Маріупольці подали майже 26 тисяч заяв до Реєстру збитків

18.09.2026, 16:59 acmc.ua

Майже 26 тисяч заяв маріупольці подали до міжнародного Реєстру збитків. Безкоштовну допомогу з оформленням заяв надають фахівці центрів «ЯМаріуполь», зокрема у Львові.

Про це повідомляють у Маріупольській міській раді.

Маріуполь залишається серед громад із найбільшою кількістю заяв до міжнародного Реєстру збитків. Загалом маріупольці подали майже 26 тисяч заяв.

У центрах «ЯМаріуполь» мешканцям допомагають оформити заяви та розібратися з процедурою. Зокрема, така підтримка доступна у Львові, де фахівці ЦНАП та юристи безкоштовно консультують маріупольців і переселенців із 18 тимчасово окупованих громад Донеччини.

Про цей досвід говорили під час візиту представників Реєстру збитків до Львова. Ніклас Кеббон, Роберт Спано та Маркіян Ключковський зустрілися з ветеранами та представниками громадських організацій.

Окремо в межах ініціативи «Mariupol Justice» збирають свідчення про загибель і зникнення людей, депортацію та примусове переміщення.

Подати заяву до міжнародного Реєстру збитків можна онлайн через Дію. Також маріупольцям допомагають оформити документи у центрах «ЯМаріуполь». Записатися на прийом можна через електронну чергу.

Стежте за новинами Донеччини в Telegram. Підписуйтеся на наш канал – там оперативно публікуємо головне протягом дня.

Міжнародний Реєстр збитків відкрив усі передбачені категорії заяв для юридичних осіб. Тепер компанії можуть заявляти, зокрема, про витрати на переміщення бізнесу, інші економічні втрати та гуманітарні витрати.

Про це повідомили у Міністерстві юстиції України Урядовому порталі, єдиному вебпорталі виконавчої влади України.

10 вересня 2026 року міжнародний Реєстр збитків, завданих агресією російської федерації проти України, відкрив три останні категорії заяв для юридичних осіб.

Йдеться про категорії C3.3 «Переміщення (евакуація) бізнесу», C3.4 «Інші економічні втрати» та C4 «Гуманітарні витрати».

Таким чином, юридичним особам стали доступні всі передбачені категорії заяв.

Категорія C3.3 «Переміщення (евакуація) бізнесу» стосується витрат, які виникли через евакуацію або переміщення підприємства внаслідок російської агресії.

До них можуть належати транспортні та логістичні витрати, витрати на повторний запуск підприємства, оренду житла для працівників, а також втрата прибутку через переміщення бізнесу.

C3.4 «Інші економічні втрати» призначена для збитків юридичних осіб, які не охоплюють інші категорії Реєстру.

Категорія C4 «Гуманітарні витрати» охоплює витрати підприємств на підтримку працівників та їхніх близьких членів сімей через наслідки російської агресії.

Зокрема, йдеться про витрати на евакуацію, тимчасове житло, екстрену медичну допомогу та інші надзвичайні заходи, пов’язані з подоланням наслідків війни.

Звернутися до Реєстру збитків можуть юридичні особи, утворені та зареєстровані відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності.

Це стосується, зокрема, державних підприємств, державних господарських об’єднань та господарських товариств, 100% акцій або часток яких прямо чи опосередковано належать державі.

Заяви від імені юридичних осіб подають їхні представники через портал «Дія». Форми та правила подання доступні на офіційному сайті Реєстру збитків.

Міжнародний Реєстр збитків для України відкрив нові категорії заяв для бізнесу та держави щодо пошкодженої інфраструктури, знищених активів і економічних втрат, спричинених агресією рф.

Про це йдеться на сайті Міжнародного реєстру збитків для України.

Міжнародний Реєстр збитків для України оголосив про запуск нових категорій заяв для бізнесу та держави, які стосуються втрат, завданих унаслідок збройної агресії російської федерації.

Йдеться про категорії B1.1, B1.2, C1.1, C1.2 (Пошкодження або знищення критичної та не критичної інфраструктури) та C3.1 (Пошкодження, знищення або втрата активів).

Нові категорії охоплюють пошкодження або знищення критичної та некритичної інфраструктури, а також пошкодження, втрату чи знищення активів.

У Реєстрі зазначають, що це новий етап роботи механізму, адже вперше відкрито можливість фіксувати не лише індивідуальні втрати громадян, а й системні економічні збитки держави та бізнесу.

Йдеться, зокрема, про руйнування інфраструктури, втрату виробничих потужностей, активів, розрив логістичних ланцюгів і порушення роботи окремих секторів економіки.

Подати заяви у категоріях С можуть юридичні особи незалежно від форми власності, зокрема державні та комунальні підприємства.

Категорії В доступні для держави Україна, органів державної влади, місцевого самоврядування, громад та муніципалітетів.

