The Economist»: На Китай очікує бурхливий період через зміну поколінь
Виявляється, лідер Китаю Сі закрутив дику інтригу зі зміною поколінь (ці покоління в Китаї навіть нумерують – зараз йде до влади сьоме).
На момент наступного зʼїзду він буде майже 80 річний дід. В Китайській Компартії зазвичай відходили від руля у 60+, щоб партія не деградувала. Але Сі вирішив, що він занадто успішний менеджер, щоб Китай міг прожити без нього, тому тупо винищив наступне покоління (шосте за порядком), яке мало породити нового лідера Китаю йому на заміну. І от зараз наближається новий зїзд Компартії, де по ідеї до влади мають втягнути сьоме покоління. Те, якому зараз 50+. І от інтрига – Сі їх теж винищить, щоб не підбирали йому заміну? Чи погодиться віддалятись від кормчего місця?
Чисто геронтофільський прикол: молодіжне крило Компартії Китаю очолює 55-річний дядько. Я майже в такому віці і точно можу сказать, що молодіж в такому віці очолювати дуже неправильно, бо це геть не молодий вік)))
Дуже раджу цей текст «The Economist» для розширення кругозору.
Юрій Ніколов, журналіст і засновник проекту “Наші гроші”; сторінка автора у фейсбук
* * * * * * *
Комуністична партія Китаю стоїть перед зміною поколінь
Чи будуть чиновники нового покоління більш вільномислячими, ніж їхні старші колеги?
Наступного року під час найбільшої щорічної події в політичному календарі Китаю — з’їзду Комуністичної партії, що проводиться раз на п’ять років, — буде затверджено, хто керуватиме країною до 2032 року. У тому, що найвищу посаду обійматиме Сі Цзіньпін, майже немає сумнівів. Однак сотні високих посад нижче за нього залишаються відкритими. Серія закритих зустрічей, що відбудуться протягом найближчих місяців, визначить, хто їх отримає. Щойно було оголошено дати одного з таких заходів: з 26 по 29 жовтня відбудеться зібрання приблизно 370 лідерів, які входять до складу Центрального комітету партії. Офіційно вони обговорюватимуть «повне та суворе партійне самоврядування», що, по суті, означає покірність пану Сі. Неофіційно ж вони розмірковуватимуть над зміною поколінь у китайській політиці.
У китайських провінціях «висхідні зірки» вже не можуть дочекатися свого часу. Деякі з них переходять на високі посади в Пекіні. Відомі як сьоме покоління партійних лідерів, вони кардинально відрізняються від пана Сі. Народившись наприкінці 1960-х та у 1970-х роках, вони є першим поколінням, яке майже не має спогадів про епоху Мао. Їхні формувальні роки припали на 1980-ті, коли країна відкривалася світу, досліджувала ліберальні ідеї та експериментувала з капіталізмом. Пан Сі не виявляє ностальгії за тими бурхливими часами. Але йому 73 роки, а його соратники не набагато молодші. Можливо, їм доведеться все більше звертатися до сьомого покоління, щоб заповнити важливі посади. Один із них може в підсумку стати наступником пана Сі.
У китайській політиці система нумерації поколінь є складною. Як засновник комуністичного Китаю, Мао Цзедун очолював перше покоління. Прагматичного реформатора Ден Сяопіна називають лідером другого покоління, хоча він не став безпосереднім наступником Мао і належав до того самого покоління досвідчених революціонерів. До моменту приходу Сі до влади у 2012 році поняття «покоління» почало все більше стосуватися вікової групи, з якої обираються високопосадовці. Сі належить до так званого п’ятого покоління, представники якого народилися переважно у 1950-х роках. За нормами, що склалися після Денга, він мав би піти у відставку через десять років, поступившись місцем високопоставленому політику з шостого покоління, народженому у 1960-х роках.
Натомість він залишився на посаді, скасувавши обмеження терміну повноважень президента (Сі також обіймає важливіші посади генерального секретаря партії та головнокомандувача збройних сил, для яких обмеження терміну повноважень не передбачено, але оскільки він хотів обіймати всі три посади одночасно, зміна правил щодо президентства була необхідною). Тим часом його антикорупційна кампанія прокотилася хвилею через шосте покоління та зруйнувала його мережі протекції. Тих, кого колись вважали потенційними лідерами, було заарештовано або усунуто. Можливо, за останні п’ять років було усунено близько п’ятої частини членів Центрального комітету з правом голосу.
Серед руїн шостого покоління піднімається сьоме. Навіть якщо пан Сі залишиться біля керма на 22-му з’їзді партії у 2032 році, оточений внутрішнім колом геронтократів, помітніші ролі відіграватимуть саме молодші політики. У серпні увага прикулася до однієї з можливих зірок сьомого покоління — 54-річного Чжу Чжунміна, коли його призначили виконуючим обов’язки мера Шанхая. Якщо він стане партійним керівником міста, то, без сумніву, отримає місце в правлячому Політбюро. Серед інших, за якими варто стежити, — 56-річний Лю Цзе, губернатор процвітаючої східної провінції Чжецзян (ця посада колись належала пану Сі), та 55-річний А Дун, перший секретар Комуністичного союзу молоді — молодіжного крила партії (двоє попередників на цій посаді згодом стали генеральними секретарями партії).
