«Дропи», підозрілі операції та перевищення лімітів. Чому банки блокують перекази з рахунків фізосіб?

17.03.2025, 07:46 mind.ua

За даними Національного банку, українці за 2024 рік здійснили 1,32 трлн карткових переказів (p2p-платежів). Близько 15% цих операцій на суму майже 200 млрд грн проведено через карти «дропів», які часто використовуються для підозрілих і протиправних трансакцій.Нагадаємо, що «дропи» – це власники банківських карток, які за оплату передають реквізити й дані своїх рахунків третім особам. Згодом ці рахунки використовуються як транзитні для переведення та відмивання незаконних коштів, для уникнення оподаткування в тому числі.Для того щоб мінімізувати використання карток у незаконних схемах, з 1 жовтня 2024 року НБУ ввів ліміти на вихідні перекази фізосіб з картки на картку у розмірі 150 000 грн на місяць.У грудні 2024 року банки уклали між собою та НБУ меморандум, згідно з яким зобов'язалися з лютого 2025 року ще більше посилити правила карткових переказів. І тепер залежно від фінансової історії клієнта вихідні р2р-платежі можуть бути обмежені сумою 50 000 грн на місяць.Все це призвело до того, що банки почали частіше блокувати перекази з карток і рахунків фізосіб, вимагаючи від клієнтів документи, які підтверджують законність таких операцій та джерело походження коштів.Mind розібрався, коли є ризик зіткнутися із заморожуванням операцій і що робити в такому разі.Моніторинг та обмеження платежів – як це взагалі працюєОсновні вимоги до контролю за платежами та переказами, параметри виявлення підозрілих трансакцій і їх фінансовий моніторинг прописані в законі № 361-IX та постанові НБУ №65.Наприклад, закон №361-IX визначає, що будь-яка операція (у тому числі готівкова через касу банку) на суму понад 400 000 грн підлягає посиленому фінансовому моніторингу.Тобто якщо клієнт хоче провести платіж на 400 000 грн і більше, банк не тільки вимагатиме підтвердження походження коштів, а й повідомить про таку операцію до Державної служби фінансового моніторингу.Постанова №65 у свою чергу зазначає, що клієнт, у якого сума вихідних платежів за всіма відкритими в банку рахунками не перевищує 40 000 грн на місяць, належить до низької групи ризику. І в теорії до операцій такого клієнта має застосовуватися мінімальний контроль.Але це не означає, що, коли сума одного платежу менше 400 000 грн або коли клієнт витрачає зі своїх карток не більше 40 000 грн на місяць, його операції під моніторинг не потрапляють і банки не блокуватимуть окремі операції.На практиці все має дещо інакший вигляд.По-перше, не забуваємо про додаткові ліміти, які встановив НБУ разом із банками на р2р-перекази (див. таблицю нижче). Mind детально писав, як саме банки застосовуватимуть ці ліміти та кого вони стосуються.Основні показники р2р-переказів і ліміти на карткові платежіЗагальна сума операцій з картками за 2024 р.6,6 трлн грнСума р2р-переказів (з картки на картку) за 2024 р, в т.ч.:1,32 трлн грн- перекази з використанням «дропів»200 млрд грнЧастка переказів з використанням «дропів»15%Середня сума одного р2р-платежу у 2024 р.1958 грнДіючі ліміти на вихідні р2р-платежі (для всіх рахунків фізособи в одному банку)- для клієнтів з підтвердженими джерелами доходудо 150 000 грн на місяць- для клієнтів без підтверджених джерел доходудо 50 000 грн на місяцьДжерело: за даними НБУПо-друге, всі банки використовують внутрішні інструкції та алгоритми перевірки клієнтів, відстежують походження їхніх доходів, аналізують грошові потоки за рахунками (як вхідні, так і вихідні), зокрема суми операцій.«З огляду на те, що банки мають право встановлювати додаткові внутрішні обмеження, реальні ліміти для клієнтів можуть відрізнятися від загальних нормативів, які визначив НБУ», – розповідає Ольга Черевко, керуюча партнерка юридичної компанії GLS.Банк добре знає, звідки надходять гроші на рахунки кожного клієнта, які товари та послуги він оплачує, кому переказує кошти тощо.Саме тому в одного клієнта спокійно проходять платежі на 10–20–30 тис. грн, іншому ж банк блокує невеликі операції на кілька тисяч.Загалом під моніторинг може потрапити абсолютно будь-який платіж незалежно від суми. І навіть якщо переказ грошей пройшов без проблем, це зовсім не означає, що банк його не відстежує.Нетипові трансакції та дроблення платежів – як банки визначають погані операціїПостанова №65 містить понад 70 індикаторів підозрілості фінансових операцій. Вони не всі стосуються саме платежів фізосіб. Але потенційно будь-яка з цих ознак може призвести до зупинення такої операції і навіть до закриття рахунків клієнта в банку.Усі критерії не перераховуватимемо, лише деякі (повний перелік можна знайти в Додатку 20 до постанови №65):у клієнта велика кількість рахунків або платіжних карток, потреба в яких незрозуміла банку;операції по рахунку фізичної особи не відповідають ризик-профілю клієнта (віку, професії, доходам);простежуються значні зміни (зростання) обсягів фінансових операцій за рахунками клієнта;клієнт регулярно отримує кошти з-за кордону та/або здійснює перекази за межі України;відсутність чіткої ділової чи економічної мети операції, наприклад перекази між банківськими картками без чіткого призначення платежу;клієнт вносить готівку на велику кількість окремих власних рахунків протягом одного дня;клієнт отримує на свій рахунок багато дрібних платежів, які він потім однією великою сумою перераховує на інший рахунок.