Не стало Скотта американця, який поселився у Жмеринці

27.04.2024, 17:08 33kanal.com

Він став великим українцем.На 80 році життя пішов у засвіти Уолтер Орр Скотт – «американець за паспортом і українець душею» – відомий письменник, член Національної спілки журналістів України, член літературного об’єднання «Калинове ґроно», громадський діяч, який у жовтні 2011 року поселився в Україні на постійне проживання. Жив у Жмеринці.Його перші твори увійшли до колективної збірки «Чарівна криниченька» у 2013 році.Видав власні книги «Вставай, Україно!», «Історія одного солдата», «Шевченко: поезія в історіях», «Дари: Ладан», «Дари: Миро».Автор чотирьох томів есеїв під загальною назвою «Насіння землі». Всі видання автора є двомовними – англійською та українською мовами.НАГОРОДЖЕНИЙПочесною відзнакою «Волонтер України» за підтримку української армії;Орденом Святого Рівноапостольного Великого Князя Володимира за доброчесне служіння Святій Православній Церкві України;Лауреат загальнонаціонального конкурсу «Українська мова – мова єднання» за книгу «Шевченко: поезія в історіях»;Лауреат літературної премії імені українського письменника Павла Добрянського.Удостоєний звання: лейтенант Українського Козацтва Вінниччини.Висловлюємо співчуття рідним і близьким.Пам’ять про Уолтера Орр Скотта залишеться в наших серцях.ПОПЛАЧТЕ ЗА МНОЮВірш Уолтера Орр Скотта,переклад з англійської – Василь Довжик.Поплачте за мною, згорьовані,Не виплачте тільки надії,Бажання, що в землю похованіІ думи мої молодії.Майбутнє стежиною стелиться,Збігає в невидимі далі,А горе – воно перемелиться,І сонце світитиме далі.Поплачте зі мною, згорьованіЗа тих, кого більше немає.Холодною кригою скованаЗемля навесні оживає.З чорняво-родючою силоюВона хлібним станом повстане,І вітер покотиться хвилеюВ його золотім океані.Поплачте за мною годиноньку,Коли вже терпіти несила,В обіймах зігрійте дитиноньку,Що щойно на світ народилась.Життя ж на мені не скінчається,Воно гомонить і лунає,А смерть на порозі з’являється,Коли вже надії немає.Тож плачте за мною, згорьовані,Але не втрачайте надії.Я лагідним променем сонцяЗасмучені душі зігрію.Відчуйте, я тут, недалеко я,За вас і країну молюся.Я радісним білим лелекоюДо вас навесні повернуся.Володимир ГорлейЖмеринка, 2024 року