Кайданки для «Саші Браслєта» і його дружка-поліціянта, які чіплялися до дівчини в ресторані й побили її хлопця: деталі гучного скандалу в Полтаві

08.11.2024, 13:13 subota.online

Лікарняним ліжком закінчилася зустріч з дівчиною для молодого киянина. 2 листопада ввечері пара закоханих відпочивала в дорогому ресторані «Shade», що на вулиці Пилипа Орлика. Звідти хлопця забрала «швидка». Лікарі діагностували в нього струс головного мозку, зламаний ніс, крововилив у нирки, інші тілесні ушкодження. Такий недружній прийом влаштували столичному гостю місцевий бізнесмен, власник групи компаній «Альфа-Капітал» Олександр Павлюченко, відомий у кримінальних колах під прізвиськом «Саша Браслєт», його помічник, також кримінальний авторитет, і заступник начальника Київського райвідділу поліції Полтави Олександр Перелі, котрий був у їхній компанії. Певно, вже не зовсім тверезі чоловіки, які сиділи неподалік від закоханих, вирішили порозважатися з дівчиною. І коли вона поверталася з туалету, незнайомці почали відверто до неї чіплятися. Один з них, як з’ясувалося згодом, поліціянт, безапеляційним тоном заявив: «Малая, ты поедешь с нами!» Дівчина відповіла, що з чоловіками не знайомиться, оскільки в неї є хлопець. На що той відповів: «Нас это не интересует, поедешь с нами». Хлопець Олени (так звати полтавку, яка надала цій події розголосу), став на захист своєї коханої, за що й поплатився здоров’ям. Друзі поліціянта схопили юнака і побили прямо в залі ресторану, а далі продовжили бійку на вулиці. Момент сутички Олена знімала на відеокамеру телефона й за три дні після події оприлюднила його через місцевий інтернет-ресурс «Полтавщина». Таким чином, були ідентифіковані учасники конфлікту. До речі, на вулиці хлопець Олени був уже без верхнього одягу, з оголеним торсом, і з закривавленим носом. На відео також видно, що потерпла кличе на захист представників охоронної фірми «Явір-2000», але вони не дуже поспішають зупинити бійку. Як розповіла Олена «Полтавщині», на прохання викликати поліцію і «швидку» персонал ресторану не відреагував, аби приховати інцидент, й просто спостерігав за тим, як четверо б’ють одного. Дівчина сама викликала необхідні в цьому випадку служби. Ба більше, власниця ресторану «Shade», депутатка Полтавської міськради Маріанна Соліман, за словами Олени, спочатку відмовлялася надавати поліції відео з камер відеоспостереження. Пізніше вона зв’язалася з потерпілою й пояснила, що їй погрожували. За даним фактом Полтавське райуправління поліції під процесуальним керівництвом Полтавської обласної прокуратури розпочало кримінальне провадження за ч. 1 ст. 125 («Умисні легкі тілесні ушкодження») Кримінального кодексу України. Оскільки учасником інциденту був працівник правоохоронних органів, розслідування справи було передано ДБР. А вже 7 листопада, після розголосу, на сайті Полтавської обласної прокуратури з’явилася інформація про те, що «кримінальне провадження перекваліфіковане з ч. 1 ст. 125 на ч. 2 ст. 296 КК України, тобто з умисного легкого тілесного ушкодження на хуліганство, вчинене групою осіб. Підслідність у кримінальному провадженні визначена за ТУ ДБР у м. Полтаві». Тож винуватцям за цієї кваліфікацією злочину загрожує не мізерний штраф, а реальне покарання — до 4 років позбавлення волі. На період службового розслідування поліціянта, який перебував на місці під час конфлікту, як повідомляється на сайті ГУ Нацполіції в Полтавській області, відсторонено від виконання службових обовʼязків. За результатами службового розслідування діям правоохоронця буде надана принципова оцінка, відповідно до вимог чинного законодавства. Злиття поліції й криміналітету завжди було тригером для суспільства, а в умовах широкомасштабної війни так тим паче. Соцмережі закипіли гнівом! Люди не підбирають слів, висловлюючи власне ставлення до того, що сталось. «У Браслєта та мусора броня точно є. Чи Браслєт інвалід? Це шо, повернення 90-х?! Бандюки вже нічого не бояться!» «Звільнити, позбавити спецзвання, на зону, гнити!» «Явір-2000″ давно пора «бусифікувати!» «Нє обучені ваєвать…» — лепече міністр! А грабувати, баб насилувати ви їх обучили добре?” «У мене питання: який сенс звертатися до поліції, якщо їхні керівники — „шістки“ у бандюків?» «Уже той факт, що мент і бандюк бухають разом — підстава для звільнення з органів, і одразу повістку в зуби і на нуль. + спроба зґвалтування. Кожне падло, в якого є стопка баксів, вважає себе хазяїном життя. Під кулі паскуд!» «Готові штурмовики, тільки жирок скинути» «Наслідком такого злочину має бути відставка всього керівництва Нацполіції області, міста, району! Довбані виродки серед міста, не зважаючи ні на що, роблять спробу викрадення дівчини з подальшим зґвалтуванням, і їм хоч би що!» «А де наше ТЦК? Чому їм повістки не дають? Павлюченко чим не вояка? Кулаками добре вміє. В штурмову б йому саме місце. Перелі — на довічне в тюрму! Щоб іншим гнидам трішки було над чим подумати. Мені дуже прикро, що зараз таке скрізь. Бо наша поліція безнаказана. Їм усе можна. Бити людей до смерті, ґвалтувати жінок. Чим вони не орки? Це дно…» Це лише мізерна частка тих гнівних відгуків у коментарях