Тиск на підприємства Ferrexpo посилюється

07.04.2025, 15:39 telegraf.in.ua

Наприкінці березня сталося кілька важливих правових дій, що стосуються діяльності Полтавського гірничо-збагачувального комбінату. Горішньоплавнівська міська рада вирішила звернутися до суду з клопотанням про скасування арешту земельних ділянок, що використовуються комбінатом, але при цьому належать міській громаді. В той самий час компанія Ferrexpo, що є власником Полтавського ГЗК, направила уряду України письмове повідомлення про необхідність врегулювати ситуацію щодо спроби націоналізації комбіна­ту. В іншому випадку акціонери залишають за собою право подати позов у міжнародний арбітраж.

Міська рада на минулому тижні звернулася до Комсомольського міського суду Полтавської області з клопотанням про скасування арешту 132 земельних ділянок, який було накладено ухвалою Печерського районного суду Києва. Даний арешт міська рада вважає безпідставним, оскільки земельні ділянки є власністю громади, а Полтавський ГЗК використовує їх на правах оренди. Тобто суд наклав арешт на майно, що не належить підприємству. За словами міського голови Дмитра Бикова, суд не перевірив у свій час доводи органів досудового розслідування і підійшов до вирішення питання формальним чином, а у самій судовій ухвалі відсутнє обгрунтування застосування такого заходу.

В ці дні відбулася також ще одна важлива подія, що стала відповіддю на активізацію тиску на діяльність Полтавського ГЗК. Публічні компанії Ferrexpo plc (Великобританія) та Ferrexpo AG (Швейцарія) направили уряду України офіційне письмове повідомлення про порушення міжнародних угод про взаємний захист інвестицій, які підписані Україною з Великобританією та Швейцарією. Згідно з повідомленням, наразі проти підприємств групи Ferrexpo відкрито десятки справ. Через клопотання різних органів досудового розслідування ухвалені рішення про заморожування акцій дочірніх компаній Ferrexpo в Україні, накладено арешт на банківські рахунки та парк залізничних вагонів Полтавського ГЗК, а проти керівництва підприємства відкрито низку кримінальних справ.

При цьому судові провадження відбуваються з численними процесуальними порушеннями, а тиск із боку держорганів постійно посилюється. Зокрема, згідно з повідомленням Ferrexpo plc для інвесторів, дві її дочірні компанії в Україні отримали повідомлення від податкових органів про зупинення відшкодування ПДВ за січень 2025 року на загальну суму 512,9 млн грн.

Компанія повідомляє, що припинення відшкодування ПДВ чинить фінансовий тиск на ліквідність групи Ferrexpo і змусить її скоротити виробництво в умовах і так низьких цін на залізорудну продукцію. Як заявив Голова Ради Директорів Ferrexpo Лучіо Дженовезе, за обставин, що склалися, компанія не мала іншого вибору, крім як направити уряду України повідомлення про необхідність врегулювати ситуацію щодо спроб націоналізації. Після отримання офіційного повідомлення, згідно з правовою процедурою, уряд має три місяці на відповідні дії. Якщо цього не відбудеться, Ferrexpo буде змушена для захисту прав інвесторів звертатись у Стокгольмський арбітраж чи Міжнародний центр із врегулювання інвестиційних спорів (ICSID).

Лучіо Дженовезе зазначив, що для українського бізнесу, який залучає гроші на міжнародних ринках капіталу, існує стандартна практика. Українські активи оформлюються на компанію із західною юрисдикцією, щоб у майбутньому всі потенційні комерційні спори вирішувалися у міжнародних, а не українських судах. Відповідно, пояснив Лучіо Дженовезе, якщо буде експропрійовано частину активу, то пропорційно зменшаться частки всіх акціонерів Ferrexpo, а не лише Костянтина Жеваго. За його словами, сім’ї Жеваго у холдинговій компанії Ferrexpo належить частка у розмірі 49,3%, а рештою акцій володіють міжнародні інвестори, включно з банками, інвестиційними, пенсійними та суверенними фондами. Зокрема, в число акціонерів компанії входять BlackRock, One Fin Capital Management, UBS, JP Morgan, HSBC.

