Шість років ревайлдингу дельти Дунаю: що вдалось відновити в Україні, Румунії та Молдові
Завдяки шестирічній діяльності проєкту з відновлення дельти Дунаю в межах ландшафту площею 580 000 гектарів на території України, Румунії та Молдови вдалось відновити дев'ять водно-болотних угідь і 20 кілометрів річкової мережі, повернути в природу шість ключових видів тварин і взяти під охорону дев'ять тисяч гектарів земель.
Про це йдеться у звіті «Restoration Works», опублікованому Rewilding Europe, повідомляє Еко.Район.
Зауважимо, що дельта Дунаю – найбільша природна річкова дельта Європи й домівка для десятків тисяч пар гніздових водоплавних птахів, зокрема значної частини світової популяції баклана малого та понад половини європейських популяцій пелікана рожевого й пелікана кучерявого. Зміни природного стоку річкових систем і гідротехнічна інфраструктура – дамби, шлюзи, осушені польдери – порушили природні процеси та призвели до погіршення стану природних ресурсів і скорочення біорізноманіття.
У межах проєкту фахівцям вдалось відновити природний зв'язок колишніх польдерів і озерних систем із динамікою Дунаю, демонтувавши частину гребель і дамб на островах Єрмаків(Україна) та Черновка (Румунія), що покращило гідрологічний режим і прискорило відновлення рослинності.
У Тарутинський степ на півдні Одещини реінтродукували чотири види травоїдних ссавців – нині там налічується 30 куланів, 40 степових бабаків, 17 ланей і 100 хом'яків звичайних. А у зовнішню частину дельти повернули благородних оленів, ланей, водяних буйволів і коней породи коник як екологічну заміну вимерлим турам і тарпанам.
У партнерстві з одеським та київським зоопарками у дику природу випустили 24 пугачі, які зникли в регіоні через полювання ще в ХХ столітті. Загалом користь від заходів проєкту вже отримали 15 видів, що перебувають під загрозою зникнення на глобальному рівні, – серед них норка європейська, хом'як звичайний, кулан і ховрах європейський.
«Коли річку відрізали, природні паводки припинились. Водно-болотні угіддя та луки деградували, запаси риби скоротились, чисельність тварин зменшилась», – описував ситуацію до початку проєкту тодішній директор Дунайського біосферного заповідника Олександр Волошкевич, додаючи, що ревайлдинг допомагає відновити здорову дельту.
Проєкт підтримав розвиток економічної діяльності десяти громад: Вилкове, Буджак, Саф'яни, Рені й Кілія в Україні, Кілія-Веке, К. А. Росетті, Суліна та Журіловка в Румунії, Слобозія-Маре в Молдові. Зокрема вдалось створити туристичну інфраструктуру для спостереження за дикою природою, розвиток природного випасу та нові робочі місця.
А, приміром, фестиваль «Тарутинський степ», присвячений природі, культурі й місцевому бізнесу, зібрав понад 1000 учасників.
Хоча дельта не розташована на лінії фронту, проте війна суттєво вплинула і на неї: мінна небезпека, обстріли об'єктів критичної інфраструктури та вимушене переселення працівників ускладнили реалізацію проєкту, а окупація Асканії-Нової позбавила програму реінтродукції доступу до популяцій куланів, яких раніше звідти переміщували. Тепер команда шукає альтернативні джерела тварин у Європі.
Попри це, Rewilding Ukraine разом із реабілітаційними організаціями запустила ініціативу «Природа для ветеранів» – екскурсії територіями ревайлдингу для колишніх військових та їхніх родин, яку планують розширювати.
Загалом проєкт залучив 23 установи, навчив 99 людей сприяти відновленню природи, безпосередньо відновлював майже 38 000 гектарів, залучив понад 525 000 доларів співфінансування та охопив інформаційною кампанією понад 52 мільйони людей.
Окремий розділ звіту присвячено значенню проєкту для євроінтеграції. У 2024 році офіційно розпочались переговори про вступ Молдови та України до ЄС, що вимагатиме впровадження європейського законодавства – зокрема Стратегії ЄС з біорізноманіття до 2030 року та Регламенту ЄС про відновлення природи, який зобов'язує країни-члени відновлювати щонайменше 20% деградованого суходолу.
Румунія як держава-член ЄС уже виконує ці вимоги, і, за словами авторів звіту, заходи проєкту узгоджуються з цими рамковими документами так само, як їх впроваджує Румунія, а також сприяють розширенню мережі природоохоронних територій ЄС, зокрема завдяки запропонованому створенню в Україні національного природного парку «Буджацькі степи».
Серед пріоритетів на найближчі роки – подальше відновлення островів Кугурлуй (Україна) та системи Сомова (Румунія), розширення природного випасу, створення транскордонних степових коридорів між Україною та Молдовою, а також залучення нового фінансування, зокрема через вуглецеві кредити у співпраці з компанією «Wilderway».
- Останні
- Популярні
Новини по днях
2 жовтня 2026
