Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність
Велика група депутатів Ради 24 січня внесла законопроєкт № 8381 про коригування процесу оборонних закупівель, який став практично повністю закритим після введення воєнного стану. Такі закупівлі й раніше викликали багато запитань у фахівців і ЗМІ, тому гучний скандал із закупівлею продовольства для Міністерства оборони (МО), який вибухнув 21 січня, став останньою краплею.
На тлі жорстких публікацій про вказані в контрактах надмірно високі ціни на продукти пішли виправдання чиновників і спроби роз'яснення того, що сталося, виклик «на килим» до парламенту міністра оборони та відставка його заступника.
розповідає про те, які висновки зі скандалу зробили в Раді та як пропонують змінити систему закупівель.
21 січня видання ZN.ua опублікувало статтю, у якій йдеться про те, що МО закупило харчові продукти у «фірми-прокладки» на 2023 рік за цінами, які за низкою позицій перевищують роздрібні. У статті наводилися скан-копії додатка до контракту. Автор розслідування стверджує, що перед публікацією він звертався до МО для отримання коментарів, але йому не відповіли. Зрештою мережею розлетілися повідомлення про те, що військові закуповують курячі яйця за ціною 17 грн за штуку.
23 січня НАБУ повідомило, що викладена в статті інформація «відома НАБУ та САП, вона досліджується в рамках кримінального провадження, розпочатого за власними напрацюваннями, до публікації в ЗМІ. З-поміж іншого слідство перевіряє закупівлі більш як на 13 млрд грн».
Того самого дня відбулося засідання Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, на якому заслухали керівництво МО та представників НАБУ, ДБР, СБУ. Депутатам представили контракти, про закупівлі розповів міністр оборони Олексій Рєзніков. Депутати вирішили, що міністр може зберегти свою посаду (міністра оборони згідно із законом призначає та звільняє з посади президент — ).
24 січня заступник міністра оборони В'ячеслав Шаповалов подав у відставку. Він відповідав за тилове забезпечення ЗСУ та попросив звільнити його, щоб «не створювати загрози для стабільного забезпечення ЗСУ внаслідок кампанії звинувачень, пов'язаних із закупівлею послуг харчування». Також посади позбувся директор департаменту закупівель МО Богдан Хмельницький.
24 січня Резніков опублікував інформацію, яку напередодні надав депутатам. Міністр зазначив, що на забезпечення військових харчуванням у 2023 році спрямують десятки мільярдів гривень. Він наголосив, що трохи більше як рік тому цей ринок був практично під контролем монополії.
«Під час призначення на посаду міністра я взяв публічне зобов'язання: демонополізацію послуг харчування. І ми з командою це зробили ще минулої зими. Хоча опір був шалений, – заявив Резніков. – Торік монополіст погрожував повністю заблокувати постачання продовольства для армії. Не вийшло».
Зараз Міноборони уклало контракти із вісьмома постачальниками на надання послуги харчування. «За кожним із постачальників закріплено певну кількість військових частин. У контрактах прописано норму: якщо якийсь із постачальників не здатний виконати зобов'язання, то інші «підхоплюють» військові частини згідно з певним алгоритмом», — пояснив міністр.
За його словами, послугу харчування надають за принципом «їжа ходить за військовими», тобто постачальник надає її там, де це необхідно, прямо зараз. «Незалежно від кількості локацій і кількості людей у них. Це ризики, які бере на себе бізнес, укладаючи контракт. Це особливі вимоги до логістики», – пояснив Резніков.
Він зазначив, що Міноборони закуповує не окремі продукти, а комплексну послугу із забезпечення харчування. Предметом закупівлі є вартість добового раціону для військовослужбовця. Минулого року вона складала 120 грн. «Цього року ми отримали пропозиції постачальників у діапазоні від 151 до 162 грн на добу. Зрештою після проведення переговорів кінцева вартість послуги із забезпечення харчування одного бійця на добу становить 145,8 грн», — повідомив Резніков.
Особливість контрактів Міноборони полягає в тому, що їх укладають на рік наперед за фіксованою ціною.
Голова комітету ВР із питань антикорупційної політики Анастасія Радіна 25 січня заявила, що спроби Міноборони виправити контракти до того, як за ними заплатили, можна лише вітати. «Ми перевіримо результати. Однак цього недостатньо. Настав час змінювати підхід до закупівель», — упевнена вона.
Представники Міноборони нагріли відомство на $580 тиc. на схемі закупівлі балістичних жилетів
За словами Радіної, перший крок до таких змін депутати вже зробили: зареєстрували законопроєкт № 8381 щодо повернення прозорості в оборонні закупівлі. З-поміж іншого запропонували зобов'язати МО та інших оборонних замовників публікувати в системі ProZorro інформацію про вартість одиниці закуплених за бюджетні гроші товарів, вартість робіт чи послуг (крім зброї та секретних закупівель). Зробити це потрібно за 10 днів після укладання договору. Для харчування, яке купує Міноборони як послугу, потрібно буде оприлюднити вартість одиниці кожного продукту, що входить до каталогу закупівлі.
Наступним кроком має стати реформа системи закупівель речового забезпечення для армії. Наприклад, відмова від закупівель лотами, що об'єднують 400 товарів, і послуги з їхнього доставлення – це сприятиме конкуренції та допоможе знизити ціну. Також парламентаріїв дивує передбачення інфляції в ціні закупівлі на рік уперед. Вони пропонують просто підвищувати ціни в угодах, якщо вони фактично зростають на ринку.
Наталія Шаповал, керівник KSE Institute в Київській школі економіки, вважає, що оборонні закупівлі в умовах воєнного стану потрібно проводити одним із двох способів:
