Благодійність під прикриттям: як десятки мільйонів доларів Ferrexpo осіли в бізнес-орбіті Костянтина Жеваго
Корпоративна соціальна відповідальність великих промислових гігантів часто виглядає бездоганно на сторінках щорічних глянцевих звітів для західних бірж. У 2017 році залізорудна компанія Ferrexpo, акції якої торгуються на Лондонській фондовій біржі, з гордістю заявляла про перерахування понад двох відсотків своєї річної виручки на доброчинні цілі.
Ці витрати значно перевищували середні показники у видобувній галузі, підкреслюючи статус компанії як передового благодійника в регіоні видобутку залізної руди в Полтавській області. Проте за фасадом щирої допомоги нужденним приховувалася складна та масштабна схема перерозподілу фінансових потоків.
Як з'ясували журналісти у спільному розслідуванні, яке оприлюднив Центр дослідження корупції та організованої злочинності (OCCRP) у співпраці з журналістами агенції «Слідство.Інфо», понад 70 мільйонів доларів благодійних пожертв, перерахованих Ferrexpo благодійному фонду «Квітучий край» (Blooming Land) у період із 2013 по 2018 роки, ніколи не використовувалися за цільовим гуманітарним призначенням.
Замість лікарень, дитячих будинків чи соціальних ініціатив ці гігантські суми проходили транзитом через десятки українських комерційних компаній, значна частина яких перебувала під прямою власністю або контролем тодішнього генерального директора та ключового акціонера Ferrexpo Костянтина Жеваго.
Читайте також: Суд у Франції відпустив Жеваго під копійчану для нього заставу
Фото: Reuters/П’єр Альбуї. Колишній генеральний директор компанії «Феррекспо» Костянтин Жеваго прибуває до суду в Шамбері, Франція, 16 березня 2023 року на слухання щодо екстрадиції, яке було ініційовано Україною.
Перші серйозні підозри виникли ще у 2018 році, коли авторитетні аудитори з компанії Deloitte заявили у щорічному аудиторському звіті гіганта, що не можуть підтвердити цільове витрачання щонайменше 33,5 мільйона доларів фондом «Квітучий край». Тоді Ferrexpo була змушена зупинити фінансування фонду та ініціювати внутрішнє розслідування спеціального незалежного комітету.
Однак висновки того розслідування були вкрай розмитими: правління констатувало, що гроші «могли бути незаконно привласнені», проте встановити їхню подальшу долю не вдалося, як і довести причетність топменеджменту самої Ferrexpo. Скандал призвів до падіння котирувань акцій та гучної відставки аудиторів Deloitte навесні 2019 року через затягування перевірок.
Сьогодні ж завдяки новому форензік-звіту, підготовленому українським представництвом міжнародної аудиторської мережі Crowe на замовлення нового керівництва фонду, завісу таємниці остаточно зірвано. Матеріали банківських виписок та внутрішні документи фонду розкривають вражаючий масштаб зловживань: із 110 мільйонів доларів, які надійшли від трьох видобувних гірничо-збагачувальних комбінатів Ferrexpo (переважно Полтавського ГЗК), щонайменше 74 мільйони доларів було виведено за фіктивними комерційними контрактами на рахунки звичайних підприємств промислового та фінансового секторів.
Юристи Костянтина Жеваго категорично відкидають усі висновки розслідувачів, заявляючи, що інформація не відповідає дійсності, а сам бізнесмен не мав жодного відношення до управління благодійним фондом. За словами представників олігарха, кошти фонду витрачалися виключно на гуманітарні цілі, зокрема на допомогу у зв'язку з початком збройної агресії Російської Федерації у 2014 році. Водночас керівництво Ferrexpo посилається на висновки власного комітету 2019 року, стверджуючи, що жоден директор чи співробітник компанії не був причетний до можливих зловживань.
Читайте також: Що гальмує екстрадицію в Україну з-за кордону топ-звинувачених в розкраданні та коруції?
Анатомія руху благодійних коштів була побудована за принципом багаторівневого транзитного шлюзу, який дозволяв швидко маскувати походження грошей та оперативно перенаправляти їх у потрібне русло. Після того як кошти з комбінатів Ferrexpo заходили на рахунки основного фонду «Квітучий край», їх миттєво розподіляли між трьома заснованими ним підфондами, які формально відповідали за різні соціальні напрямки. Проте гуманітарний рух на цьому етапі фактично зупинявся.
З підфондів левова частка пожертв — приблизно 74 мільйони доларів — двома потужними потоками перераховувалася на рахунки лише двох українських комерційних структур: ТОВ «Хімреактив» та ТОВ «Газтурботех». Обидві компанії офіційно залучалися благодійниками як підрядники нібито для надання благодійних послуг та реалізації гуманітарних програм. Проте банківські виписки свідчать, що жодних реальних закупівель чи послуг для населення ці фірми не надавали, виконуючи роль суто проміжних ланок фінансового ланцюга.
Гроші не затримувалися на рахунках цих двох структур: протягом лічених годин, а іноді й хвилин, мільйонні суми розбивалися та розходилися на рахунки ще 41 української компанії. Призначення платежів не мали нічого спільного з благодійністю — у банківських реєстрах фігурували придбання акцій, векселів, повернення поворотної фінансової допомоги та надання позик. Як підкреслюють аудитори Crowe, до надходження благодійних траншів на рахунках фірм-транзитерів практично не було власних коштів, що свідчить про їхню суто технічну роль.
