з Грозного штаб Дудаєва розташувався в гірському селищі у будинку військового прокурора Ічкерії Магомеда Жанієва.Російське керівництво було націлено на ліквідацію бунтівного генерала. Наказ про вбивство Джохара Дудаєва видав особисто Борис Єльцин.Робота велась по декількох напрямах, але підібратись до обережного генерала було вкрай важко. Двох агентів вирахували і вбили під час першої ж спроби проникнути в свиту Дудаєва. Третьому вдалося влаштуватися помічником до особистого кухаря президента Чечні, але і його в підсумку викрили. Зрештою, кільком завербованим чеченцям все ж вдалося впритул наблизитися до Дудаєва.Спочатку, на низовому рівні розвідки, ставили завдання викрасти Дудаєва. Для цього агенти мали забезпечити коридор для спецназу. Варіант виявився нездійсненним. Тоді поставили завдання підірвати чеченського вождя, заклавши бомбу або в його автомобіль, або на дорозі, якою він проїжджатиме.В той же період науково-технічний ФСК запропонував створити прилад, який би фіксував промінь, який йде від супутникового телефону, яким часто користувався Дудаєв, визначав точні координати абонента та передавав би бомбардувальній авіації. Приблизна вартість розробки та виготовлення складала 1 мільйон 200 тисяч доларів США. Єльцин, не вагаючись, виділив кошти. У максимально короткий термін апаратуру було виготовлено та протестовано на одному з воєнних полігонів.21 квітня 1996 року співробітники Федеральної служби контррозвідки Росії запеленгували сигнал супутникового телефону Джохара Дудаєва, і в повітря було піднято два літаки Су-25 з ракетами. Дудаєв загинув від вибуху ракети під час розмови по телефону з депутатом Державної думи РФ Костянтином Боровим. Разом з ним загинув Магомед Жанієв.Андрій Парубій