МОН готує школи до блекаутів: уроки скорочуватимуть, а за довгих відключень — переноситимуть
Українські заклади освіти мають заздалегідь підготуватися до тривалих повітряних тривог та можливих перебоїв з електропостачанням. Міністерство освіти і науки розробило рекомендації для дитсадків, шкіл, закладів професійної та вищої освіти.
Ключовими умовами залишаються безпека дітей і працівників, можливість продовжувати освітній процес та забезпечувати зв’язок із родинами. Водночас конкретний формат роботи кожен заклад визначатиме самостійно з урахуванням місцевої ситуації.
Для шкіл і закладів професійної освіти МОН передбачило п’ять рівнів реагування на тривалі відключення електроенергії.
За знеструмлення до двох годин діє зелений рівень — заклад продовжує роботу, адаптуючи окремі процеси. Якщо електроенергії немає від 2 до 6 годин, застосовується жовтий рівень, який передбачає, зокрема, скорочення тривалості уроків.
Помаранчевий рівень охоплює відключення тривалістю від 6 до 24 годин. У такій ситуації частина закладів може перейти на дистанційне навчання.
Якщо електроенергії немає від 24 до 72 годин, передбачений червоний рівень. Тоді освітній процес можуть організовувати на базі освітніх хабів. За знеструмлення понад 72 години йдеться про критичний рівень, коли засновник закладу має затвердити тимчасову мережу таких хабів.
Окремі рекомендації стосуються роботи безпосередньо під час тривалих повітряних тривог. Заняття можуть продовжуватися в укриттях, а для організації ротації класів тривалість уроків може бути зменшена до 30 або 40 хвилин.
Пріоритет під час очного навчання в укриттях рекомендують надавати учням 1–4 класів. Якщо дозволяють умови та кількість місць, до них можуть долучати також школярів 5, 9 та 10 класів.
Школи також мають забезпечити учням кілька варіантів доступу до навчальних матеріалів. МОН рекомендує перевірити роботу цифрових платформ, зокрема «Мрії», Google Classroom, Moodle та Microsoft Teams, а також заздалегідь підготувати паперові завдання на випадок проблем із електроенергією або інтернетом.
Окрему увагу радять приділити комунікації з батьками. Кожен заклад має визначити основний канал зв’язку — наприклад, месенджер, електронний щоденник або освітню платформу. Якщо мобільний зв’язок буде недоступним, актуальну інформацію можна розміщувати на стендах біля входу до школи.
Заклади повинні мати запас питної та технічної води, а також продуктів тривалого зберігання щонайменше на 48 годин перебування дітей. Для установ з автономним опаленням передбачена необхідність мати генератори або інші резервні джерела електроенергії.
Для дитячих садків алгоритм дещо відрізняється. Сам факт відключення електроенергії не означає автоматичного припинення роботи закладу. Керівник має оцінити температуру в приміщеннях, рівень освітлення, доступ до питної води та можливість користуватися укриттям. Залежно від цих умов садок може працювати у звичайному режимі, скоротити час перебування дітей або тимчасово припинити їх прийом.
Для закладів професійної та фахової передвищої освіти також передбачені окремі заходи. Там мають призначити відповідальних за оповіщення та визначити порядок дій у разі знеструмлення.
Для гуртожитків передбачають цілодобове чергування, контроль кількості мешканців і облаштування опалених місць для тимчасового перебування. Особливу увагу рекомендують приділяти неповнолітнім, дітям-сиротам, людям з інвалідністю та внутрішньо переміщеним особам.
При цьому МОН наголошує на автономії закладів освіти. Керівники можуть самостійно визначати розклад, тривалість занять та формат навчання, орієнтуючись передусім на безпекову ситуацію, наявність укриття, освітлення, зв’язку та інших необхідних умов.
Нагадаємо, Економічні новини писали, що українські школи готують масштабні зміни: які предмети отримають більше годин.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
28 вересня 2026
