Боюся втратити його зрадливі очі…

16.09.2021, 21:01 volyn.com.ua

У те місто я поїхала до санаторію. Завжди їжджу до іншого, а цього разу в зв’язку з ремонтом корпусу поїхала сюди. Яким же було моє здивування, коли одну з процедур прийшла робити моя давня найкраща подруга. Я зраділа, мов дитина. Розплакалась. Обійнялись. Валентину я тридцять років шукала по всьому колишньому Союзу. Не допомагав ні інтернет, ні телепередачі. Як поїхала моя дорога товаришка, нічого не пояснюючи, так і зникла з нашого життя. Розговорились. Вона усе про мене розпитувала, як з Віталієм живемо, як мої батьки? Почала і я цікавитись про неї: чому і куди зникла, а вона якось так тему одразу змінила, — все про здоров’я моє питала. А про себе — ну ні слова не сказала. Я очікувала за