Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність
За майже 10 місяців війни Росії з Україною багато інститутів російської економіки суттєво змінилися. Ще у квітні 2022 року голова ЦБ РФ Ельвіра Набіулліна попередила, що структурна трансформація економіки розпочнеться у третьому кварталі цього року. Що сталося насправді?
Свою відповідь на це запитання дав Євген Гонтмахер, академічний директор експертної групи «Європейський діалог». Його колонку опубліковано на сайті проєкту GIS.
Згідно з офіційними даними, у першому півріччі цього року ВВП Росії знизився лише на 0,4% у річному вираженні. Щодо індексу промислового виробництва, то у вересні він упав на 3,1% порівняно з попереднім роком. «Ці цифри не схожі на ту кризу, яку багато хто пророкував після введення Заходом жорстких санкцій, що обмежують російський експорт нафти, газу, вугілля, металів та деревини, а також імпорт багатьох видів товарів та послуг», – зазначає експерт.
«Експорт став отрутою для російської економіки»: одкровення, що пролунали на форумі в Петербурзі
Після початку війни більше третини найбільших світових іноземних компаній обмежили свою діяльність на російському ринку, причому 15% заявили про звільнення з Росії. За оцінками, найбільші іноземні компанії, які працюють у РФ, з кінця лютого втратили $200–240 млрд.
Одна з причин цього полягає в тому, що видобуток корисних копалин залишився майже на колишньому рівні.
Рівень видобутку корисних копалин у січні — вересні 2022 року у річному вираженні
Рівень видобутку корисних копалин у січні — вересні 2022 року у річному вираженні
В інших сферах російської економіки катастрофічне падіння було зафіксовано лише в автомобільному секторі, де виробництво скоротилося майже вдвічі у річному вимірі. Стабільність російської економіки поки що багато в чому обумовлена відкладеними наслідками санкцій, найболючіші з яких повною мірою набудуть чинності у четвертому кварталі 2022 року та на початку 2023 року.
На початку осені Росія втратила стратегічну ініціативу у війні. На це Кремль відповів кількома радикальними рішеннями, які безпосередньо пов'язані зі станом економіки.
Спочатку 21 вересня указом Путіна було оголошено «часткову мобілізацію». Міністр оборони Шойгу назвав цифру близько 300 тисяч новобранців. До кінця жовтня, за офіційними даними, цієї мети було досягнуто. Люди, покликані до армії, як правило, входили до складу робочої сили, серед них були і власники бізнесу, і займаючі менеджерські посади. Офіційно оголошений середній вік призовників – 35 років – підтверджує це спостереження.
Крім того, після 21 вересня Росію залишили ще 700 000 осіб, багато хто з них прагнув уникнути призову. Протягом 2022 року 31% російських фахівців з інформаційних технологій вже переїхали в іншу країну або планували переїхати протягом наступного року, згідно з опитуванням, проведеним на початку вересня. Після оголошення мобілізації ця цифра збільшилась.
Мобілізація може спричинити додатковий спад економіки Росії на 0,5 п.п. за рахунок уповільнення темпів зростання в IT-галузі та суміжних областях, а також у малому та середньому бізнесі. «За нинішнього призову до армії російське господарство стало ще архаїчнішим і примітивнішим», – зазначає Гонтмахер.
Друга хвиля втечі росіян протягом року. Що втратить рф і чому це вигідно Україні
Важливим маркером еволюції економіки стала організація нових інститутів державного управління. 21 жовтня Путін створив нову раду, заявленою метою якої є посилення «координації дій федеральних органів виконавчої влади та органів виконавчої влади суб'єктів Російської Федерації під час проведення спеціальної військової операції». Очолюваний прем'єр-міністром Мішустіним орган повинен практично забезпечити збільшення виробництва всього необхідного для російської армії, від зброї до обмундирування. Для цього замовлення для конкретних підприємств та їх бюджетне фінансування керуватимуться безпосередньо, на рівні керівників уряду.
З цією метою уряд затвердив нові правила трудового розпорядку у військово-промисловому комплексі. Зокрема, працівники цих організацій можуть бути викликані на роботу з відпустки без їхньої згоди або залучені до понаднормових робіт. Ще влітку низку оборонних підприємств було переведено на цілодобову роботу.
На економічну ситуацію також може вплинути режим «середнього реагування», запроваджений Путіним 19 жовтня у російських регіонах, що межують з Україною. Він передбачає «проведення мобілізаційних заходів у економічній сфері».
До них належать запровадження особливого режиму роботи на транспорті, зв'язку та енергетиці, тимчасове переселення мешканців до інших районів. На решті території Росії запроваджуються режими «високої» та «основної» готовності, які дозволяють уряду реалізацію низки «особливих» заходів. Такі режими явно створюють додаткові ризики та невизначеність для підприємницької діяльності.
Ще одним кроком до мобілізації економіки є передача приватних активів під контроль держави. 24 травня Держдума ухвалила закон, який передбачає зовнішнє управління іноземними компаніями, власники яких вирішили піти з російського ринку «виходячи з антиросійських настроїв у Європі та США, при цьому їхня діяльність суттєво вплинула на стабільність економіки».
Нарешті, у прийнятому проєкті федерального бюджету на 2023 секретними є рекордні 23% витрат. Порівняно з 2022 роком, вони майже подвоїлися.
Якщо гаряча фаза війни переступить за 2022 рік, мобілізація російської економіки стане ще більш очевидною. Кремлю буде потрібна велика концентрація ресурсів для військових цілей, навіть якщо джерела доходів стануть більш обмеженими. Така динаміка може прискорити формування мобілізаційної моделі російської економіки.
Якщо найбільш напружена фаза конфлікту завершиться найближчим часом, багато залежатиме від умов такого перелому. У разі якогось довгострокового миру з міжнародними гарантіями (що малоймовірним) з'явиться можливість для поступового припинення руху до економічної мобілізації. «Але цей сценарій може стати реальністю лише за радикальних змін у політичному житті та внутрішній політиці Росії», – упевнений Гонтмахер.
Довідка. Проєкт (інформаційна служба) GIS був заснований у 2011 році принцом Ліхтенштейном Майклом, щоб надавати бізнес-лідерам, топменеджерам та політикам справжні геополітичні, економічні та інші прогнози для підготовки їх стратегічних рішень.
