Meta Muse отримала доступ до приватних повідомлень без дозволу користувача
Meta представила Muse як персонального AI-агента, здатного працювати з цифровим життям користувача та виконувати завдання без постійних підказок. Однак журналіст і автор Inc. Джейсон Ейтен заявив, що система отримала доступ до його особистих текстових повідомлень, хоча він не надавав їй такого дозволу. Про це пише Techradar.
За словами Ейтена, він спілкувався зі співведучим подкасту Primary Technology Стівеном Роблесом про нові iPhone. Незабаром після цього Muse надіслав йому push-сповіщення з пропозицією використати цю розмову як основу для колонки та навіть підготувати необхідне дослідження.
Більше того, AI-агент згадав повідомлення від редактора журналіста, в якому йшлося про підготовку матеріалу до понеділка. Ейтен підкреслив, що не просив Muse аналізувати його листування і, за його словами, навмисно не дозволяв системі отримувати доступ до повідомлень, календаря та іншої особистої інформації.
Коли журналіст безпосередньо запитав Muse, звідки система отримала інформацію про його листування, відповідь викликала ще більше запитань. AI-агент заявив, що використовував дані з push-сповіщень, пов'язаних із повідомленнями, а не самі тексти.
Ейтен не погодився з таким поясненням і вирішив перевірити, що відбувається на його пристрої. Виявилося, що Muse синхронізував повідомлення з серверами Meta. За словами журналіста, функція була активована та синхронізувала дані до рядка 187 462 у базі повідомлень на його пристрої. Точну кількість повідомлень, яка могла бути передана, він не встановив, але вона, очевидно, була більшою за обсяг інформації, про який йому повідомив Muse.
Таким чином, проблема виявилася не лише в самому доступі до приватних даних. Додаткове занепокоєння викликала розбіжність між фактичною поведінкою системи та поясненням, яке вона надала користувачеві.
Meta позиціонує Muse як персонального AI-агента, який має бути "безпечним, захищеним, приватним і доступним для широкого кола користувачів". Однак описаний Ейтеном випадок ставить питання про те, як ці принципи реалізуються на практиці. Якщо AI-агент отримує доступ до даних, на які користувач, за його словами, не давав дозволу, виникає проблема не лише конфіденційності, а й контролю людини над власною інформацією.
Особливість AI-агентів полягає саме в широті їхніх можливостей. Звичайний чат-бот переважно відповідає на запити, які йому надсилає користувач. Агентні системи можуть отримувати доступ до різних сервісів і даних, аналізувати їх та самостійно виконувати дії.
Це робить їх потенційно кориснішими, але водночас збільшує наслідки помилок у дозволах або неправильного трактування доступу до інформації.
Історія з повідомленнями стала не єдиною претензією до Muse. TechRadar також згадує інші проблеми, пов'язані з новим AI-агентом Meta.
Дослідник із кібербезпеки продемонстрував спосіб маніпулювання Muse, за якого система могла передавати голосові записи та інші дані на сервер зловмисника. Окремо повідомлялося, що Amazon заблокувала AI-агента Meta для покупок на своєму сайті. Ще одна суперечлива функція, яку Meta тестує, пов'язана з телефонними дзвінками. Reuters повідомляв 22 вересня 2026 року, що компанія розглядає систему "людського консьєржа", за якої реальні люди могли б обробляти частину потенційно чутливих телефонних дзвінків, здійснених через Muse.
Це створює ще один рівень питання про приватність: користувач може взаємодіяти з AI-агентом, очікуючи, що його інформація залишається в межах автоматизованої системи, тоді як частина взаємодій потенційно може передаватися людям.
Ситуація з Muse відбувається на тлі ширшої дискусії про конфіденційність продуктів Meta.
Окремі претензії стосувалися розумних окулярів компанії. Їхні камери можуть записувати людей навколо власника пристрою, що вже призводило до дискусій про згоду на зйомку, переслідування та інші ризики для приватності.
У випадку AI-агентів проблема може бути ще масштабнішою. Такий продукт потенційно працює не з одним типом інформації, а одразу з повідомленнями, календарем, голосовими даними, дзвінками та іншими цифровими сервісами.
Саме тому помилка або надмірний доступ одного агента може стосуватися значно більшої частини особистого життя людини, ніж у випадку окремого застосунку. Для користувачів це означає необхідність уважніше перевіряти дозволи, які вони надають AI-системам. Особливо це стосується агентів, яким дозволено не просто генерувати текст або відповідати на запитання, а взаємодіяти з іншими застосунками та особистими даними.
Випадок Джейсона Ейтена також показує ще одну важливу проблему – користувачеві може бути складно самостійно визначити, які саме дані використовує AI-агент. Навіть якщо система пояснює джерело інформації, це пояснення може не відповідати тому, що фактично відбувається на пристрої.
Тому головне питання щодо таких технологій полягає вже не лише в тому, наскільки добре вони виконують завдання. Не менш важливо розуміти, які дані агент бачить, де вони зберігаються, кому можуть передаватися і чи справді користувач контролює цей доступ.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
23 вересня 2026
