20% ПДВ на кожну посилку: що стоїть за скасуванням пільги у 150 євро на всі закордонні покупки

06.05.2026, 07:47 mind.ua

Чому це не дасть відчутного припливу коштів до бюджету та не зупинить контрабандуМеморандум між Україною та Міжнародним валютним фондом (МВФ) передбачав низку податкових змін, які Верховна Рада мала затвердити до кінця березня.Це насамперед врегулювання питання оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, запровадження обов'язкового ПДВ для фізосіб-підприємців на єдиному податку та скасування неоподатковуваної пільги в еквіваленті 150 євро для закордонних посилок.На початок травня парламент ухвалив лише в першому читанні законопроєкт №15111-д, який стосується доходів користувачів онлайн-платформ. Питання про ПДВ для ФОП відкладено на невизначений термін, хоч і не знято з порядку денного повністю.Законопроєкт №15112, який передбачає стягнення ПДВ з усіх іноземних посилок незалежно від їхньої митної вартості, Верховна Рада наразі не розглядала. Проте саме він може стати наступним.Ідею повного оподаткування поштових відправлень уже кілька років лобіює великий бізнес, депутати та уряд розраховують у такий спосіб поповнювати бюджет щонайменше на 10 млрд грн кожен рік, а скасування податкової пільги не лише вписується в умови кредитної програми МВФ, а й відповідає курсу на зближення українського законодавства з нормами ЄС.Mind розбирався, хто насправді виграє від скасування пільги на посилки та чим це загрожує споживачам.Нова модель: сплата ПДВ в момент покупкиКоротко нагадаємо, що Міністерство фінансів ще в березні оприлюднило комплексний законопроєкт, який закривав усі основні зобов'язання за податковими структурними маяками перед МВФ. Але згодом він був розділений на кілька документів, які були окремо внесені до Верховної Ради. Одним із них став законопроєкт №15112 про перегляд правил оподаткування іноземних посилок.Головне нововведення – скасування неоподатковуваного порогу у 150 євро (в еквіваленті) для комерційних поштових відправлень. Це означає, що на всі покупки в закордонних онлайн-магазинах нараховуватиметься ПДВ в розмірі 20% незалежно від їхньої вартості. Виняток зберігається лише для посилок між фізособами вартістю до 45 євро, які пересилаються у вигляді подарунків, тобто без оплати. Відповідно до чинних законодавчих норм посилки оподатковуються ПДВ та митом, якщо вартість їхнього вмісту перевищує 150 євро ($176, або 7700 грн).Зміниться й механізм сплати податку. Наразі ПДВ і мито сплачує одержувач уже після того, як посилка потрапляє на українську митницю – вона розраховує суму податкових зобов'язань і виставляє рахунок адресату (напряму або через логістичного оператора).Законопроєкт №15112 передбачає, що ПДВ стягуватимуть продавці – інтернет-магазини, маркетплейси або їхні представники (точного визначення немає, можливо, маються на увазі кур'єрські служби, які здійснюють доставку в Україну).Також нові норми зобов'язують іноземних продавців (дослівно) «вести облікові записи дистанційного продажу товарів». З цього можна зробити висновок, що податкові та митні структури зможуть отримувати дані про шопінг українців за кордоном, щоб мінімізувати зловживання – заниження вартості, провезення товарів під виглядом подарунків між громадянами тощо. Для цього, найімовірніше, буде створено канал взаємодії між фіскальними органами та онлайн-платформами. Але, як саме він функціонуватиме, поки що неясно.Якщо законопроєкт буде ухвалено, він набуде чинності з 2027 року. Але лише за умови, що в митниці буде готова система адміністрування та контролю міжнародних поштових відправлень.text-align: center;>Як зміняться підходи до сплати ПДВ з посилокПараметрЧинні нормиЗаконопроєкт №15112Поріг оподаткуванняПДВ не стягується з посилок дешевше за 150 євроПДВ (20%) стягується з посилок будь-якої вартостіДе виникає податкове зобов'язанняНа кордоні (митне оформлення), якщо посилка дорожча за 150 євроУ момент покупки (ПДВ вже включено в ціну) незалежно від вартості товаруВартість відправленьПільга застосовується до всіх посилок до 150 євроПільга залишається тільки для посилок до 45 євро (некомерційне пересилання між фізособами)АдмініструванняЧерез митницю/логістичні служби та одержувачаЧерез продавців/маркетплейси, які сплачують ПДВ та передають дані фіскальним органамСкільки мільярдів додатково зможе отримати держбюджетУ пояснювальній записці до законопроєкту №15112 сказано, що до державного бюджету завдяки тотальному оподаткуванню всіх посилок додатково надходитиме до 10 млрд грн на рік (близько $230 млн). Щоправда, чіткої аргументації, на чому ґрунтується така цифра, немає.Мінфін також дотримується схожої оцінки та вважає, що держбюджет унаслідок скасування пільг для міжнародних поштових відправлень зможе акумулювати до 10 млрд грн на рік.МВФ, незважаючи на свою принципову позицію щодо введення ПДВ на всі посилки (про посилення риторики фонду із цього питання пишеReuters), уникає конкретних цифр. Проте з його формулювань випливає, що через відсутність оподаткування йдеться про помітні, але не критичні втрати бюджету (а отже, про потенційні надходження в разі ухвалення закону) – на рівні мільярдів гривень щороку.Конкретніші розрахунки наводять аналітики Інституту соціально-економічної трансформації (ІСЕТ) у дослідженні, що стосується порушення митних правил та оподаткування посилок. Вони вказують, що загальна вартість міжнародних поштових та експрес-відправлень у 2025 році становила 167,3 млрд грн, а їхня кількість – 75,6 млн штук. Більша частина посилок (близько 88% усієї кількості) потрапила в Україну з Китаю та Польщі – це покупки, що здійснили українці на маркетплейсах і в інтернет-магазинах.За даними ІСЕТ, близько 56% відправлень на суму майже 93 млрд грн було ввезено в Україну без сплати податків і мит через пільговий мінімум (до 150 євро). У 2024 році без нарахування митних платежів було завезено посилок на суму 61,4 млрд грн, а в 2023 році – на 40,1 млрд грн.Джерело: ІСЕТЗ огляду на ці цифри аналітики підрахували, що 2025 року держбюджет недоотримав 18,6 млрд грн платежів, а у 2026 році додаткові надходження могли б становити 27 млрд грн, якби всі посилки оподатковувалися ПДВ.Отже, залежно від методології розрахунку, припущень і похибок, додаткові щорічні надходження від введення ПДВ на всі міжнародні посилки оцінюються приблизно від 10 млрд грн (консервативний сценарій) до 27 млрд грн (теоретичний максимум за умови повного й ефективного адміністрування).Хто лобіює скасування пільги у 150 євро та чомуОподаткування міжнародних посилок – це не лише одна з умов продовження співпраці з МВФ. На перегляді чинних правил наполягають багато представників бізнесу.Голова фінансово-податкового комітету Ради Данило Гетманцев ще в січні 2025 року, коли з'явився попередній законопроєкт про оподаткування посилок (він був зареєстрований за №12430), заявив, що відповідні зміни до Податкового та Митного кодексів розробляли сім бізнес-асоціацій. Зокрема це Американська торгова палата (АСС), Європейська Бізнес Асоціація (EBA), Федерація роботодавців України (ФРУ), Асоціація підприємств інформаційних технологій України (АПІТУ), Українська рада бізнесу (УРБ), Асоціація ритейлерів України (RAU), Торгово-промислова палата України (ТПП).І хоча пілотний законопроєкт на голосування до Ради не потрапив, риторика його лобістів не змінилася.Наприклад, АПІТУ на початку квітня направила до Верховної Ради листа, у якому заявила про невідкладну необхідність ухвалити законопроєкт №15112. Члени асоціації вважають, що чинна модель легалізує масове ухилення від оподаткування через дроблення постачань, створює нерівні умови конкуренції, у яких програє саме легальний бізнес, стимулює витіснення українських виробників дешевим імпортом.EBA наприкінці квітня теж звернулася до депутатівіз закликом скасувати пільгу з ПДВ на посилки. На думку представників об'єднання, ця пільга часто використовується несумлінними гравцями, які розділяють великі партії товару на дрібніші відправлення, щоб уникнути сплати податків. EBA посилається на згадане дослідження ІСЕТ і зазначає, що сукупні втрати держбюджету через недоплату ПДВ з початку 2022 року могли перевищити 43 млрд грн.АСС висловила думку, що скасування звільнення від ПДВ міжнародних поштових відправлень має забезпечити рівні умови конкуренції, сприятиме зменшенню частки тіньової економіки та узгодженню українського законодавства з правилами ЄС.Координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман вважає, що пільговий режим імпорту посилок із часом став не інструментом спрощення адміністрування, а в багатьох випадках способом ухилення від оподаткування. За його словами, пільга у 150 євро дає одній людині можливість за місяць ввезти в Україну посилок на 4500 євро, не сплативши жодної копійки податків.А згідно з даними Державної митної служби (ДМС), зі 100 найбільших отримувачів посилок – 90 фізосіб у 2025 році отримали 83 тис. безподаткових посилок або в середньому по 922 посилки на одну фізособу. На думку Гетмана, такі цифри явно демонструють, що це покупки не для особистих потреб, а для подальшого перепродажу.Джерело: ІСЕТ (на основі даних ДМС)Хто виступає проти впровадження ПДВА втім, не всі сприймають запропоновані новації з натхненням. Співвласник групи компаній «Нова пошта» Володимир Поперешнюк публічно заявив про те, що оподаткування всіх міжнародних посилок вартістю до 150 євро завдасть удару по економіці, торкнеться якості життя українців і негативно вплине на роботу бізнесу. На його думку, від подорожчання покупок за кордоном у споживачів залишиться менше грошей, щоб купувати вітчизняні товари та підтримувати локальних ритейлерів.Голова Укрпошти Ігор Смілянський більш стриманий у своїх висловлюваннях. У своєму коментарі агентству Інтерфакс-Українавін висловив думку, що законопроєкт №15112 потребує доопрацювання, оскільки в запропонованій редакції він не захищає внутрішній ринок.Союз українських підприємців (СУП) теж виступив на боці критиків законопроєкту і заявив про те, що оподаткування всіх міжнародних посилок без створення належної інфраструктури (мається на увазі адміністрування дрібних відправлень, разом з IT-системами та процедурами обробки) може спричинити не збільшення