Менше бюрократії чи менше екологічних гарантій: що змінює закон про індустріальні парки?
Парламент звільнив індустріальні парки від оцінки впливу на довкілля. Чим це загрожує та до чого тут євроінтеграціяНа початку вересня Верховна Рада ухвалила закон №12117 щодо вдосконалення функціонування індустріальних парків, який фактично скасовує процедуру оцінки впливу на довкілля (ОВД) для їх облаштування. Зараз документ очікує на підпис президента.Зміни подаються як спосіб спростити створення індустріальних парків, зменшити бюрократію та залучити більше інвестицій в Україну. Водночас вилучення ОВД означає, що комплексний вплив майбутньої промислової території на повітря, воду, ґрунти та здоров’я людей може залишитися без попередньої оцінки. Крім того, профільний парламентський комітет прямо вказує на ризики таких змін для виконання Україною євроінтеграційних зобов’язань.Чому парламент вирішив відмовитися від важливої екологічної гарантії, які ризики це створює для довкілля та інвесторів і чи сумісний такий підхід із рухом України до ЄС – своєю думкою з Mind розповів Юрій Задорожній, експерт із суспільно-політичних питань ГО «Екоклуб».Що зміниться для індустріальних парківЗвичайно, сам закон значно ширший за одну екологічну норму та пропонує цілу низку змін, покликаних, на думку авторів документа, спростити створення та функціонування індустріальних парків.Зокрема, закон уточнює повноваження учасників індустріальних парків, спрощує процедури їх створення, розширення та зменшення площі, врегульовує питання зміни власника земельних ділянок і розширює можливості формування території парку. Також запроваджується поняття екоіндустріального парку.Окремі зміни стосуються також державної підтримки. Керуючі компанії, основним видом діяльності яких є надання в оренду нерухомого майна, зможуть претендувати на державну підтримку, а також будуть розширені можливості залучення для індустріальних парків міжнародної технічної допомоги.Загалом логіка змін зрозуміла: держава хоче зробити індустріальні парки зручнішим майданчиком для запуску виробництв та залучення інвесторів.Проблема виникає там, де разом з адміністративними бар’єрами закон прибирає запобіжник, який стосується не бюрократії, а екологічної безпеки.Що змінюється в оцінці впливу на довкілляПоясню, чинний закон «Про оцінку впливу на довкілля» визначає перелік видів планованої діяльності, які підлягають процедурі ОВД. Серед них і «облаштування індустріальних парків».Тобто ще до того, як територія та пов’язана з ним інфраструктура почне працювати як промисловий майданчик, держава має оцінити потенційний вплив такого проєкту на довкілля.У свою чергу закон №12117 пропонує вилучити «облаштування індустріальних парків» із цього переліку. Тобто йдеться не про скорочення строків процедури чи зменшення документів. Зникає сама правова підстава для проведення ОВД саме щодо облаштування індустріального парку як окремого проєкту.При цьому ОВД для конкретного підприємства всередині парку може залишатися необхідною, якщо його діяльність належить до видів, визначених ст. 3 Закону про ОВД.І це дуже важливий нюанс. Адже окремі оцінки конкретних підприємств не замінюють оцінки всієї території. Індустріальний парк може об’єднувати десятки виробництв, склади, дороги, енергетичні об’єкти, системи водопостачання та водовідведення. Кожен із них може мати окремий вплив. Але для людей, які живуть поруч, це буде одна промислова територія із сукупним навантаженням на повітря, воду, ґрунти, транспортну систему та рівень шуму.Саме комплексна оцінка на етапі планування дає змогу побачити такі ризики до того, як територія буде забудована та почне працювати. І саме цю можливість щодо індустріального парку закон №12117 фактично прибирає.При цьому документ не враховує, що, коли екологічні проблеми стануть очевидними вже після створення виробничої інфраструктури, їхнє усунення може бути значно складнішим і дорожчим, у тому числі для самих інвесторів.Також законотворці вочевидь не врахували, що ОВД – це не лише оцінка потенційного впливу на довкілля. Процедура передбачає інформування громадськості та її участь в обговоренні проєкту. Тобто люди, які можуть опинитися під впливом майбутньої промислової території, матимуть можливість ознайомитися з інформацією про потенційні ризики та висловити свої зауваження ще до реалізації проєкту.Якщо ж «облаштування індустріальних парків» вилучається з переліку діяльності, що підлягає ОВД, то для самого проєкту індустріального парку не буде і відповідної процедури громадського обговорення в межах ОВД.У результаті ще на етапі планування втрачаються два важливі елементи – комплексна оцінка впливу на довкілля та передбачений нею механізм участі громадськості.До чого тут євроінтеграціяЦе питання важливе не лише з погляду українського природоохоронного законодавства. Україна взяла на себе зобов’язання поступово наближатися до природоохоронного законодавства ЄС, і оцінка впливу на довкілля є частиною цього процесу.