Чоловіка судитимуть за наругу над могилами воїнів: подробиці

23.03.2025, 16:34 subota.online

Коли мешканка селища Романів Людмила Ніколайченко прийшла на місцевий цвинтар, де поховані її два сина-військові, які загинули на початку повномасштабного вторгнення, вона з жахом побачила сліди цинічної наруги над могилами. Хтось вкрав металеві флагштоки з прапорами України та десантно-штурмових військ ЗСУ та ліхтарі, які підсвічували вночі. Земля біля могил була витоптана та засмічена. Це був удар у материнське серце та плівок у душу, знущання не тільки над пам’яттю двох її синів – захисників країни, а і над всіма воїнами, які боролися та загинули під час війни з країною-агресоркою. Подія сталася 25 грудня минулого року. Пані Людмила негайно звернулася до поліції, яка доволі швидко знайшла причетного до злочину. Їм виявився односелець потерпілої. У відділі комунікацій поліції Житомирської області повідомили, що слідчі зібрали докази причетності 55-річного жителя Романова до крадіжки пам’ятних речей з чотирьох могил військовослужбовців, розташованих на місцевому цвинтарі. Тобто, крім двох могил синів Людмили Ніколайченко, він обікрав ще дві могили на тому ж цвинтарі. Як встановила поліція, цей чоловік раніше вже неодноразово був засуджений за майнові злочини та у 2017 році також вчинив подібні крадіжки на цвинтарі. Тож нині йому інкриміновано повторне вчинення наруги над могилами військовослужбовців з корисливих та хуліганських мотивів (ч. 3 ст. 297 КК України), а також крадіжки в умовах воєнного стану (ч. 4 ст. 185 КК України). Процесуальне керівництво здійснювала Чуднівська окружна прокуратура, днями матеріали скеровано до суду… Журналістка обласної газети “Субота” приїхала до Романова, де зустрілася з Людмилою Ніколайченко і жителями селища, які добре пам’ятають її загиблих синів та пишаються їх подвигом. – На Різдво, 25 грудня минулого року, я прийшла до хлопців на могилу і ще здалеку побачила, що немає два флагштоки та прапорів України та 95 -ї десантно-штурмової бригади, – розповідає пані Людмила. – Всього там було три флагштоки, а залишився лише один, тому що він був зацементований, і крадій просто не зміг його витягнути. Зникли чотири садові ліхтарі на сонячних батареях, які освітлювали могили вночі. Вони були встановлені біля кожної могили. Все це мене просто вбило… – Обидва мої сини – Павло та Юрій Трубії загинули у березні 2022 року, – продовжує мати. – Один – 8 -го, а другий – 28-го. Молодшому Павлу було лише 18 років. Він був курсантом Житомирського військового інституту імені Корольова. Коли почалося повномасштабне вторгнення, курсантів кинули на захист Києва. Їх, звісно, берегли, як могли, бо це ще діти, але там були дуже жорстокі бої. Одна із мін поранила командира, і Павло разом з хлопцями кинулися його рятувати. Друга міна вбила командира і молодого лейтенанта, а Павлік був смертельно поранений. Його забрали до київського шпиталю, але врятувати не змогли. Він помер на другий день, 8 березня. – А другий син Юрій ще до війни підписав контракт з 95-ю окремою десантно-штурмовою бригадою. Пройшов АТО. Коли почалося повномасштабне вторгнення, син знаходився у Донецькій області, а згодом його 13 окремий десантно-штурмовий батальйон був перекинутий в Харківську область. Юра одразу опинився на передовій. Під час жорстоких боїв за село Кам’янка Ізюмського району, яке було стерто з лиця землі, Юра загинув. Він був спочатку визнаний зниклим безвісті, і лише через півроку після деокупації території, його тіло разом з іншими вивезли у Дніпро та поховали як невідомих солдатів. Тільки після проведення ДНК-експертизи його було ідентифіковано. Тіло Юри привезли до Романова і поховали першого червня 2023 року біля могили молодшого брата Павла… Можна тільки собі уявити, що пережила ця жінка. Її горю немає меж. І тут її чекав новий удар – наруга над могилами синів. Пані Людмила розповіла, що 55-річного крадія, якого було затримано, звати Ігор. Це людина з кримінальним минулим, яка ніде не працює, зловживає спиртним. Вкрадені флагштоки він порізав та встиг здати на металолом, а ліхтарики поставав у своєму дворі. При обшуку у його помешканні було знайдено чимало речей із могил інших воїнів. Навіть після того, як він здійснив наругу над могилами синів пані Людмили, він вкрав прапор з іншої могили та накидав там сміття. Цей прапор та інші він розвісив у себе вдома. – Селищна рада встановила прапор України на могилі Юри, – говорить Роман Борисевич – завідуючий сектору національн6о-патріотичного виховання та ветеранської політики Романівської селищної ради. – Тепер біля могил братів стоїть по одному державному прапору України. Взагалі у нас нерідко буває, що з могил воїнів хтось краде ті чи інші речі, але така велика крадіжка у нас вперше. Ми одразу реагуємо на такі ганебні речі. Були випадки, коли рідні воїнів, чиї портрети встановлені на нашій Алеї Пам’яті, не знаходили кошиків з квітами, які там встановлювали. Ми звернулися до правоохоронців, і вони знайшли людину, яка займалася тим, що просто переставляла кошики місцями. На жаль, не всі люди розуміють, що таке втратити рідну людину на війні, і як боляче, коли хтось демонструє зневагу та намагається принизити Героїв та їх родичів. Наостанок журналістка зайшла у Романівський ліцей №1, де вчилися Юрій та Павло. Ось що розповіла Раїса Маскевич – заступник з виховної роботи ліцею. – Я добре пам’ятаю обидвох хлопців – порядних, чемних, спортивних. Паша вчився 11 років, а Юра – лише дев’ять, тому про Пашу можу розповісти більше. У Паші було настільки велике бажання вступити до військового інституту, що за останні два роки школи він дуже підтягнувся у навчанні. А коли він нарешті вступив, потрібно було бачити, як світилися його очі! Це була його справжня мрія. Всі шкільні роки він постійно готував себе до місії військового. Був головним учасником Всеукраїнської військово-патріотичної гри Сокіл “Джура”. У всіх змаганнях він виборював перші місця. При цьому він завжди намагався допомогти іншим, а про себе дбав у останню чергу. І на війні він проявив себе саме так – кинувся рятувати командира і сам загинув. У такому ж нелюдському пеклі на передовій загинув і його старший брат Юрій… Низький уклін воїнам за мужність, справжній патріотизм, подвиги, на які спроможні далеко не всі. Вічна пам’ять Героям. * * * Згідно із чинним законодавством обвинуваченому загрожує до 8 років позбавлення волі. Джерело: Народний тижневик “Субота” Автор: Сніжана Смирнова © Використання матеріалів з інтернет-видання Субота Онлайн дозволяється лише за умови посилання на сайт subota.onlineДля інтернет-видань обов’язкове пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал.