Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність

Пікетував ЗСУ та закликав ”почути Крим”: довкола чиновника МО спалахнув скандал

politerno.com.ua

Пікетував ЗСУ та закликав ”почути Крим”: довкола чиновника МО спалахнув скандал

Таким чином керівництво Міноборони начебто вирішило питання із “пацюками” у відомстві. 31 січня Центр протидії корупції та його голова Віталій Шабунін оприлюднили пости про Олександра Лієва, який влітку 2022 року був призначений тимчасово виконуючим обов’язки керівника одного з департаментів Міноборони України. Йдеться про департамент військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки. На сайті міністерства вказано, що серед компетенцій підзвітного Лієву департаменту є такі функції: здійснення закупівлі озброєння та військової техніки (ОВТ); військово-технічне співробітництво з іноземними державами та міжнародними організаціями в інтересах оснащення ЗСУ сучасними зразками техніки; організація науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт зрозроблення чимодернізації ОВТ. Шабунін стверджує, що в межах цієї відповідальності Олександр Лієв нібито має повноваження «підписувати збройні контракти Міноборони». Натомість Олександр Резніков ще влітку 2022 року пояснював, що міністерство запускає роботу Агенції оборонних закупівель, на яку і має бути покладено відповідальність за імпорт товарів військового призначення. Тоді Резніков називав агенцію «своєрідним Amazon, тільки з товарами мілітарного призначення». «Саме за цією моделлю з врахуванням стандартів НАТО створено Агенцію оборонних закупівель Міноборони. Це прозорий механізм, який зрозумілий для наших партнерів, бізнесу та виробників», — пояснював Резніков. Віталій Шабунін навів кілька скандальних висловлювань Лієва часів його роботи міністром курортів і туризму АР Крим за президента Віктора Януковича та невдовзі після його втечі з України. Так, восени 2013 року Олександр Лієв заявляв "Служу отечеству!" після того, як отримав у Симферополі «імператорський орден Святої Анни». Це нагорода від Марії Романової, яка очолює Російський імператорський дім нащадків Романових (у статусі «її імператорської високості государині великої Княгині Марії Володимирівни»). Щоправда, згодом Лієв видалив свій пост. 28 лютого 2014 року, на другий день після захоплення спецпризначенцями рф приміщень ВР і уряду Криму, кримські депутати затвердили новий склад "уряду Аксьонова". У переліку відсутня кандидатура міністра курортів і туризму, як і інформація про відставку Лієва чи його незгоду працювати "під російським прапором". Про те, що його відправили у відставку, Лієв повідомив на прес-конференції 5 березня 2014. Причиною він назвав те, що "не відповідає критеріям, які стають актуальними у цей революційний час", і обіцяв допомагати міністру окупаційного уряду. "В мирное время я устраивал как министр, а в революционное время, боюсь, у меня не хватает именно таких качеств, вероятно, поэтому я и не подошел", – скаже вже колишній міністр. Отже, Лієва, попри готовність працювати на окупаційну владу Криму, росіяни не призначили міністром. А 5 березня 2014 року, коли у Крим вже було введено російські війська і за 11 днів до сфальсифікованого Росією референдуму, Олександр Лієв в інтерв'ю Громадському закликав Київ «почути Крим», нагадав Шабунін. У цьому коментарі чиновник заявляв, що «проблему Криму» вирішить «легалізація референдуму і проведення його разом з українською владою, якою б вона не була, і розширення повноважень Криму до рівня повноцінної […] автономії». Тоді ж Лієв заявив, що «з материка» на мешканців Криму нібито тиснув «інформаційний шквал», який спровокував у них «почуття страху». Лієв закликав розібратися з цим природою цього страху, пояснював: «Конечно, мы ментально русские, хоча багато хто з нас говорить українською мовою, багато хто полюбив цю країну, хоча […] це [Крим у складі України] не наш був вибір. […] И мне лично жалко, что сейчас это распадается, но это не из Крыма исходит». «Здесь врагов нет», — заявив Лієв наприкінці короткого інтерв'ю, після чого вільно зайшов «в приміщення уряду Криму, який на той час вже контролювався російськими військовими», підкреслює Шабунін. Крім того, у січні 2006 року Олександр Лієв, за словами голови Центру протидії корупції, «координував виставлення пікетів та блокпостів біля маяків, які за розподілом Чорноморського флоту CРCР мали відійти Україні, але незаконно утримувалися флотом РФ». «Проросійські активісти протидіяли українським військовим морякам, які намагалися увійти на територію маяків у Великій Ялті, Феодосії і поблизу Генічеська», — нагадав Шабунін, ставлячи низку запитань про те, як Лієв сьогодні може працювати в Міноборони. Пікет проходив під лозунгом про те, що Крим нібито є «територією українсько-російського братства». Уcі ці деталі біографії Лієва підтвердила також журналістка Яніна Соколова. «Невже у країні з мільйонною армією, яка воює дев’ять років і має чималий пласт фахівців військового забезпечення, не знайшлося не „ментально русскіх“? Це питання я адресувала міністру оборони Олексій Резніков. Олексій прочитав моє повідомлення і промовчав. Про коментар щодо цієї життєвої саги я попросила і самого Олександра Лієва», — пише Соколова. Вона також стверджує, що віднедавна «наші західні партнери, зокрема представники Пентагону, у курсі кейсу цієї людини». «Впевнена, відповідні запитання вони поставлять і членам уряду: як людина з таким бекграундом опинилася у стінах стратегічного міністерства. І хто він насправді», — зауважила журналістка. Олександру Лієву 47 років, він народився в російській Республіці Комі. У 1994 — 1996 роках проходив службу в Збройних силах України, про що сам нещодавно нагадав у грудні 2022 року в день ЗСУ. «Військову присягу я прийняв у 1994 році у в/ч 26156 (містечко Макаров 1). Два роки строкової служби в молодій українській армії були таким собі випробуванням. Тоді наша армія виглядала як радянська та існувала у режимі демонтажу. У країни не було розуміння, навіщо їй бути сильною», — згадував Лієв. Вже пізніше Лієв отримав освіту в Херсонському технічному університеті та згодом в Національній академії державного управління при президентові України, він також має статус кандидата наук державного управління. Кар'єру Лієв починав в 90-х на різних підприємствах Криму на території Північнокримської експериментальної зони Сиваш, яка надавала податкові та митні пільги резидентам зони.Головою адміністрації ВЕЗ "Сиваш" тоді став голова міськради Красноперекопська Сергій Куніцин, для якого посада стала трампліном у крісло голови уряду АР Крим. Це відбулось не без сприяння головного бенефіціара ВЕЗ Дмитра Фірташа, який поступово приватизував головні заводи кримської хімії – "Кримський титан" і Кримський содовий завод.Саме Куніцин, котрий за сприяння Фірташа двічі очолював Раду Міністрів АРК, привів Лієва в політику.До першої урядової команди Куніцина увійшов Володимир Куліш – земляк Фірташа і заступник директора контрольованого ним "Кримського титана". Куліш отримав посаду міністра економіки Криму, а у 2006 році був призначений головою Чернівецької облдержадміністрації. Туди ж за ним поїхав і Лієв, який займав різні посади в ОДА.Після відставки Куліша у 2009 році Лієв повернувся у Крим. Куніцин на той час займав посаду голови Севастопольської держадміністрації, і Лієва призначили керівником управління Антимонопольного комітету. Період "губернаторства" Куніцина у Севастополі відзначився аферами з земельними ділянками та іншим майном Міноборони України, які через схему сервітуту віддавались під комерційну забудову.У 2010 році після відставки Куніцина Лієв зійшовся з "донецькими" – урядом АРК Василя Джарти – та отримав посаду заступника міністра курортів і туризму, яке очолював в уряді Могильова. Саме близькість до "донецьких" могла бути головною причиною, чому Лієва не взяли в окупаційний "уряд Аксьонова", який формували в основному із "кримських", дуже ображених на Януковича, Джарти і Могильова осіб.У 2011 році заступник міністра курортів і туризму Лієв і міністр охорони здоров'я Шпак вирішили "реорганізувати" Науково-дослідний інститут кліматології ім. Сеченова в Ялті, перетворивши його на "консалтинговий центр". Корпуси інституту на Полікуровському пагорбі з великим парком планувалось продати, два лікувальних відділення ліквідувати, а медперсонал і вчених – перевести у протитуберкульозний санаторій. Центр журналістських розслідувань зірвав ці плани.В 2014 році Олександр Лієв виїжджає з Криму та їде працювати на керівні посади до Національної суспільної телерадіокомпанії. Сюди ж він прилаштовує своїх родичів але, після виявлення цього факту, йде з посади в 2019 році.Паралельно з лютого 2015 по квітень 2016 року Лієв стає радником міністра аграрної політики України Олексія Павленка, де за даними ЗМІ фактично очолює патронатну службу міністра та організовує процедуру конкурсів на керівників усіх державних підприємств МінАПК. У лютому 2016 року "Економічна правда" оприлюднила інтерв'ю з екскерівником "Артемсолі" Денисом Фоменком, який звинуватив міністра Павленка у використанні "смотрящих" для викачування грошей з держпідприємств. Серед "кураторів", які могли впливати на рішення менеджерів ДП (з якими компаніями-посередниками працювати, в яких банках розміщувати кошти) Фоменко назвав і прізвище Лієва. В інтерв'ю у відповідь Лієв заперечує всі наведені Фоменком дані, зокрема, про передачу "Артемсолі" "депутатам з БПП", виведення коштів через збанкрутілі банки, проблемні конкурси на посади керівників ДП, кулуарні зустрічі його і міністра з керівниками ДП та іншими людьми в приватному офісі в самому центрі Києва на вулиці Жилянській. Згідно з декларацією Лієва за 2016 рік, з квітня 2014 року, відразу після переїзду з Криму, він користувався будинком під Києвом в селі Іванковичі Васильківського району площею 539 кв м. На кінець того ж року Лієв декларує 345 тисяч доларів готівки, походження якої важко визначити. У 2016 році Лієв заявляв, що Росія перетворює Крим «на авіаносець, де немає місця туризму та сільському господарству». Він також пророкував зростання протестних настроїв на півострові. «Якщо ми зможемо і підготуємося використовувати ті протестні настрої, які будуть рости в Криму, то повернути Крим у нас з’явиться шанс. Інша справа, що я не бачу ніяких кроків або потуг з нашого бо
  • Останні
Більше новин

Новини по днях

Сьогодні,
29 березня 2024