Зазвичай високопоставлені партійні чиновники йдуть у відставку, якщо на момент з’їзду їм виповнилося 65 років, тоді як члени Політбюро — у 68 років (у 2022 році пан Сі став рідкісним винятком, як і найвищий за званням військовий чиновник Китаю, 76-річний Чжан Юся, якого 21 вересня виключили з партії та збройних сил за «серйозне порушення політичної дисципліни»). Це означає, що дві третини нинішнього складу Центрального комітету підуть у відставку наступного року, а частка чиновників сьомого покоління зросте з 8 % до понад 40 %.
Невиразні обличчя
Про високопоставлених членів партії є дуже мало публічної інформації. Проте представники сьомого покоління вирізняються з кількох боків. На відміну від представників п’ятого та шостого поколінь, їхня освіта не зазнала значних перебоїв під час Культурної революції 1966–1976 років. Багато з них — випускники елітних навчальних закладів. Дослідження, проведене Лі Ченгом, який зараз працює в Гонконгському університеті, показало, що понад половина з приблизно 100 найвищих чиновників сьомого покоління мають науковий ступінь доктора філософії. Третина з них вивчала інженерію; фінанси та економіка також були популярними напрямками.
Деякі представники сьомого покоління тривалий час проживали за межами материкового Китаю. 57-річний мер Пекіна Інь Юн має ступінь магістра Гарвардського університету; 56-річна Го Ніннін — висхідна зірка (і, що дуже незвично для високопоставленого політика, жінка) у східній провінції Фуцзянь, яка кілька років працювала в державному банку в Гонконзі та Сінгапурі. (Перша й найтриваліша зафіксована поїздка пана Сі за межі Китаю — це два тижні, які він провів у США у складі сільськогосподарської делегації в 1985 році.) На відміну від своїх старших колег, які зазвичай провели більшу частину своєї кар’єри на партійних, урядових та військових посадах, ці кадри частіше обіймали керівні посади в бізнесі, хоча й у державних підприємствах.
Перспективні чиновники мають набагато слабші зв’язки з революційним минулим Китаю. Пан Сі має глибокий зв’язок з епохою Мао: його батько воював пліч-о-пліч з Мао як лідер партизанського руху, а згодом був підданий чисткам. Сам він у часи Мао в юності був «відправлений» на сім років у бідне село. Але він схвально згадує цей досвід як такий, що допоміг йому налагодити зв’язки з простими людьми; його централізація влади та наголос на ідеології мають маоїстські відтінки.
У 1980-х роках, коли сьоме покоління досягало повноліття, Китай відчував велике полегшення від того, що роки правління Мао минули. Завдяки послабленню цензури це десятиліття стало найбільш інтелектуально ліберальним з 1950-х років: навіть державне телебачення транслювало програми з ледь помітним підривницьким підтекстом. Цей період відкритості закінчився криваво — армія жорстоко придушила протести на площі Тяньаньмень у 1989 році. Багато представників сьомого покоління були приблизно того ж віку, що й продемократичні демонстранти, які заповнили площу та вулиці по всьому Китаю.
Чи може це свідчити про те, що приховані ліберали піднімаються по партійних щаблях? Партійні члени, які були безпосередньо причетні до заворушень, незабаром після цього зазнали чисток (хоча дехто з них збрехав і зберіг своє членство). Ідеологічна перевірка за часів Сі Цзіньпіна, ймовірно, викрила б і інших. Кадри до моменту, коли вони отримують значну владу, вже «глибоко соціалізовані та навчені», зазначає Ву Гогуан зі Стенфордського університету. Проте не слід ігнорувати те, що представники сьомого покоління з раннього віку стикалися з відкритим мисленням — зрештою, наступні покоління мали ще менше таких можливостей. Опитування, проведене минулого року дослідниками з Китаю та Великої Британії, показало, що китайці, народжені в 1990-х роках (які, можливо, одного дня увійдуть до дев’ятого покоління), менш схильні підтримувати демократичні цінності, ніж їхні старші колеги.
Чиновник сьомого покоління має непогані шанси зрештою очолити Китай. На вершині влади в Пекіні перебуває Постійний комітет Політбюро, до складу якого, крім пана Сі, входять ще шестеро членів. Усі, крім одного, досягли віку, коли можуть піти на пенсію під час 21-го з’їзду партії, який, ймовірно, відбудеться наприкінці наступного року. Тоді чиновник сьомого покоління теоретично міг би пропустити кілька щаблів і увійти до його складу. Але Сі навряд чи надасть повноваження такому молодому чиновнику саме зараз: цю людину сприйматимуть як ймовірного спадкоємця, а Сі, здається, не поспішає обирати його (тим більше жінку: жодна жінка ніколи не входила до складу Постійного комітету).
Але ситуація може змінитися до 22-го з’їзду, коли Сі виповниться 79 років. Член сьомого покоління, якому на той час буде від 50 до 60 років, все ще буде достатньо молодим, щоб стати переконливим наступником, вважає Джонатан Цзин, колишній аналітик ЦРУ. «Якщо Сі буде вже за 80, чи має сенс передавати естафету комусь, кому 70?» Але у пана Сі виникне проблема: йому,
- Останні
- Популярні
Новини по днях
24 вересня 2026
