Проєкт держбюджету-2027: кому збільшать видатки, а кому скоротять
Кабінет Міністрів України вніс до Верховної Ради проєкт держбюджету-2027. Він передбачає 7 трильйонів 272 мільярди гривень витрат – на 13,5% більше, ніж у 2026 році. Традиційно найбільші видатки отримує Міноборони – 3 трильйони 762,7 мільярда гривень, що на 9,2% більше, ніж у чинному бюджеті. «Слово і діло» показує на інфографіці, куди уряд планує скерувати найбільше грошей – і за рахунок чого відбуватиметься «жорстка економія», обіцяна прем’єром Корецьким.
Бюджет Міністерства оборони, запропонований Кабміном на 2027 рік, становить 3 трильйони 762,7 мільярда гривень. Це – на 9,2% більше, ніж у чинному бюджеті на 2026-й.
Ключове слово – «чинному», адже станом на вересень 2026-го бюджет МОУ суттєво виріс порівняно з планами. Головна зміна сталася наприкінці травня, коли Рада підтримала збільшення всього держбюджету України на 1,64 трильйона гривень, з яких 1,56 трильйона пішло на оборону і безпеку.
Видатки інших органів цього напряму в проєкті бюджету-2027 теж зросли – в абсолютних значеннях, звісно, менше, ніж у МОУ, але у відсоткових – більше.
Враховуючи, що нинішній бюджет планується з великим дефіцитом, можна припустити, що в разі знаходження нових джерел фінансування уряд знову збільшить видатки на оборону – насамперед МОУ.
МВС має один з найбільших бюджетів у наступному році – 656,3 мільярда гривень, що на 21,5% більше за прописані видатки на 2026 рік. Фінансування інших правоохоронних органів збільшиться набагато менше – і фактично лише покриє інфляцію та девальвацію гривні.
Державна судова адміністрація, яка займається організацією та фінансовим забезпеченням судів загальної юрисдикції, отримає у 2027 році 32,6 мільярда гривень – на 35,1% більше, ніж у чинному бюджеті 2026-го.
Що ж до спеціалізованих судів та судів вищих інстанцій, то найбільше зросте бюджет Вищого суду з питань інтелектуальної власності – у понад 40 разів, до 93,9 мільйона гривень. Цей суд, формально створений ще в 2017 році, досі не розпочав роботи, тож заплановане зростання його бюджету може свідчити про підготовку до його повноцінного запуску.
Помітно зросте фінансування ВАКС – до 879,7 мільйона гривень, тобто на 79,5%. На понад 20% планують збільшити бюджети Верховного (3,2 мільярда) і Конституційного судів (427,8 мільйона), а також Державної регуляторної служби (116,7 мільйона) та Уповноваженого Верховної Ради з прав людини (635,1 мільйона).
Згідно з проєктом держбюджету-2027, фінансування Кабінету Міністрів зросте аж на 41,9% – до 20,3 мільярда гривень. Йдеться саме про кошти у розпорядженні керівництва уряду, а не окремих міністерств.
Левова частка «особистого» бюджету КМУ – це резервний фонд, передбачений на непередбачувані витрати. Також ці 20+ мільярдів підуть на спеціальні урядові програми, міжвідомчі проєкти і секретаріат Кабміну. Наприклад, нещодавно з цього резервного фонду виокремили 789 мільйонів на антидронові сітки.
Майже на третину зросте фінансування Центральної виборчої комісії – до 365,1 мільйона гривень. Зростання бюджету ЦВК на 32,7% не означає, що вибори напряму плануються – однак ЦВК продовжує роботу над формуванням реєстрів виборців і опрацьовує варіанти для голосування українців за кордоном.
Видатки на роботу Верховної Ради заплановані на 30,7% більші, ніж у 2026 році – 5,1 мільярда гривень. Державне управління справами має отримати 4,7 мільярда гривень (+14%), а Нацагентство з питань держслужби – 275,8 мільйона (+20%).
Нарешті, фінансування обласних держадміністрацій у 2027 році заплановане на рівні 12 мільярдів гривень – на 18,6% більше, ніж у чинному бюджеті 2026-го.
Найбільші видатки серед спеціалізованих антикорупційних органів отримає НАБУ – 2,9 мільярда гривень. Утім, це лише на 12,1% більше, ніж у 2026 році. Натомість Бюро економічної безпеки (БЕБ) збільшить своє фінансування на 48,4% – до 3,2 мільярда гривень.
Запланований бюджет МОЗ у проєкті на 2027 рік – 292,8 мільярда гривень, що на 14,1% більше, ніж у 2026 році. Бюджети міністерств у соціальній сфері зросли співвідносно:
Таким чином, заплановане збільшення видатків у цьому напрямі фактично покриє річну інфляцію, зберігши фактичний бюджет МОЗ, Мінсоцу та Міністерства у справах ветеранів на теперішньому рівні.
Проєкт бюджету-2027 передбачає 319,3 мільярда гривень видатків для Міністерства освіти і науки – на 18,2% більше, ніж у 2026 році. Крім того, окремі статті витрат мають вищі наукові самоврядні організації.
На роботу Міністерства молоді та спорту передбачається виділити 8,1 мільярда гривень (+18,2%). Натомість бюджет Міністерства культури планується скоротити на 7% – до 15 мільярдів. Таким чином, це один з небагатьох держорганів (серед тих, що не зазнали реорганізації), видатки на які планують прямо скоротити.
Фінансування Національної академії мистецтв виросте на 8,6% – до 53,5 мільйона гривень. Найпомітніше зростання у напрямі має Уповноважений із захисту державної мови: +84,4% порівняно з 2026 роком, тобто 66,1 мільйона гривень.
Запропонований бюджет Міністерства енергетики на 2027 рік практично не змінився порівняно з чинним – 12,5 мільярда гривень, на 0,9% більше. Натомість уряд вирішив збільшити фінансування Нацкомісії з держрегулювання у сферах енергетика та комунальних послуг – 1,3 мільярда гривень (+19,7%).
Через виділення з Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури окремого Міністерства з відновлення, інфраструктури та транспорту бюджет першого суттєво скоротився – на 43%, до 45,8 мільярда гривень.
Найбільша зміна у цій сфері торкнулася Міністерства економіки і довкілля: його фінансування виросло на 117,8% – до 110,7 мільярда гривень. Ще 13,6 мільярда отримає Міністерство аграрної політики та продовольства, відновлене зі складу Мінекономіки в новому уряді.
Міністерство закордонних справ, згідно з проєктом, отримає у 2027 році 11,3 мільярда гривень – на 36,1% більше, ніж у чинному бюджеті.
Меншою мірою зростуть видатки на держорганів у напрямі інформаційної політики:
Нагадаємо, Володимир Зеленський закликав Верховну Раду підтримати сім законопроєктів для покриття дефіциту бюджету. За словами прем’єр-міністра Корецького, ситуація з державними фінансами близька до критичної.
Окрім видатків та джерел надходжень, проєкт бюджету встановлює і передбачає низку економічних показників. Так, мінімальна зарплата з 1 січня 2027 року може зрости до 9 тисяч 546 гривень.
Раніше «Слово і діло» на основі ухваленого на 2026 рік бюджету аналізувало, у скільки обходиться державі діяльність одного нардепа – включно із зарплатою, компенсаціями житла і транспорту, а також оплатою помічникам.
Також ми порівнювали, як змінювався бюджет Міністерства оборони у гривні та доларах протягом тринадцяти років.
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
- Останні
- Популярні
Новини по днях
17 вересня 2026
