Кліматичні збитки дедалі сильніше тиснуть на бюджети Європи

18.08.2026, 09:32 ukrmedia.news

Дедалі частіші повені, пожежі та хвилі спеки можуть перетворити кліматичні збитки на регулярну статтю витрат європейських бюджетів. Значна частина втрат у ЄС не застрахована, тому після катастроф витрати дедалі частіше бере на себе держава. Єврокомісія опрацьовує пакет заходів із кліматичної стійкості та зменшення страхового розриву, який планує ухвалити до кінця року.

Лісові пожежі на південному заході Європи цього року, повені в Іспанії у 2024-му та повені в Німеччині й сусідніх країнах у 2021 році демонструють повторюваність великих погодних подій. Вони додаються до інших бюджетних навантажень, зокрема зростання оборонних видатків і витрат, пов’язаних зі старінням населення.

Європейське агентство з довкілля оцінило сукупні економічні втрати ЄС від погодних і кліматичних екстремумів у 1980–2024 роках у 822 млрд євро. Чверть цієї суми припала лише на останні чотири роки, хоча середній дефіцит країн єврозони вже становить близько 3% ВВП.

Керівник напряму суверенних рейтингів Західної Європи у Fitch Федеріко Барріга-Саласар сказав, що катастрофи, які раніше сприймали як разові дорогі події, стають більш регулярними. За його словами, для фінансово обмежених урядів це створює вибір між різними напрямами видатків. Витрати на реконструкцію після іспанських повеней 2024 року оцінюють у 0,7 відсоткового пункту випуску впродовж 2024–2026 років.

У ЄС застрахована приблизно чверть втрат від кліматичних катастроф, а в окремих країнах рівень покриття не сягає й 5%. Деякі експерти побоюються, що зі зростанням частоти екстремальних явищ частка застрахованих збитків може скорочуватися.

Керівник європейського напряму інвестицій із фіксованим доходом Franklin Templeton Девід Зан вважає, що вплив на окремі країни може сягати 1–2% ВВП. Він також припустив, що чим більше таких ризиків виникає, тим менше їх страхуватимуть.

Аналітичний центр Bruegel порівнював наслідки повеней 2021 року в Бельгії та Німеччині. У Бельгії більшість шкоди покрило страхування, натомість Німеччина через низький рівень покриття спрямувала на основну частину збитків близько 30 млрд євро державних коштів.

Греція, чия економіка значною мірою залежить від туризму й є вразливою до спеки та лісових пожеж, розглядає способи підвищити страхове покриття та стійкість водної й енергетичної інфраструктури в туристичних районах.

Після великих повеней на початку 2026 року Португалія оголосила про намір запровадити обов’язкове страхування житла. Його мають підтримувати фонд на випадок стихійних лих і землетрусів, а також механізм солідарності, покликаний гарантувати загальний доступ до страхування.

Одним із тимчасових інструментів можуть бути катастрофічні облігації: інвестори можуть отримувати високий дохід, але також можуть втратити частину або весь капітал у разі заздалегідь визначеної події. Зан навів приклад, за якого для держави такий інструмент може виявитися дорогим: упродовж п’яти років без катастрофи вона могла б сплачувати 8% на рік.

ЄС має представити восени пропозиції щодо кліматичної стійкості та управління ризиками. Старша наукова співробітниця Bruegel Гезер Граббе закликала уряди створювати системні механізми замість разових екстрених видатків, які можуть послаблювати стимули для домогосподарств і компаній страхуватися. Вона також наголосила на інвестиціях в адаптацію та транскордонному об’єднанні ризиків.

Дослідження Оксфордського університету 2025 року описало «пастку інвестицій в адаптацію»: повторні катастрофи нарощують борг і зменшують ресурси для захисних заходів. Прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес заявляв, що зелені інвестиції на рівні 0,1% ВВП можуть запобігти втратам, у вісім разів більшим за вкладення, і уникнути втрат податкових надходжень утричі більших за початкову суму.

Європейський центральний банк пропонував спільну державно-приватну схему перестрахування ризиків природних катастроф, доповнену фондом ЄС для публічного фінансування лих. Речник Єврокомісії повідомив, що виконавчий орган ЄС вивчає шляхи подолання страхового розриву в межах пакета, запланованого до ухвалення наприкінці року. Питанням лишається, чи спекотне літо посилить політичну готовність профінансувати такі рішення наперед.