У категоріях B1.1, B1.2, C1.1, C1.2 можна заявляти про відшкодування вартості пошкодженого або зруйнованого майна, а також витрат на ремонт чи відновлення інфраструктури.

Категорія C3.1 стосується втрати активів, прибутку від них, повної втрати бізнесу та інших прямих витрат, пов’язаних із такими збитками.

Заяви подаються через портал Дія. Від імені юридичної особи або державного органу це може зробити керівник чи уповноважений представник через цифрові повноваження.

B1.1, B1.2, C1.1, C1.2 Пошкодження або знищення критичної та не критичної інфраструктури:

C3.1 Пошкодження, знищення або втрата активів:

Дізнатися більше та подати заяву можна на вебсайті Реєстру.

Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України (RD4U) повідомив про ухвалення правил та форм заяв для 12 нових категорій.

Про це повідомляється на офіційному сайті Реєстру.

Зазначається, що нові правила, затверджені Конференцією учасників Реєстру, надають нові можливості, такі як призначення представників і подання заяв в офлайн режимі.

Очікується, що деякі з нових категорій будуть відкриті для подання заяв вже в серпні.

Прийняті форми та правила подання заяв застосовуватимуться до заяв, пов’язаних зі смертю та зникненням безвісти близьких членів сім’ї, вимушеним внутрішнім переміщенням, знищенням інфраструктури України, а також низки додаткових категорій, пов’язаних із пошкодженням та знищенням майна.

Також крім заяв від фізичних осіб, деякі з цих категорій будуть відкриті для подання заяв від юридичних осіб та держави Україна, включаючи її регіональні та місцеві органи влади. Зазначається, що нові правила залучення представників дозволять заявникам, як фізичним, так і юридичним особам, призначати представників, які можуть подавати заяви від їхнього імені. Крім іншого, це дозволить батькам та опікунам подавати заяви від імені своїх неповнолітніх дітей.

Правила також передбачають процедуру подання заяв до Реєстру шляхом звернення в Центри надання адміністративних послуг, які розташовані по всій Україні. Така процедура забезпечить доступність Реєстру для тих, хто не може або не бажає користуватися цифровими засобами для того, щоб подати заяву. Як і у випадку із заявами, пов’язаними з пошкодженням та знищенням житлового майна, заявники зможуть подавати заяви через «Дію», якою вже користуються понад 20 мільйонів українців.

Як розповіла заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра в інтерв’ю «Голосу Америки», станом на середину липня до Міжнародного реєстру збитків, завданих агресією РФ проти України, подано понад 4,5 тисячі заяв. За її словами, загалом у Реєстрі буде 44 категорії.

Українці, які постраждали від російської агресії, зможуть подати заяву про відшкодування до міжнародного Реєстру збитків. Відповідна послуга стане доступною на порталі та застосунку «Дія», повідомляє пресслужба Міністерства юстиції України.

Перший етап розпочнеться у квітні цього року. На цьому етапі українці зможуть сформувати заявки про пошкоджене або зруйноване житлове нерухоме майно за наявності акту про обстеження від місцевої влади.

З часом планується дозволити подавати заяви до Реєстру збитків навіть за умови, якщо людина не зверталась до місцевої влади. Також ідеться про те, що можна буде звернутися не тільки з приводу знищеного житла. Зокрема, це стане можливим у наступних випадках:

Крім того, в майбутньому заяви про завдану шкоду бізнесу та інфраструктурі зможуть подати юридичні особи та держава.

«Подання заяв через «Дію» до Міжнародного реєстру збитків – важливий крок для фіксації збитків та підтвердження усіх втрат, завданих Росією. «Дія» стає важливою частиною передачі і відображення масштабів збитків, щоб в подальшому запустити компенсаційний механізм», — зазначив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

Читайте також: Відбудова та відновлення: в Україні створять три електронні реєстри

У 2023 році Рада Європи створила міжнародний Реєстр збитків, завданих рф проти України, що стало основою для створення компенсаційного механізму. Його основною концепцією є побудова у тісній співпраці з міжнародними партнерами та міжнародними організаціями цілісної системи, яка забезпечить реальне відшкодування збитків, завданих агресією.

Робота Реєстру збитків полягатиме у зборі заяв та доказів щодо відшкодування збитків, втрат чи шкоди, які завдала Росія. В майбутньому ці докази використають задля фіксації обсягів та наслідків російського вторгнення. Ця інформація дозволить запустити процес виплати репарацій постраждалим через компенсаційний механізм.

Як зазначають на Урядовому порталі, нині 43 країни та ЄС вже приєдналися або висловили намір долучитися до Розширеної часткової угоди про Реєстр збитків, завданих агресією рф проти України.

Читайте також: Громадськість, влада та експерти обговорили проблеми післявоєнного відновлення

Міжнародний реєстр збитків, яких країна-агресор рф завдала Україні, почне працювати із серпня 2023 року. Договір вже підписаний, робота ведеться.

Наступним кроком буде створення компенсаційної комісії, яка буде розглядати заявки і присуджувати

Читати повністю…