Мистецька резиденція «КаташовHadiachArt» у Гадячі: як підтримка держави та місцевої влади повертає ім’я художника Сергія Каташова
У Гадячі за підтримки Українського культурного фонду реалізовують проєкт «КаташовHadiachArt», що повертає в культурний простір спадщину художника Сергія Каташова. У межах мистецької резиденції 20 художників з усієї України створили нові полотна, а дослідники опрацьовують архівні матеріали початку ХХ століття,які можуть ширше розкрити відомості про життя і творчість митця.
Ініціював проєкт відділ культури і туризму Гадяцької міської ради, а втілює задум Гадяцький історико-краєзнавчий музей. Ідея здобула перемогу в грантовому конкурсі Українського культурного фонду за програмою «Культура. Регіони» (Лот 1 «Локальна культура») і отримала співфінансування від Гадяцької міської ради.
Художник Сергій Каташов викладав жипопис і скульптру у навчальних закаладах Гадяча та співпрацював із гадяцькою «Просвітою» та громадською діячкою Оленою Пчілкою. Проте тривалий час він залишався практично невідомим широкому загалу, а його творчість не була належно вивчена. За допомогою проєкту музейники хочуть повернути мистецьку спадщину Сергія Каташова до сучасного культурного простоту міста й інтегрувати її в мистецьке життя громади.
Першим етапом проєкту стала мистецька резиденція, яка об'єднала 20 сучасних художників — як місцевих митців, так і учасників, запрошених з інших регіонів України. Центральною подією став дводенний пленер на двох локаціях у селі Сари, де художники створювали роботи просто неба, надихаючись природою та історією Гадяччини.
Серед резидентів і резиденток — викладач Гадяцького коледжу культури і мистецтв Олександр Бондаренко, автор муралу на фасаді коледжу та воєнної марки «Гадяцьке сафарі»; Ганна Брежнєва, яка десять років розвиває мистецьку самоосвіту, навчається у Харківській державній академії дизайну мистецтв за спеціальністю «Графіка»; харківський художник, член НСХУ Олексій Будник; Лідія Власенко, яка прийшла в мистецтво під час реабілітації чоловіка після поранень на війні; полтавська дослідниця малярства на склі Наталія Дігтяр; гадячанин, художник-початківець Андрій Діденко.
Також серед резиденток і резидентів — гадячанка Тамара Роєнко, учасниця виставки «Слідами Сергія Каташова» та галереї MODI Art&Wine Gallery в Києві; членкиня НСХУ Марина Рожнятовська, авторка понад трьох тисяч полотен; уродженка Лютеньки Лариса Рудченко, завідувачка відділу обслуговування користувачів Гадяцької публічної бібліотеки імені Лесі Українки, працює в техніках графіки, олійного та акрилового живопису.
До пленеру долучилися викладачка коледжу Оксана Кисіль; художник і ювелір з Миргородщини Олег Носик, який нині живе в Гадячі; дослідниця полтавського розпису Лідія Орел; харківська художниця Катерина Світлова, керівниця студій «Nu пластика» та «Сенс»; гадяцький художник Михайло Харченко з доробком понад тисячу полотен.
Список доповнюють полтавська художниця Тетяна Чубар, яка виставлялася в Art Centre ZELO та музеї Ярошенка; краєзнавець із Лютеньки Володимир Перетятько; вітражистка Лариса Піша, чиї роботи знані в Німеччині, Канаді, Франції та Японії; дитяча ілюстраторка Валентина Дуван, лауреатка премії «Гуманна книжка-2024»; чугуївський вітражист Сергій Качин, засновник Творчого об'єднання художників Чугуєва; та харківська графікиня Валентина Качина.
За підсумками пленеру художники створили 20 нових полотен, натхненних історією та атмосферою Гадяччини. Роботи вже поповнили фонди Гадяцького історико-краєзнавчого музею. Готові твори презентували на кількох майданчиках — у міській раді, коледжі культури і мистецтв імені І. П. Котляревського та в стінах музею.
Паралельно з пленером відбулася просвітницька програма — цикл лекцій просто неба. Перед учасниками резиденції та мешканцями виступили мистецтвознавці Віталій Ханко (член Спілки художників України та Асоціації арткритиків), Ольга Павлова (доцентка кафедри історіографії, пам'яткознавства та археології історичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна) та Марія Левковська (молодша наукова співробітниця Гадяцького історико-краєзнавчого музею).
Наразі команда проєкту зосереджена на дослідницькому етапі — опрацюванні та систематизації музейних колекцій, пов'язаних із постаттю Сергія Каташова, а також матеріалів періодики. Зокрема, дослідники опрацьовують підшивки газети гадяцького земства «Рідний край», що виходила у 1917–1918 роках і може містити важливі свідчення про діяльність художника та культурне життя тогочасного Гадяча.
Організатори проєкту наголошують на символічному значенні такої роботи для малих міст.
Проєкт «КаташовHadiachArt» демонструє, як грантова підтримка держави та об'єднання зусиль місцевої влади, музейних установ і мистецької спільноти дозволяють невеликим громадам реалізовувати масштабні культурні ініціативи навіть під час війни.
Проєкт «КаташовHadiachArt» підготовлений за сприяння Українського культурного фонду за програмою «Культура. Регіони» (Лот 1 «Локальна культура»).
- Останні
- Популярні
Новини по днях
22 вересня 2026
