Дерева проти спеки: у Рівному активісти змінюють підходи до якості озеленення міста
У Рівному є місця, де через бетон і асфальт влітку значно спекотніше, ніж в інших частинах міста. Активісти ініціативи «Сад історій» вирішили це змінити і у 18 локаціях, які визначили за супутниковими даними про температурний режим, висадили 30 дерев, аби зменшити вплив міських теплових островів.
Еко.Район дізнався, як виникла ця ідея
«Сад історій» діє в Рівному з 2015 року. Спочатку команда допомагала містянам садити дерева на честь важливих подій. З часом волонтери почали глибше вникати в тему міського озеленення.
У 2018 році разом з Інститутом космічних досліджень НАНУ проаналізували температуру поверхні Рівного за супутниковими знімками, порівнявши місто з польським Люблінем. Картина вийшла невтішна: теплові острови, мало зелені при щільній забудові.
Проєкт стартував на початку 2019 року, під час пандемії COVID-19. Команда продавала еко-торбинки, проводила екологічні майстер-класи, встановлювала скриньки для збору коштів у кав'ярнях, продавала екопродукцію.
Загалом вдалось зібрати 106 932 гривні. До проєкту долучились понад 100 волонтерів та близько 600 доброчинців. Понад десять рівненських компаній також підтримали ініціативу.
Локації для висаджування дерев обирали за супутниковим аналізом – там, де фіксували найбільший перегрів і найменше зелені. Значна частина таких ділянок була розташована в центральній частині міста. Також використовували готові лунки, що залишились після вирубки дерев без заміни.
Частину дерев фінансували у форматі іменних висадок: компанії, підприємці, магазини або заклади оплачували дерево, яке висаджували поруч із ними.
Але перед висадкою команда працювала не лише з місцем. Активісти перевіряли стан ґрунту, розташування комунікацій, підбирали породи, здатні витримувати агресивне міське середовище, готували ґрунт, дренаж та опори. Тобто головною ідеєю було показати, що якісне міське озеленення – це не про «придбати саджанець і викопати яму».
У 18 точках висадили 30 великорозмірних саджанців, а саме платанів, тюльпанових дерев і слив нігра. Для вуличної посадки обирали дерева-крупноміри віком 8-9 років, висотою 3,5-4 метри, щоб вони одразу змінювали простір, а не виживали роками.
Відтак, на проспекті Миру після висадки шести тюльпанових дерев і додавання міскантусу та барвінку автомобілі, які раніше паркувались прямо там, відсунулись ближче до дороги. На Драгоманова розширили лунки, поставили лавки і місце для стоянки перетворилось на куточок відпочинку.
Окремий експеримент провели біля паспортного столу на вулиці Словацького: помітивши, що після висадки платана там накопичується вода, команда облаштувала дощовий садок із багатошаровим дренажем.
Майже всі дерева прижились. Від 2020 до 2026 року волонтери самостійно поливали і доглядали насадження. Наразі їх поступово передають на баланс міських служб.
Нині реалізовувати подібні ініціативи складніше, адже війна змінила пріоритети людей. Проте, на думку Вікторії Юр'євої, громадам важливо чітко показувати практичну користь озеленення, особливо актуальним цей підхід залишається для міст, які стикаються з дедалі сильнішим перегрівом у літній період.
Зауважимо: проєкт про те, як «Сад історій» змінює міські підходи до озеленення Рівного бере участь у конкурсі Adapterra UA 2026, який відзначає практичні рішення українських громад для адаптації до зміни клімату. Підтримати його можна ТУТ.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
17 вересня 2026