Які клієнти в групі ризику – у кожного банку свої правилаНайменше зупинення операцій загрожує тим клієнтам, у яких всі грошові потоки прозорі. Це, наприклад, власники зарплатних карток або підприємці, які отримують оплату на свої рахунки за товари та послуги.А от якщо у клієнта відсутні легальні джерела заробітку, але при цьому він відправляє великі суми іншим фізичним особам, це з великою ймовірністю може призвести до блокування платежів.«Якщо операції повністю прозорі, відповідають задекларованим обсягам, банк не приділятиме такому клієнту увагу. Але, якщо клієнт, наприклад, безробітний або отримує мінімальну зарплату, але при цьому здійснює багатомільйонні операції з незрозумілим змістом, банки діятимуть відповідно до законодавства з питань протидії відмивання коштів і фінансового моніторингу», – пояснює директор департаменту комплаєнсу та фінансового моніторингу ОТП Банку Ганна Горбенко.Важливо розуміти, що системи відстеження та контролю операцій клієнтів не працюють в автоматичному режимі. І кожен банк під час аналізу платежів усе одно керується суб'єктивними судженнями.«У кожному банку є відповідальний фахівець, який вивчає портрет клієнта, історію його платежів, доходів і витрат. На підставі наявної інформації встановлюються певні критерії, за якими платіжні операції клієнта можуть бути схвалені або заблоковані. Майже всі рішення щодо зупинення операцій співробітники банків приймають у ручному режимі», – розповів Mind на умовах анонімності співробітник служби фінмоніторингу одного з українських банків.Це ж зі свого боку підтвердили служби підтримки кількох банків (monobank та A-банк зокрема), які повідомили, що заздалегідь неможливо спрогнозувати, який платіж і на яку суму може викликати питання з боку банку.Інакше кажучи, будь-який переказ може зависнути та потрапити під додаткову перевірку.Зупинення платежу не є вироком – що робити в такому разіЯкщо банк вирішив пригальмувати переказ коштів, клієнт може розв’язати цю проблему.Знову ж таки алгоритм зняття блокування в кожному банку індивідуальний. Але в 99% випадків банк вимагатиме довести законність трансакції через те, що вона видалася підозрілою / нетиповою або перевищила місячний ліміт на р2р-платежі. Наприклад, коли клієнт із початку місяця вже здійснив р2р-платежі на 150 тис. грн і хоче надіслати кошти понад цю суму.«Банк при перевищенні лімітів завжди запитує додаткові документи або пояснення від клієнта. А до отримання обґрунтованої відповіді фінустанова може тимчасово обмежити видаткові операції відповідно до умов договору», – попереджає Ганна Горбенко.Такими документами можуть бути податкові декларації, зарплатні відомості, договори та квитанції / акти / накладні про отримання коштів за продані товари / послуги.«У деяких випадках банк може запросити оновлення персональної інформації про клієнта відповідно до політики KYC (Know Your Customer)», – каже Ольга Черевко. Це може статися, якщо банк запідозрить, що до рахунку клієнта отримали доступ зловмисники.На розморожування платежу може піти від кількох днів до двох тижнів. При цьому завжди є ймовірність, що банк не прийме аргументацію з боку клієнта та закриє його рахунки.«У разі відсутності обґрунтованої відповіді, банк може ухвалити рішення про відмову від продовження ділових відносин із клієнтом та перерахувати залишок коштів на рахунок в іншому банку або видати їх у готівковій формі», – уточнює Ганна Горбенко.Білі доходи та менше р2р-переказів – як уникнути блокування платежівЩоб не псувати відносини з банком, клієнту достатньо відповідати кільком принциповим (з погляду банку) критеріям.Мати підтверджені джерела тих коштів, які надходять на рахунок / картку.Не здійснювати велику кількість р2р-платежів. Причому банкам не так важливі суми, як частота й кількість таких операцій. Умовно кажучи, краще два-три платежі на 30 000 грн кожен, ніж 30 платежів по тисячі.Уникати оплати азартних ігор, ставок на спортивні події, операцій, що мають ознаки купівлі-продажу криптовалюти. Після історії з міскодингом банки дуже нервово реагують на такі трансакції.Не відкривати велику кількість рахунків у різних банках. У зв'язку з посиленням моніторингу платіжних операцій банки обмінюються між собою інформацією, скільки клієнт має карт і рахунків.Не перевищувати місячний ліміт на р2р-платежі.Навіть за наявності підтверджених доходів не здійснювати операції на суму понад 400 тис. грн, якщо є така можливість.Крім того, клієнт може завжди заздалегідь узгодити з менеджером банку, чи не викличе конкретна фінансова операція питання і що потрібно зробити, щоб її не заблокували.Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетент