Штрафи, черги і політика: як українські вантажівки долають кордон із Польщею у 2026 році

08.07.2026, 08:41 thepage.ua

Черги вантажівок на кордоні з Польщею в останні роки стали ознакою часу. з’ясовує, чи проеціюється теперішня політична напруженість між Києвом та Варшавою на спільний кордон, із якими проблемами при його перетині стикається український бізнес і які країни для наших перевізників є найбільш дружніми.Кордони яких сусідніх держав найбільш дружні до українських перевізниківСтарша наукова співробітниця Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) Ірина Коссе, до якої звернувся , опитала низку українських перевізників і дійшла висновку, що найбільш передбачуваними зараз є маршрути через Словаччину, Угорщину або Румунію.Тим часом не варто пов’язувати ускладнення на польському кордоні виключно з упередженим ставленням до українців. Адже, за словами Коссе, тут дається взнаки перевантаження інфраструктури.Читайте також:ЕкономікаЧитайте також:ЕкономікаЮрист дорожчий за інженера: ректори КАІ і КПІ пояснюють, як формується ціна контракту 2026«Проблема в основному не в роботі митниці як такої, а в навантаженості на кордоні. Бо в нас найдовший кордон із Польщею, найбільші автомобільні пункти пропуску, тому там просто дуже високий вантажопотік, власне, через який і виникають великі черги», — пояснює Коссе.Проте, на думку експертки, більш передбачувані маршрути через Словаччину, Угорщину та Румунію повноцінно замінити польський транзит не здатні, бо, зокрема, Словаччина має лише один повноцінний автомобільний перехід для вантажівок, і щойно Польща посилює правила контролю, черги на словацькому кордоні моментально зростають.СЕО юридичної компанії «ЛОДЖІК» Владислав Литвяк зазначає, що найбільш конструктивними для українського бізнесу наразі виглядають Румунія та Молдова, які активно впроваджують спільний контроль і спрощують транзитні процедури. Словаччина також має відносно передбачувану митну систему, хоча її пропускна спроможність залишається обмеженою.Водночас найменш відкритою для окремих категорій товарів, передусім аграрної продукції, через торговельні обмеження є Угорщина.Оцінюючи місце Польщі на цій шкалі, співрозмовник вказує на суперечливість цього напрямку.«Польща має одну з найпрофесійніших і найбільш цифровізованих митних систем серед сусідів України. Водночас польський напрямок часто перевантажений, а блокади та обмеження на імпорт окремих українських агротоварів роблять його менш передбачуваним для бізнесу», — наголошує Владислав Литвяк.Саме тому, на думку експерта, Польщу можна розмістити дещо вище середини загального рейтингу. Адже Польща має сильну та сучасну митницю, проте на практиці не завжди виступає як найбільш дружній та стабільний транспортний коридор.Польський кордон є складним для українців. Ілюстрація: The PageІлюструючи цю нестабільність транспортного коридору, Владислав Литвяк нагадує про кілька найбільш болючих кризових кейсів останніх років та пропонує конкретні рішення для їх запобігання у майбутньому.«Найвідоміший кейс — блокада польськими перевізниками пунктів Ягодин–Дорогуськ, Рава-Руська–Гребенне та Краківець–Корчова у 2023 році, через яку тисячі вантажівок стояли в чергах, — згадує експерт. — Дієвим рішенням у таких ситуаціях є гарантований мінімальний пропуск і окремі смуги для пріоритетних вантажів».Українські аграрії привезли до кордону з Польщею на пункт пропуску «Краківець-Корчова» пошкоджену російськими обстрілами та мінами сільськогосподарську техніку, щоб показати протестувальникам якою ціною достається українське зерно. Фото: УНІАНІншим резонансним викликом Литвяк називає акти вандалізму щодо українського експорту. Йдеться про випадки висипання зерна з українських фур неподалік Дорогуська та знищення близько 160 тонн агропродукції на залізничній станції. На думку експерта, запобігти цьому можуть GPS-пломби, охорона транзиту, страхування та невідворотне покарання винних.Черговим випробуванням для українських перевізників стали фермерські протести у лютому 2024 року, які паралізували весь вантажний рух через кордон. Через це бізнесу довелося диверсифікувати логістичні ланцюжки й перебудовувати маршрути через Словаччину, Румунію та морські порти.Фермерські протести у Польщі. Фото: DepositphotosПідписуйтеся«Суперечки щодо агроімпорту й ліцензій для перевізників також спричиняли затримки. Системним рішенням є спільний електронний контроль транзиту, обмін митними даними та узгодження правил на рівні ЄС», — резюмує Владислав Литвяк.Адвокат Адвокатського об’єднання «LESHCHENKO & PARTNERS» Ігор Биков у коментарі підтверджує, що найбільш передбачуваними та відкритими для нас сьогодні є митниці Румунії та Словаччини. На думку юриста, ці країни чітко виконують норми Митного кодексу ЄС без штучних внутрішніх бар'єрів.«Навіть Угорщина, попри складну політичну риторику Будапешта, суто технічно працює стабільно і в межах закону. Натомість митниця Польщі є найбільш проблемною, оскільки системно зловживає статтями Митного кодексу ЄС щодо управління ризиками для легального уповільнення українських вантажів», — стверджує Ігор Биков.Штрафи, коридори, наліпки: які регуляторні бар’єри країн-сусідів долають українські перевізникиКожна країна ЄС виставляє до українського транспорту власні вимоги, і порушення цих правил часто коштує перевізникам тисячі євро.Як розповіла Ірина Коссе, у Польщі головним болем для водіїв стала необхідність обов’язкової реєстрації в системі RMPD (Реєстрі міжнародних автомобільних перевезень), яка за найменші помилки автоматично генерує штрафи. Часто це відбувається через перерви в передачі даних GPS.Цю систему польська влада впровадила задля посилення економічної безпеки й боротьби з нелегальними вантажними перевезеннями. Вона вимагає від іноземних перевізників реєстрації кожного рейсу на державному порталі PUESC ще перед в'їздом до країни, а також під час усього перебування на території Польщі безперервно передавати геолокаційні дані вантажівки. Саме через це втрата сигналу GPS стає для українських перевізників фітальною.Оскарження таких санкцій триває місяцями, протягом яких кошти перевізників залишаються фактично заблокованими. Коссе із посиланням на дані Асоціації міжнародних автомобільних перевізників (АСМАП) зазначає, що сума заблокованих у такий спосіб грошей українського бізнесу вже досягла значних масштабів. Адже розмір застави для кожного окремого перевізника сягає 12 000 злотих (близько $3000 або майже 143 000 грн).«Найтиповіший кейс — це раптове невизнання Варшавою українських лабораторних сертифікатів на агро чи харчову продукцію та призначення повторних експертиз, які в силу тривалості виконання по часу фактично блокують вантаж на декілька тижнів, поки він псується. Інша проблема — повернення фур в Україну через дрібні технічні помилки в інвойсах замість надання дозволу на їх виправлення», — продовжує Ігор Биков.Для вирішення цих проблем юрист пропонує наступні кроки:повне переведення документації в бездоганний цифровий формат відповідно до Митного кодексу ЄС;отримання статусу Авторизованого економічного оператора (АЕО) для спрощення та прискорення процедур;оформлення фінансових гарантій через європейські, а не українські фінансові установи.«З суто політичної точки зору, вбачається, що питання може бути вирішене на рівні Брюсселя, адже свавільне блокування транзиту порушує Угоду про асоціацію та принципи вільної торгівлі в ЄС», — резюмує Ігор Биков.Тим часом в Угорщині діють свої жорсткі правила. Місцеві контролери прискіпливо перевіряють технічний стан вантажівок та виписують величезні штрафи за дрібні дефекти. Крім того, Будапешт запровадив жорсткі обмеження для транзитного транспорту.«Для транзиту в Угорщині виділені фіксовані маршрути — тобто конкретні дороги, якими дозволено їхати. Якщо водій зверне з цієї дороги — одразу отримує штраф. Через таку прискіпливість багато хто обирає Словаччину чи Румунію», — зазначає Ірина Коссе.Проблеми у первізників виникали навіть навколо спеціальної наліпки встановленого формату, яку зобов’язана розмістити на лобовому склі кожна українська вантажівка, що здійснює міжнародні перевезення. За словами Ірини Коссе на практиці перевізники стикалися з тим, що прикордонники різних країн трактували вимоги щодо розміру та розміщення цієї наліпки на свій лад, що призводило до затримок і штрафів до моменту остаточного узгодження формату.Як політична напруга впливає на ситуацію на польському кордоніНагадаємо, влітку 2026 року відносини між Польщею та Україною загострилися після гучного скандалу із позбавленням президента України польського ордена Білого орла та хвилею відмов від нагород з обох сторін.Ігор Биков переконаний, що вплив подібної політичної риторики на роботу пунктів пропуску є критичним, оскільки митний та прикордонний контроль у Польщі часто виступає неофіційним інструментом внутрішньополітичної боротьби. На його думку, будь-яке емоційне загострення на вищому політичному рівні миттєво транслюється на спільному кордоні.«Митники не відмовляються оформлювати вантажі, але починають перевіряти кожну кому в документах та зважувати авто з абсурдною прискіпливістю, перетворюючи політичні гасла на реальні технічні бар'єри для бізнесу, — пояснює Ігор Биков. — Бізнес став заручником політичного порядку денного, тому кожна нова іскра в двосторонніх відносинах майже гарантовано конвертується в чергові черги на пунктах пропуску».Черга вантажівок біля кордону з Польщею. Фото: DepositphotosВладислав Литвяк погоджується, що ескалація конфлікту може вилитися у запровадження посиленого вибіркового контролю, застосування захисних заходів або толерування блокування перевізників.«Ситуація з орденами є політичним сигналом, а не правовою підставою, але напередодні виборів у Польщі підвищує ймовірність застосування саме таких формально правомірних, але політично вмотивованих механізмів», — наголошує Владислав Литвяк.Своєю чергою, Ірина Коссе застерігає від небезпеки повернення до найгірших кризових сценаріїв під впливом політичної напруги між країнами.«Ризик полягає у тому, що ситуація може вийти з-під контролю, дедалі більше буде радикалізуватися, і це підхоплять ті ж сили, які організовували протести у 2023-2024 роках, —