Темна таємниця Вінстона Черчилля: навіщо той хотів труїти газом "нецивілізованих" повстанців
Тоді ще далеко не прем'єр, але вже державний секретар з питань війни та авіації Великої Британії, 44-річний Черчилль залишив у британських архівах документ, який досі викликає запеклі суперечки серед дослідників. Це був меморандум, у якому політик холоднокровно і безапеляційно виступив за використання хімічної зброї проти тих, кого зневажливо назвав "нецивілізованими племенами". 24 Канал розповість про це трохи докладніше.
У травні 1919 року, коли Перша світова війна щойно завершилася, залишивши по собі випалену землю, зруйновані імперії та мільйони безіменних могил, Британська імперія, хоч і вийшла переможницею, була фінансово виснажена. І все ж Лондон намагався утримати жорсткий контроль над величезними територіями, зокрема Месопотамією (Ірак) та північно-західним кордоном Індії (Афганістан) – а там спалахували масштабні повстання.
Місцеве населення категорично не бажало коритися британській короні. І от 12 травня Вінстон Черчилль написав свою сумнозвісну відомчу записку, у якій його слова звучали так: "Я рішуче підтримую застосування отруйного газу проти нецивілізованих племен". На перший погляд, фраза звучить як вирок для військового злочинця – проте дослідники вказують на специфічний, хоч і не менш цинічний контекст.
Річ у тім, що Черчилль мав на увазі не смертельний іприт (гірчичний газ) чи фосген, які масово випалювали легені солдатам у траншеях Фландрії – він лобіював використання лакриматорів, сльозогінних газів. Його логіка, якою б збоченою вона не здавалася сучасному читачеві, полягала в "економічності" та своєрідній імперській "гуманності" – Черчилль щиро обурювався, що військове керівництво вагається застосовувати новітні технології.
Моральний ефект має бути настільки хорошим, що втрати людей будуть зведені до мінімуму. Не обов'язково використовувати лише найсмертоносніші гази – можна застосовувати гази, які спричиняють сильний біль і подразнення очей, але не залишають серйозних незворотних наслідків для більшості тих, хто зазнав їхнього впливу, – писав він у тому самому меморандумі.
Для Черчилля розривний артилерійський снаряд, що шматував тіла арабських чи пуштунських повстанців на шматки, був менш гуманним, ніж хімічна хмара, яка сіяла паніку, тимчасово осліплювала ворога і змушувала його тікати. Це була холодна, розважлива математика колоніалізму, де життя підкорених народів вимірювали лише ефективністю та вартістю придушення бунту.
Черчилль наказував бомбити цивільні селища та обговорював використання газу: дивіться відео TheColonialVault
Проблема цього історичного епізоду не лише у самому факті пропозиції застосувати хімічну зброю, а й у термінології, яку використав майбутній глава уряду Британії. Фраза "нецивілізовані племена" (uncivilised tribes) була квінтесенцією британського колоніального мислення початку ХХ століття та показувала глибоку ментальну прірву між тим, як імперія ставилася до європейців, і як сприймала народи Близького Сходу чи Азії.
Для Черчилля та його сучасників-імперіалістів мешканці Месопотамії не були рівними супротивниками. Їх розглядали як "дикунів", до яких не обов'язково застосовувати правила ведення війни, прописані у міжнародних угодах. І хоча Гаазька декларація 1899 року чітко забороняла використання снарядів із задушливими газами, імперські чиновники знаходили лазівки, стверджуючи, що ці норми діють лише між "цивілізованими" державами.
Чи реалізували цей моторошний план? Ні, масового застосування газу з літаків проти арабських чи афганських повстанців у 1919 році не відбулося. Але, правду кажучи, геть не через раптове пробудження совісті у британського командування – головною перешкодою стали банальні технічні та логістичні труднощі. Доставити важкі балони з газом або спеціальні авіабомби у розпечені пустелі Месопотамії було надто складно і дорого.
Крім того, британське Міністерство у справах Індії (India Office) категорично виступило проти цієї ініціативи, побоюючись неконтрольованих політичних наслідків, повстань у самій Індії та повного краху репутації Корони. Проте сам факт того, що міністр війни відкрито тиснув на своїх підлеглих, вимагаючи застосувати хімічну зброю для залякування "тубільців", міцно ввійшов в історію.
Світова спільнота досі продовжує переосмислювати колоніальне минуле та його наслідки. Але нічого не вдієш з фактом того, що Вінстон Черчилль був сином своєї епохи – з усіма його і геніальними прозріннями, і найтемнішими упередженнями. І його монументальну постать ніяк не вдасться вписати у чорно-білі координати.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
11 жовтня 2026