Як зазначає головна аналітикиня організації «Центр протидії корупції» Антоніна Волкотруб, фінансова активність «Квітучого краю» та його структур нагадувала скоріше роботу розгалуженої банківської системи для забезпечення комерційних підприємств кешем, аніж діяльність реальної неприбуткової благодійної організації.
Читайте також: Жеваго використовував Union Bank у Ліхтенштейні для відмивання брудних грошей, а потім розорив його
Обидві ключові транзитні фірми згодом збанкрутували: «Хімреактив» у 2020 році, а «Газтурботех» — у 2024-му. Ліквідатори обох підприємств підтвердили розслідувачам, що компанії не вели реальної господарської діяльності, існували за рахунок коштів фонду та не мають жодних підтверджень виконання благодійних програм.
Хоча сам звіт аудиторської компанії Crowe не відстежував фінальних бенефіціарів витрачених коштів, журналісти OCCRP отримали та проаналізували окремі банківські транзакції 2015 року. Цей масив даних розкрив справжню причину гарячкового руху мільйонів доларів саме у першій половині 2015 року. У той період ключова фінансова установа олігарха — банк «Фінанси та Кредит» — стрімко наближалася до колапсу через гостру кризу ліквідності та накопичення токсичних кредитів, змусивши НБУ визнати банк «проблемним».
Дані банківського моніторингу зафіксували прямий зв'язок між благодійними траншами та спробами врятувати тонучу фінустанову. Шість комерційних компаній, які отримували кошти від транзитерів фонду, одразу ж направляли майже ідентичні суми до банку «Фінанси та Кредит» під виглядом викупу акцій додаткової емісії для докапіталізації банку. Загалом до середини лютого 2015 року компанії з цього ланцюжка витратили близько 22 мільйонів доларів благодійних грошей на купівлю акцій установи Жеваго.
Найбільш показовий епізод стався в один день у липні 2015 року. Три підфонди «Квітучого краю» перерахували еквівалент 26 мільйонів доларів компаніям «Хімреактив», «Газтурботех» та ще одній структурі як оплату за соціальні послуги. Того ж дня всі три фірми скинули ці гроші на рахунок компанії з надання фінансових послуг ТОВ «ФК Факторинг». І вже через кілька годин «ФК Факторинг» здійснила фінальний платіж на суму 19 мільйонів доларів безпосередньо банку «Фінанси та Кредит» із офіційним призначенням: «погашення заборгованості за кредитним договором» від листопада 2010 року.
Компанія «ФК Факторинг» на той момент частково належала українській страховій компанії «Омега», яку сама компанія Ferrexpo у своїх біржових звітах офіційно визнавала структурою під спільним контролем Костянтина Жеваго. Попри такі фінансові вливання, банк врятувати не вдалося: у вересні 2015 року регулятор визнав банк «Фінанси та Кредит» неплатоспроможним через невиконання власником зобов'язань щодо підтримки ліквідності. Проте благодійні мільйони назавжди зникли у прірві банкрутства.
Читайте також: Суд у Франції відхилив запит на екстрадицію Жеваго: реакція Офісу генпрокурора
Зв'язок між благодійним фондом та бізнес-імперією Костянтина Жеваго простежується не лише за фінансовими проводками, а й за персоналіями. З моменту своєї реєстрації у березні 2013 року фонд «Квітучий край» був заснований двома колишніми керівниками юридичного департаменту холдингової компанії «АвтоКрАЗ» — флагмана машинобудівного дивізіону олігарха.
Багаторічний директор фонду Ігор Темченко, який очолював організацію з 2015 по 2023 рік, також мав тривалу історію роботи на керівних посадах у бізнесах Жеваго.
Сам Темченко через свого адвоката повідомив журналістам, що саме Жеваго особисто запросив його очолити фонд «Квітучий край». Колишній директор був переконаний, що благодійна організація перебувала під повним і прямим контролем бізнесмена, зважаючи на перетин кадрів та спрямування коштів на фірми олігарха. Нове керівництво фонду, яке очолив адвокат Олександр Кузнець, у своєму коментарі розслідувачам також прямо заявило: «На нашу думку, фонд "Квітучий край" перебував під прямим контролем Жеваго від моменту його створення і аж до 2019 року».
Примітно, що з 43 комерційних компаній, на рахунки яких виводилися кошти через транзитні фірми, щонайменше 8 офіційно належали олігарху або членам його родини, а ще 24 структури Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) офіційно вважає підконтрольними бізнесмену в межах розслідування виведення активів з банку «Фінанси та Кредит».
Ці компанії мають складну структуру власності, і Жеваго не зазначений у них як акціонер чи директор. Однак було підтверджено, що принаймні вісім із них повністю або частково належать цьому мільярдерові. Щодо інших компаній українська ДФГ висунула припущення, що вони перебувають під його контролем.
В одній із постанов Верховного Суду України щодо арешту активів олігарха прямо зазначалося, що бізнесмен системно використовує складні та заплутані корпоративні структури задля уникнення прямого володіння майном та відповідальності перед можливими кредиторами.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
18 вересня 2026