У Звіті Європейської комісії щодо України в межах Пакета розширення за 2025 рік прямо наголошується, що потрібні зусилля, аби забезпечити повне застосування ОВД і стратегічної екологічної оцінки (СЕО) до всіх відповідних планів і проєктів, зокрема заходів із відбудови. Окремо комісія наголошує на потребі уникати загальних винятків і виключення цілих категорій проєктів із цих процедур.Європейська Директива про оцінку впливу на довкілля також передбачає екологічну перевірку проєктів розвитку промислових територій. Індустріальні парки належать до категорії проєктів, для яких країни ЄС визначають необхідність проведення повної ОВД через попередній скринінг, з урахуванням, зокрема, масштабу проєкту, його сукупного впливу з іншими об’єктами, використання природних ресурсів, забруднення та ризиків для здоров’я людей.Інакше кажучи, ухвалений законопроєкт суперечить Директиві ЄС про ОВД та рекомендаціям Європейської комісії, що ускладнює шлях України до Європейського Союзу, де принципи безпеки довкілля й людей є першочерговими.Розвиток індустріальних парків і залучення інвестицій справді можуть бути важливими для економіки та відбудови України. Але спрощення процедур не обов’язково має означати відмову від екологічної оцінки. Завдання законодавця – знайти модель, за якої інвестор отримує передбачувані та зрозумілі правила, а держава не втрачає можливості оцінити сукупний вплив промислового розвитку на довкілля та людей.Thu, 24 Sep 2026 10:00:00 +030020310165Openmindhttps://mind.ua/openmind/20310165-menshe-byurokratiyi-chi-menshe-ekologichnih-garantij-shcho-zminyue-zakon-pro-industrialni-parkihttps://mind.ua/openmind/20310165-menshe-byurokratiyi-chi-menshe-ekologichnih-garantij-shcho-zminyue-zakon-pro-industrialni-parki#comment_header_layerНовини розділу Openmind на mind.uaІндустріальні парки,Екологія,ЗАКОНОДАВСТВОЯк досвід українських підлітків може стати їхньою конкурентною перевагою на ринку праціЯкі навички світові варто перейняти в покоління юних українців, яке дорослішає у війнуУ найближчі 5–10 років на ринок праці потрапить нове покоління фахівців – це ті, чиї найкращі шкільні та університетські роки припали на війну. Ключове питання – яким буде це покоління фахівців, що навчалося майже повністю дистанційно, під звуки вибухів і тривог. Водночас важливо розуміти, що навіть у цієї невизначеності є інша сторона медалі: саме вона формує якості стійкості й адаптивності.Як український досвід впливає на майбутніх фахівців, які унікальні навички він створює та як їх можна імплементувати на глобальний ринок праці, Mind розповів Тіджей Костецький, американський викладач Language Thinking Kyiv.Унікальні навички українців, які світ ніколи не зможе запозичитиОстанніми роками я регулярно відвідую Україну, де часто працюю з українськими старшокласниками, студентами університетів, ветеранами, бізнес-лідерами PwC, підприємцями та молодими фахівцями.Попри різний досвід і вік, їх об’єднують три ключові риси:1. Готовність діяти попри невизначеність. Українці готові діяти, навіть якщо не знають, що їх чекатиме. Наприклад, під час повномасштабної війни люди, які раніше не мали жодного стосунку до волонтерства, почали збирати кошти, організовувати допомогу, евакуювати людей чи опановувати нові навички, просто тому, що це було потрібно тут і зараз. Саме така здатність не чекати визначеності, а діяти в межах власних можливостей, поступово формує інше ставлення до відповідальності. Відповідальність – це більше не закон або теорія. Вона стає частиною щоденного життя українців.2. Адаптивність. Українські бізнеси адаптують стратегію розвитку до економічних подій, що змінюється щомісяця, школярі навчаються та готуються до вступу не знаючи, що буде завтра. Українці за п'ять років повномасштабного вторгнення докорінно змінили своє життя й усталені системи та щодня продовжують адаптуватися до непередбачуваних обставин. В еру активного розвитку штучного інтелекту, ця навичка є критично важливою для фахівців на глобальному ринку праці.3. Суб'єктність і стійкість. Невизначеність щодня вчить розрізняти те, на що ми можемо впливати, і те, що від нас не залежить. Суб’єктність проявляється саме у здатності діяти в межах власних можливостей, навіть коли обставини залишаються непередбачуваними. Українці демонструють цю рису, коли в умовах нестабільності не лише адаптуються до нових обставин, а й самі шукають рішення, набувають нових навичок, підтримують інших і беруть на себе відповідальність. Водночас стійкість – це не лише здатність витримувати труднощі, а й уміння осмислювати пережитий досвід, робити з нього висновки та використовувати їх для подальшого розвитку.Україна формує як майбутніх, так і нинішніх лідерів. Якщо в більшості країн люди набувають навичок завдяки підручникам і лекціям, то українці здобувають знання насамперед через реальний життєвий досвід.Звісно, ніхто ніколи не побажав би таких обставин, проте саме невизначеність відіграє велику роль у розвитку важливих кар'єрних навичок.Інтеграція українського досвіду в глобальний ринок праці може змінити правила гриУ Європі та США освітні ініціативи створюють симуляції роботи під тиском, які змушують адаптуватися, шукати рішення й брати
- Останні
- Популярні
Новини по днях
24 вересня 2026
