«Прихований чемпіон» або як будувати АЗС у Європі, молячись на Путіна

24.01.2026, 09:27 cripo.com.ua

Компанія VDS — це той самий “успішний успіх” по-білоруськи, коли ти однією рукою проектуєш сучасні заправки в Румунії та Естонії, а іншою — підписуєш акти виконаних робіт для підсанкційних “Белоруснефти” та “Роснефти”. Виявляється, сидіти на двох стільцях не тільки зручно, а й дуже прибутково, якщо правильно підібрати колір натільного хрестика.

Про це йдеться в розслідуванні видання БЮРО яке розповідає як білоруська компанія VDS успішно будує заправки в ЄС, поки її топменеджмент спонсорує “русский мир”, допомагає окупантам на Донбасі та обіймається з чиновниками Лукашенка під дзвони підсанкційних олігархів.

Що спільного у заправок «Белоруснефть», торгового центру «Галерея» на Немизі, готелю DoubleTree by Hilton у Мінську та павільйонів «БелДрук»? До їх створення доклала руку одна і та ж компанія – VDS.

Видання «Білоруси і ринок» називає її «прихованим чемпіоном» країни. Прихованим – тому що фірма не на слуху. Чемпіоном – тому що це найбільший на пострадянському просторі розробник і виробник навісів, стелажів, павільйонів та інших конструкцій для автозаправок, рітейлу та міського простору.

Основна спеціалізація VDS – заправки. Щороку фірма може випускати до тисячі станцій під ключ. Для порівняння: по всій Білорусі їх трохи більше 800.

Серед клієнтів VDS нафтові компанії зі США, Великої Британії, Індії та Грузії. Також у неї є дочірня компанія в Росії та представництво в Казахстані. В Астані готуються відкрити ще й завод VDS. Це буде друге виробництво фірми. Перше – в Мінську. Там же розташований дизайн-центр.

Виручка однієї тільки компанії з групи VDS за 2024 рік перевищила 40 мільйонів доларів, а чистий прибуток склав майже 825 тисяч доларів. При цьому на рахунках компанії накопичилося близько 23 мільйонів доларів нерозподіленого прибутку. Актуальні дані про прибутки інших активів VDS недоступні.

З усього видно, що VDS – досить великий гравець. Джерело з індустрії в розмові з журналістом «Бюро» і зовсім назвав компанію одним з лідерів галузі:

«Дуже сильна компанія. Кілька разів були на їхньому заводі. Це найсучасніше підприємство, в республіці такого рівня дуже мало підприємств».

То чому ж VDS воліє залишатися в тіні? Це допомагає їм приховувати непривабливі та суперечливі аспекти роботи. Наприклад, вести бізнес в ЄС – і водночас співпрацювати з компаніями, що перебувають під санкціями, в Білорусі та Росії. Підтримувати війну в Україні та окупаційний режим у Донбасі. Спонсорувати «русский мир» і співпрацювати з чиновниками Лукашенка. У всьому цьому і не тільки замішані VDS або пов’язані з нею люди, з’ясувало «Бюро».

Компанія VDS була заснована в 1994 році в Мінську. На офіційному сайті зазначено, що «на початку шляху це була невелика рекламна студія». Її створили три білоруси: Олександр Артюхович, Петро Рабицький і Олексій Шишко. Вони ж досі володіють VDS. Головна роль – у Артюховича: в його активі не тільки велика частка фірми, але і статус «ідейного натхненника».

Патріарший екзарх всієї Білорусі Веніамін (ліворуч) і Олександр Артюхович (праворуч). Джерело: church.by

У бізнесі задіяні і сім’ї трьох засновників. Дружини, діти, зяті та невістки – майже всі працюють у структурах VDS. Найбільший вплив серед них має дружина Артюховича – Оксана Коновалова.

Вона народилася в Білорусі, але в 2009 році отримала громадянство Росії. Там жінка веде бізнес: на неї записані підрозділ VDS і торговий дім, розташовані в Смоленську.

У 2024 році чистий прибуток російської VDS перевищив 120 тисяч доларів, а її торгового дому майже досяг 1,3 мільйона доларів. Капітал фірми становить понад 350 тисяч доларів, а торгового дому – понад 6 мільйонів доларів. Ці гроші VDS заробила, зокрема, на співпраці з компаніями, які потрапили під санкції ЄС за підтримку влади Лукашенка і Путіна.

У 2021 році під європейські санкції підпала «Белоруснефть».

«Керівництво компанії звільняло працівників, які оголошували страйки, брали участь в антирежимних протестах [після виборів президента] або публічно підтримували ці протести», – пояснював Євросоюз своє рішення.

VDS санкції не збентежили. Після їх введення фірма похвалилася в соцмережах, що продовжить роботу з «Белоруснефтью». І дійсно, у 2023 році VDS побудувала для «Белоруснефти» новий павільйон і укомплектувала його необхідним обладнанням. Станом на 2025 рік співпраця триває: VDS писала про це у своєму телеграм-каналі.

Інший клієнт VDS, компанія «Роснефть», потрапила під санкції ЄС ще в 2014 році – після анексії Криму. У 2022 році обмеження посилилися через повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Однак VDS це не зупинило. У 2024 році компанія виконала ребрендинг для заправок «Роснефти» і виступила генеральним підрядником у будівництві трьох станцій.

Для «Газпромнефти» VDS проектувала і зводила заправки трохи раніше – в 2018–2019 роках. Однак уже тоді ця співпраця була токсичною: з 2014 року «Газпромнефть» перебуває під санкціями ЄС.

