Удари по портах Одеси змінюють світовий ринок зерна: що відомо

22.09.2026, 08:04 odessa-life.od.ua

Ключові моменти:

Ні для кого не секрет, що Чорноморський регіон відіграє одну з ключових ролей на глобальному зерновому ринку. Україна та Росія разом забезпечують понад чверть міжнародної торгівлі пшеницею. Крім того, на ці дві країни припадає близько двох третин світової торгівлі соняшниковою олією та приблизно 10% поставок кукурудзи.

Саме тому перебої з судноплавством у Чорному морі мають наслідки далеко за межами регіону. За даними актуального моніторингу ЄС, у серпні ринки зернових реагували на скорочення експортних потоків з України та Росії, а також на фактичне припинення частини чорноморських відвантажень.

Через це ситуацію в Чорному морі порівнюють із потенційним блокуванням Ормузької протоки — одного з головних маршрутів світових поставок нафти. У випадку Чорного моря йдеться насамперед про ризики для продовольчої безпеки.

Додамо, що після посилення атак на портову інфраструктуру, зернові термінали, елеватори та судна обсяги перевезень через Чорне море суттєво зменшилися.

За оцінкою SovEcon, сумарний експорт пшениці з України та Росії у липні–вересні може скласти приблизно половину показника за аналогічний період минулого року.

Для України ця ситуація особливо важлива, оскільки морські порти залишаються основним каналом експорту аграрної продукції. За даними Єврокомісії, у липні близько 80% українського експорту зерна, олійних культур та пов’язаних із ними продуктів проходило через чорноморські порти, тоді як близько 20% припадало на «Шляхи солідарності».

Варто зазначити, що через скорочення чорноморських поставок покупці вже переорієнтовуються на інші країни. Серед альтернативних постачальників називають Францію, країни Балтії, Румунію, Аргентину, Індію, Австралію та США.

Однак повністю компенсувати втрати чорноморського експорту швидко не вдасться. Причинами є обмежені врожаї, дорожча логістика та недостатні транспортні потужності.

Особливо залежними від ситуації залишаються великі імпортери зерна в Африці та на Близькому Сході. До слова, Єгипет, який є одним із найбільших покупців пшениці у світі, вже близько місяця не отримує зерно з Чорного моря.

Для України проблема має не лише міжнародний, а й безпосередній економічний вимір. Одеські порти традиційно відіграють ключову роль у вивезенні українського зерна морем. Вже у серпні український аграрний експорт скоротився до найнижчого рівня з квітня 2022 року. На тлі накопичення нового врожаю виникає ще одна проблема — нестача місця для його зберігання. За наведеними оцінками, українські зерносховища можуть заповнитися вже до початку листопада.

Альтернативні сухопутні маршрути частково компенсують втрати морської логістики, але повністю замінити чорноморські перевезення вони поки не можуть. ЄС у липні оцінював частку «Шляхів солідарності» приблизно у 20% українського експорту зерна, олійних культур та пов’язаних продуктів проти близько 80% через чорноморські порти.

Відповідно подальше скорочення поставок із Чорного моря може посилити тиск на світові ціни на зерно. Особливі ризики виникають для держав, які значною мірою залежать від імпорту пшениці з України та Росії.

Європейські структури вже фіксують вплив перебоїв із логістикою та скорочення експортних потоків на ціни зернових. Саме тому Чорне море дедалі частіше розглядають як стратегічний маршрут для світової продовольчої системи. Якщо перебої з судноплавством триватимуть, країнам-імпортерам доведеться й надалі шукати альтернативні джерела, що може збільшувати вартість зерна та його доставки.

Нагадаємо, Туреччина передала Україні та РФ проєкт меморандуму про припинення атак на цивільні судна в Чорному морі. Анкара пропонує задіяти територіальні води прибережних держав, включно з Румунією, Болгарією, Грузією та Туреччиною.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ«Це грабіж»: чому аграрії Одещини не можуть продати врожай зерна