У Рівному розробили посібник, який навчає міста косити траву рідше й раціональніше
У Рівному розробили практичний посібник для громад, який пропонує змінити підхід до скошування трави у містах. Його автори радять не косити всі зелені території однаково, а враховувати призначення ділянки, її стан та потреби жителів.
Посібник підготували представниці громадської ініціативи «Сад історій у Рівному». Над рекомендаціями працювали, зокрема, на основі досвіду українських та європейських міст, – передає Еко.Район.
Посібник «Як косити трав'яний покрив у містах: рекомендації та практичний досвід» пропонує громадам відмовитись від суцільного скошування газонів на користь диференційованого підходу.
Основою посібника стали польські стандарти догляду за зеленими насадженнями, розроблені 2022 року Фундацією Сендзимира за участю Кракова і Вроцлава. У 2023 році «Сад історій» з партнерами адаптували документ для українських міст, узгодивши роботу з польською стороною, і провели практичну презентацію для рівненських комунальників. Готовий документ складається з десяти розділів і містить, зокрема, перелік техніки та інвентарю для різної інтенсивності скошування.
Зауважимо, що «Сад історій» працює над реформою міського озеленення з 2015 року. У 2018-му ініціатива разом з Інститутом космічних досліджень НАНУ та ДКА України дослідила стан озеленення Рівного на основі супутникових даних і виявила зони з підвищеною температурою. Наступного року команда зареєструвала електронну петицію з проханням обмежити косіння газонів у спеку. Жителі її підтримали, проте підходи комунальників це не змінило – вони продовжували косити і в спеку, і в дощ, суцільними ділянками, не розрізняючи різні типи зелених територій та часто взагалі без потреби.
Головна ідея посібника – відмовитись від однакового підходу до всіх зелених територій. Біля доріг мають лишатися скошені смуги заради безпеки, натомість на інших ділянках можуть існувати міські луки з місцевим різнотрав'ям, які потребують значно менше догляду. Такий підхід має допомагати зберігати міське біорізноманіття, заощаджувати бюджетні кошти та робити зелені території комфортнішими.
Якщо скоротити кількість покосів із 4-6 до 1-3 за сезон і підняти мінімальну висоту скошування, це позитивно вплине на біорізноманіття, утримання дощової води та стійкість до посухи, пояснюють автори. При цьому менша частота скошування не означає занедбаність: посібник окремо наголошує на потребі контролювати поширення інвазійних видів – борщівника Сосновського, амброзії полинолистої, золотушника канадського, рейнутрії японської, ваточника сирійського, клена ясенелистого, робінії звичайної та дуба червоного.
Окремо в посібнику йдеться про зелені коридори – ділянки, які з'єднують зони озеленення й дають тваринам і птахам змогу переміщуватись містом. За словами Майбороди, такий підхід масово впроваджують у європейських містах, де зони з рідшим скошуванням супроводжують інформаційними табличками для мешканців. Це вписується і в стратегію ЄС зі збереження біорізноманіття до 2030 року: Україна, рухаючись до вступу в Європейський Союз, бере на себе природоохоронні зобов'язання, зокрема щодо збереження й відновлення природних територій. Тому досвід адаптації таких стандартів для українських громад набуває додаткової ваги.
Оксана Майборода наголошує на гострій необхідності впроваджувати такі заходи з адаптації до зміни клімату. Як приклад вона наводить громади Одеської та Вінницької областей, які вже кілька років потерпають від тривалих посух.
Наскільки широко посібник застосовують інші громади, авторки точно не знають, але, за статистикою сайту «Екоклубу», документ завантажили понад 6500 разів. У самому Рівному деякі зміни все ж відбулись – частина комунальників перейшла на моторні косарки з регульованою висотою скошування і почала піднімати цю висоту в спекотні періоди.
Зауважимо, що посібник про те, як громадам адаптуватись до зміни клімату бере участь у конкурсі Adapterra UA 2026, який відзначає практичні рішення українських громад. Підтримати його можна ТУТ.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
18 вересня 2026
