«Занадто небезпечно». Крим не став кузнею кадрів для «нових територій» Росії

03.02.2023, 19:49 ua.krymr.com

Спікер підконтрольного Кремлю парламенту Криму Володимир Константинов розповів про складне становище жителів тимчасово окупованих територій південного сходу України, повідомивши, що там немає робочих місць, люди живуть за рахунок гуманітарної допомоги, існує величезна проблема з комплектацією окупаційної вертикалі влади. Крим.Реалії вирішили дізнатися про думку кримських активістів, чому анексований Крим не став кузнею кадрів для цих територій. Володимир Константинов розповів, що на «нових територіях» (так у Росії називають тимчасово окуповані українські території – КР) багато проблем, «немає фахівців, немає вчителів у школах, немає лікарів у лікарнях тощо». Він зазначив, що «по всьому периметру має бути велика відновлювальна робота». Також озвучив, що є «серйозна проблема з владою», «вибудовування інтеграційних процесів там складніше, тому що на кожній галузі інтеграції мають бути люди – із сільського поселення і вище, поки це не буде сформовано, люди не відчуватимуть повноту влади». По лінії Ради законодавців при Федеральних зборах Росії Константинов очолює Комісію з питань інтеграції нових суб'єктів РФ (так у Росії називають тимчасово окуповані українські території – КР) у правову систему Росії», за його словами, у червні відбудеться засідання комісії, на якому розглянуть ці проблеми. Кримський спікер заявив, що очолювана ним комісія у своїй роботі спиратиметься на кримський досвід. Кримський активіст, засновник громадського руху «Кримський народний фронт» Сергій Акімов вважає, що «Крим не став кузнею кадрів, бо в Криму з ними велика проблема». «Про це треба було думати в лютому 2022 року, коли все це починали, а росіяни завжди так – спочатку махають кулаками, а потім думають. Тепер схопилися за голову. Крим не став кузнею кадрів, бо у самому Криму з ними велика проблема. Це все бачать по кадровій чехарді у керівній вертикалі. Сам Аксьонов визнає, що немає жодного зразкового муніципалітету. Пам'ятаю, як у 2014-15 роках у Крим кинулися працевлаштовуватись російські чиновники, причому, як виявилося, далеко не найкращі. За ці роки в самому Криму не вдалося вибудувати стійку та ефективну вертикаль. У результаті – нескінченні корупційні скандали, провалені проєкти з ФЦП та благоустрою… Тому Москві не варто сильно сподіватися на кримські кадри в цьому питанні», – розповів про свої спостереження Крим.Реалії активіст. Схожу думку Крим.Реалії висловив і кримський активіст Рагім Гумбатов. «Слід зазначити, що у самому Криму має місце дефіцит кваліфікованих кадрів. Багато хто, напевно, пам'ятає нещодавні часи, коли на півострові відбувалися регулярні затримання чиновників за корупційні діяння. Останнім часом ми таких масштабних акцій не спостерігаємо. Цілком можливо, що пов'язане це затишшя із побоюваннями у «верхах», що таким чином незабаром взагалі на свободі управлінців не залишиться. З іншого боку, після 2014 року до самого Криму було завезено велику кількість чиновників, оскільки частина кваліфікованих працівників виїхала на материкову частину України. Очевидно, що в таких умовах Крим не може стати кузнею кадрів для «нових територій», – поділився своїм поглядом Гумбатов. Кримська активістка та поетеса Анфіса Третьякова зазначає, що поки в цих регіонах не забезпечена безпека – проблему з кадрами тут не буде вирішено. «Днями дивилася відеоролики на ютуб-каналі власника кримського парку левів «Тайган» Олега Зубкова, який їздив у Херсонську область, Донецьк та Маріуполь, щоб допомогти тваринам у місцевих зоопарках. Так ось, крім зоопарків, у відео показані і будинки, і дороги, і чутно вибухи, і видно їх наслідки. Картина моторошна. Це я до того, що на територіях, де щодня «кулі та снаряди свистять над головою», мало хто хоче жити і працювати», – зазначила у коментарі Крим.Реалії активістка. Російська громадська діячка Ольга Вечер, яка має досвід роботи в Громадській палаті Росії та виступає за збереження унікальної культурно-історичної і природної спадщини Криму, впевнена, що навички кримських управлінців не годяться для так званих «приєднаних територій». «Крим не став кузнею кадрів тому, що таких цілей не ставилося. Володимир Константинов сподівається на кримський досвід інтеграції, але ситуації дуже різні. У Криму було і є що грабувати. А от на приєднаних територіях такий номер уже не пройде. Тут треба реально розпочинати процес творення, а не пограбування. Кримські кадри досі цього не навчилися», – розповіла своє бачення проблеми Крим.Реалії Вечер. 5 жовтня президент Росії Володимир Путін підписав закони про «входження до складу Росії» чотирьох частково окупованих областей України – Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської. Раніше він підписав указ про визнання «незалежності» цих регіонів, виходячи з проведених там під контролем Москви так званих референдумів. Україна та Захід засудили подібні незаконні дії Кремля. Київ, Вашингтон, а також Велика Британія і Канада оголосили про нові санкції проти РФ. Україна заявляє, що збройним шляхом боротиметься за повернення окупованих територій під контроль. Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN. 24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини. На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську. Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу». Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах. На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти». Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою». Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.