Робота з компаніями, що перебувають під санкціями, однак, не заважає VDS вести бізнес в Європі.

У Румунії, країні Євросоюзу, діє фірма VDS Development Services SRL. Білоруська VDS володіла нею до 2018 року – потім контроль перейшов до громадянина Канади Михайла Жура. Здавалося б, на цьому зв’язок румунської та білоруської компаній обірвався, залишилася лише загальна назва. Але ні: на сайті білоруської VDS Михайло Жур представлений як «регіональний директор» в Румунії.

«Бюро» знайшло сторінку його дружини у «Фейсбуці». В одному з постів жінка розповіла, що Михайло – уродженець Білорусі, який спочатку емігрував до Канади, а потім до України. Там він разом з дружиною працював у підрозділі VDS. У 2014 році, після вторгнення Росії в Донбас, сім’я переїхала до Румунії.

Таким чином, не залишається сумнівів, що румунська VDS Development Services SRL, як і раніше, контролюється білоруською VDS, просто через довірену особу.

2024 рік румунська «дочка» VDS закінчила з чистим прибутком у 240 тисяч доларів. Роком раніше вона заробила майже 435 тисяч доларів, а в 2022 році – близько 780 тисяч доларів. Компанія будувала АЗС, а також продавала деталі та комплектуючі для них.

Судячи з соцмереж VDS, основний проект в Румунії – заправки для Rompetrol, однієї з найпотужніших нафтових компаній у Східній Європі. У 2012 році VDS провела для них ребрендинг, у 2019 році – оновила дизайн. Співпраця тривала щонайменше до 2022 року, і її результатом стали «сотні відформатованих і нових АЗС в Румунії, Молдові, Грузії, Болгарії».

Також є дані, що Rompetrol використовували розробки VDS у 2024 році. У лютому вони відкрили нову АЗС у Кишиневі – у фірмовому стилі, створеному VDS.

До недавнього часу на сайті VDS були вказані контакти представників ще в двох країнах Євросоюзу – Естонії та Латвії.

В Естонії VDS співпрацювала з фірмою Tankla Abi OÜ. Вона встановлює та обслуговує обладнання на заправних станціях. У 2017 році VDS і Tankla Abi OÜ разом розпочали ребрендинг для Alexela Oil – найбільшої естонської мережі АЗС. Робота над проектом тривала щонайменше до 2022 року, а його реалізація – до 2023-го. Про це VDS написала у своєму телеграм-каналі, зазначивши: будівництво фінансував, зокрема, Фонд ЄС.

Журналіст «Бюро» зателефонував власнику Tankla Abi OÜ Андрію Смирнову, щоб дізнатися подробиці його співпраці з VDS. Він розповів, що його фірма була дилером продукції VDS в Естонії, але спільна робота припинилася після початку війни в Україні:

«Наші країни припинили взаємодію. Оскільки взаємовідносини між банками припинилися, не було можливості жодних взаєморозрахунків».

У Латвії VDS співпрацювала з фірмою DLL Serviss. Це одна з провідних компаній з постачання та обслуговування паливно-заправного обладнання в країні. Кілька разів вона вигравала державні тендери, в тому числі пов’язані зі Збройними силами Латвії.

Журналіст «Бюро» зв’язався з DLL Serviss по телефону. Менеджер компанії розповів, що робота з VDS зупинилася після початку війни в Україні:

«Банківські транзакції неможливі, вантажоперевезення, всілякі обмеження, які тільки-но вступили в силу, і співпраця просто фізично перестала бути можливою».

Незважаючи на втрату партнерів, VDS явно не збирається йти з європейського ринку. У травні 2024 року вона брала участь у виставці UNITI Expo в німецькому Штутгарті, на якій вела переговори зі старими клієнтами і шукала нових. Ось як фірма відзвітувала про це в телеграмі (орфографія збережена):

«Команда VDS провела низку зустрічей з нашими шановними Замовниками – узгодила плани з представниками компаній GULF і Compass, а також обговорила перспективи розвитку на ринку Південної Америки з потенційними партнерами. Ми відкрили для себе нові ринки з потенційними клієнтами та дослідили інноваційні технології для паливного рітейлу».

Журналіст «Бюро» зателефонував голові VDS Олександру Артюховичу, щоб дізнатися, як йому вдається поєднувати роботу з компаніями, що перебувають під санкціями, і вести бізнес у Європі. Артюхович відмовився відповідати на питання і кинув слухавку. Двоє інших власників VDS залишили дзвінки «Бюро» без відповіді. Повідомлення в месенджерах і офіційний запит на корпоративну пошту VDS також були проігноровані.

Наскільки це легально – вести бізнес в Європі і працювати з компаніями, які перебувають під санкціями ЄС, «Бюро» розповів юрист Народного антикризового управління Михайло Кирилюк:

«ЄС не приймав рішення про заморожування активів компаній, засновники яких надають послуги компаніям, що перебувають під санкціями, за межами ЄС. Також ЄС не приймав рішення заморожувати активи компаній, які звертаються за послугою до підрядника, який за межами ЄС надає послуги компаніям, що перебувають під санкціями. Тобто не можна сказати, що VDS або європейські нафтові компанії порушують закон і є підстави притягати їх до відповідальності. Тут можна тільки піднімати питання про репутацію. «А чи знаєте ви, що такий-то ваш підрядник заробляє на спонсорах російської війни? Ви його тому вибрали?» – такі публічні обговорення можуть зіграти свою роль».

«Бюро» також з’ясувало, що крім компаній, які перебувають під санкціями, VDS охоче співпрацює і з білоруськими чиновниками та духовенством.

VDS в рамках своєї п