Не виключено, що каталізатором останніх процесів навколо групи Ferrexpo та її українських підприємств є Указ Президента України від 12 лютого 2025 року, яким уведено в дію прийняте того ж дня рішення Ради національної безпеки і оборони України (РНБО) щодо застосування безстрокових персональних санкцій проти основного акціонера Ferrexpo Костянтина Жеваго. Фактично указ відкрив шлях до націоналізації раніше арештованих активів, хоча судове переслідування Костянтина Жеваго триває з 2019 року. Ні в указі президента, ні в рішенні РНБО не вказано підстави рішення щодо введення обмежувальних заходів. Лише у Державному реєстрі санкцій серед інформації про підсанкційного суб’єкта-фізичну особу є пункт під назвою «Підстава». У ньому міститься інформація такого роду (орфографію та пунктуацію збережено):

Наведена інформація не дозволяє зрозуміти, що саме стало підставою для накладання персональних санкцій на Костянтина Жеваго, який у своєму відеозверненні назвав абсурдом те, що він, перебуваючи під санкціями РФ за підтримку Збройних Сил України, одночасно внесений до санкційного списку України, зокрема, з формулюванням щодо створення загроз її національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності.

Після повномасштабного вторгнення військ РФ Рада національної безпеки і оборони активно почала застосовувати норми закону «Про санкції» проти юридичних та фізичних осіб, пов’язаних із країною-агресором. Було прийнято закон «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів», в рамках якого конфісковані активи передавалися до центрального органу виконавчої влади України зі спеціальним статусом (АРМА) для подальшого управління чи продажу. Однак надалі загроза арешту з подальшою конфіскацією чи націоналізацією активів стала широко застосовуватися не лише до осіб, пов’язаних із державою-агресором. В умовах воєнного стану також були націоналізовані кілька великих підприємств через їхнє стратегічне значення для обороноздатності країни («Мотор Січ», «Запоріжтрансформатор», «АвтоКрАЗ», «Укрнафта», «Укртатнафта»). Подальший процес відчуження власності призвів до появи у 2023 році громадського руху «Маніфест 42», програмною метою якого заявлено «захист від свавілля тилових силовиків, чиновників та суддів». На сьогодні в Єдиний держреєстр арештованих активів, який адмініструється АРМА, внесено вже понад 150 тис. записів. Причому до реєстру, що був створений у 2019 році, було відкрито доступ лише у другій половині 2023 року.

Закритість роботи АРМА від суспільства свого часу була предметом розгляду тимчасової слідчої комісії Верховної Ради. Саме під час засідання парламентської комісії у 2023 році було оприлюднено дані, що за 2022 рік держава отримала від управління арештованими активами 34,8 млн грн — лише 0,05% від загальної вартості конфіскованих російських активів (70 млрд грн). У наступні роки ситуація з ефективністю управління конфіскованими активами покращилася, але несуттєво. Зокрема, за 2024 рік надходження до держбюджету від реалізації арештованих активів склали 326 млн грн, хоча сумарна вартість майна досягла 200 млрд грн.

Своєю чергою керівники АРМА від часу створення агентства у 2016 році стали фігурантами корупційних скандалів. Перший керівник АРМА Антон Янчук (у 2016-2019 роках) був звільнений через ситуацію з арештованими ТЕЦ на Львівщині, які АРМА передало маловідомому приватному підприємству, а те зірвало опалювальний сезон. Його наступнику Віталію Сигидину, який з 2019 по 2021 рік керував АРМА у статусі тимчасово виконуючого обов’язки, у липні 2021 року було оголошено про підозру у привласненні понад $400 тис. У серпні минулого року Спеціалізована антикорупційна прокуратура передала до суду обвинувальний акт щодо Віталія Сигидина та його заступника Володимира Павленка. Після цього з 2021 по 2023 рік АРМА керував (теж у статусі т. в. о.) Дмитро Жоравович, який кримінальних проваджень уник, але був фігурантом скандалу щодо проданої за заниженою вартістю партії арештованого аміаку. За підрахунками товарознавчої експертизи, замість 226 млн грн партію аміаку було продано за 178 млн грн. Згідно з матеріалами тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, переможці конкурсу потім швидко перепродали аміак за вищою ціною й до того ж не сплатили податки. Фактично без керівника АРМА працювало з грудня 2019 року, адже конкурс із відбору нового голови агентства тривав 3,5 роки. З 30 червня 2023 року головою АРМА є Олена Дума, яка до цього обіймала посаду заступника голови Чернігівської обласної державної адміністрації. До речі, її заступником у АРМА працював Філіп Пронін, якого у жовтні 2023 року було переведено на посаду голови Полтавської обласної державної адміністрації. 31 грудня минулого року Філіп Пронін був призначений головою Державної служби фінансового моніторингу України, а 4 лютого цього року став членом РНБО. 12 лютого у якості голови Держфінмоніторингу Філіп Пронін уже брав участь у засіданні, на якому було введено персональні санкції проти Костянтина Жеваго.