під публікацією «Полтавщини», які ми тут цитуємо. «Це поворотний момент, світоглядний. Майбутнє України та сенси буття в тому, як відреагує влада (поліція, прокуратура тощо), державна машина та громадськість», — висловлюється один з читачів. Але більшість не вірить у те, що причетні до злочину понесуть адекватну відповідальність. Зневіра народу в справедливість має реальне підґрунтя. Той же підприємець Олександр Павлюченко, як з’ясували «ФАКТИ», за великим рахунком, мав би вже не один раз відсидіти в тюрмі. На початку 2000-х він разом з братом, за деякими джерелами, прямо посеред полтавських полів робили газолінові врізки і крали пальне. Внаслідок цієї афери якось упав тиск в трубопроводі й вибухнули 2 перевалкові станції під селом Стасі Полтавського району. Тоді за цим фактом міліція відкрила кримінальну справу, а згодом ще кілька. Проте брати Павлюченки вийшли сухими з води. Пізніше Олександр Павлюченко, якого вже називали кримінальним авторитетом на прізвисько «Саша Браслєт», навіть працював на державних посадах. Спочатку — помічником нардепа «Партії регіонів», бізнесмена і власника газовидобувної компанії Burisma Миколи Злочевського (у 5 скликанні Верховної Ради — Авт.), а згодом — нардепа від партії «Народний фронт», бізнесмена Ігоря Котвіцького, якого після оприлюднення ним декларації про статки у 2015 році був визнаний найбагатшим депутатом ВР. Тоді нардеп задекларував 970 млн гривень банківських рахунках. Була також інформація, що Котвіцький ще й вивів з України 40 мільйонів доларів на рахунок офшорної компанії у Панамі. А у березні 2022 року, втікаючи від війни, дружина політика і бізнесмена Анастасія намагалася вивезти з України без декларування 28 млн доларів та 1,3 млн євро. Українські митники чомусь не помітили такої крупної суми. А угорські змусили задекларувати валюту. Уродженець Харкова Котвіцький свого часу перебував у тісних зв’язках із міністром МВС України Арсеном Аваковим, з яким колись мав спільний бізнес. І тут пазли склалися! 6 січня 2015 року колишній помічник екснардепа Котвіцького, бізнес-партнера і просто друга Арсена Авакова, Олександр Павлюченко вніс заставу у розмірі близько 10 мільйонів гривень за ексначальника ДАІ у Полтавській області Петра Блажівського, який отримав підозру у корупції. Це була досить гучна історія. З моменту призначення на посаду Блажівський запровадив систему щоденних поборів з керівників підрозділів ДАІ, зобов’язавши їх щодня заносити йому по 400 гривень від кожного екіпажу. Окрім того, начальники районних інспекцій щомісяця мали віддавати керівнику від 3 до 10 тисяч гривень, в залежності, від так би мовити, територіальних можливостей. Підлеглі неодноразово скаржились на ці побори у Міністерство МВД, але після цього Блажівський лише посилював тиск на підлеглих. Тоді співробітники ДАІ звернулись до СБУ. І слідчі управління затримали Блажівського в момент передачі хабаря одним з його підлеглих у розмірі 1000 доларів. Згодом при обшуках у схованках полковника поліції було виявлено ще близько 50 тисяч доларів, 6 тисяч євро і майже 900 тисяч гривень. Блажівського арештували й відправили в СІЗО. Однак він там сидів недовго — наступного дня після ухвали Апеляційного суду, 5 січня 2015 року, Павлюченко вніс за нього заставу і хабарник опинився на волі. Простежуєте зв’язок? Аваков, Котвіцький, Блажівський, Павлюченко? Політика, бізнес, міліція, криміналітет. Всі в одній зв’язці! Так от, завдяки вчасно внесеним мільйонам, пан Блажівський благополучно перед самим оголошенням судового вироку втік до тимчасово окупованого Криму, де у нього проживав брат. Він був оголошений у розшук. З тих пір його досі шукають. А чи шукають? Згідно з даними Опендатабот, Олександр Павлюченко на сьогодні є директором 7 і власником 15 компаній, зареєстрованих на Полтавщині. Переважно займається агробізнесом. З 2007 року володіє компанією «Альфа капітал», офіс якої розташований у Полтаві, по вулиці Державного Прапора (колишній Гагаріна), на місці спаленої дитячої бібліотеки. За приміщення бібліотеки серед полтавських підприємців тривалий час точилася, аж поки у 2005 році невідомі кинули до нього вибухівку. В результаті згоріло понад 10 тисяч книг. Невдовзі після цього туди (чому б це?) переїхала фірма Павлюченка. Зловмисник так і не був знайдений. Тому відкрита кримінальна справа так і закрилась. Інша гучна історія, в якій фігурує Павлюченко, пов’язана з вивезенням 50 тонн яменю з поля сільськогосподарського підприємства Державної кримінально-виконавчої служби України, попросту виправної колонії, що в селі Божкове неподалік Полтави. Це було в 2018 році. Тоді фермерське господарство «Альфа капітал» за документами вивозило з полів нібито пісок, а не зерно. Наступного року ФГ «Альфа капітал» за такою ж схемою вивезла кукурудзу та соняшник. Тоді припускали, що саме за ці незаконні кошти Павлюченко придбав собі Rolls-Royce, вартість якого може сягати 16 мільйонів доларів. Набагато менше відомостей про тезку Павлюченка — Олександра Перелі, мешканця Полтави, одруженого, батька двох малолітніх дітей. Про його професійний шлях і майновий стан можна дізнатися з електронних декларацій,